30 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 380/4767/22 пров. № А/857/13539/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року (головуючого судді Карп'як О.О., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження м. Львів) у справі №380/4767/22 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу,-
АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» 28.02.2022 звернулося в суд з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області в якому просить визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛВ/11989/1354/ПД/АВ-ЛВ9465/П1354/ФС від 29.12.2021 року за невиконання пункту 3 припису про усунення виявлених порушень № ЛВ9465/1354/АВ/П від 14.07.2021, що полягає у порушенні вимог ст.106 КЗпП України.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Вказує, що в провадженні Львівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за №38/467/22 про визнання протиправним та скасування припису Держпраці та позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано пункти 2 і 3 припису Головного управління Держпраці у Львівській області № ЛВ9465/1354/АВ/П. Зазначає, що в оскаржуваній постанові відсутній код ЄДРПОУ роботодавця, на якого накладено штраф. При цьому сама постанова містить неконкретизований розмір штрафу, а саме вказано, що сума штрафу складає 12000 (вісімнадцять тисяч) гривень, а у разі сплати 50 відсотків суми штрафу, що становить 9000 (дев'ять тисяч) гривень протягом 10 банківських днів з дня вручення цієї постанови, остання вважається виконаною. Отже, оскаржувана постанова містить різні суми штрафу, які накладаються на роботодавця (цифрами та прописом), що є порушенням.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Згідно статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2022 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що з 08 липня 2021 року по 14 липня 2021 року на підставі розпорядчого документа від 06 липня 2021 року № 0913-П, посвідчення (направлення) головним державним інспектором Фігель Наталією Тарасівною проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у Виробничому структурному підрозділі «Локомотивне депо Львів-Захід» Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» щодо додержання вимог законодавства у сфері праці в частині оформлення трудових відносин, оплати праці.
За результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) складено акт № ЛВ9465/1354/ПД/АВ від 14 липня 2021 року, в якому зафіксовано порушення законодавства про працю.
На підставі вказаного акта Головним управлінням Держпраці у Львівській області 14 липня 2021 року винесено припис про усунення порушень законодавства про працю № ЛВ 9465/1354/АВ/П, яким зобов'язано начальника депо Соляника Миколу Івановича усунути порушення вимог законодавства про працю, які описані в акті № ЛВ9465/1354/ПД/АВ від 14 липня 2021 року.
З 02 вересня 2021 року по 08 вересня 2021 року головним державним інспектором Фігель Наталією Тарасівною проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у Виробничому структурному підрозділі «Локомотивне депо Львів-Захід» Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» щодо додержання вимог законодавства у сфері праці в частині виконання вимог припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ЛВ9465/1354/АВ/П від 14 липня 2021 року.
За результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) складено акт № ЛВ11989/1354/ПД/АВ-ЛВ9465/П/1354 від 08 вересня 2021 року, яким встановлено невиконання вимог, зокрема, пунктів 1,3,4 та 5 припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ЛВ9465/1354/АВ/П від 14 липня 2021 року.
29 грудня 2021 року в.о. начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Прокоп'як Микола Романович, розглянувши справу про накладення штрафу, та на підставі акта інспекційного відвідування від 08 вересня 2021 року № ЛВ11989/1354/ПД/АВ-ЛВ9465/П/1354 щодо порушень Виробничим структурним підрозділом «Локомотивне депо Львів-Захід» Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» законодавства про працю встановив: - невиконання пункту 3 припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ЛВ9465/1354/АВ/П від 14 липня 2021 року, що полягає у порушенні вимог статті 106 КЗпП України, робота в надурочний час не оплачується в подвійному розмірі, якою вирішено накласти на Виробничий структурний підрозділ «Локомотивне депо Львів-Захід» Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» штраф у розмірі « 120 000 (вісімнадцять тисяч)» (саме таку суму відображено у спірному рішенні) гривень.
Позивач, уважаючи вказану постанову протиправною, звернувся з цим позовом до суду.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96).
Згідно із пунктом 1 Положення № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно із підпунктами 6, 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що Управління Держпраці наділено контролюючими функціями за дотриманням роботодавцями законодавства про працю.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509.
Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).
Абзацами другим, четвертим пункту 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв'язку з невиконанням вимог припису.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Пунктом 4 Порядку № 509 визначено, що під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб'єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв'язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.
У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб'єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку.
Як встановлено судом, оскаржуваною постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛВ11989/1354/ПД/АВ-ЛВ9465/П1354/ФС від 29 грудня 2021 року до позивача застосовано штрафні санкції за невиконання пункту 3 припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ЛВ9465/1354/АВ/П від 14 липня 2021 року.
Заперечуючи правомірність оскаржуваної постанови, позивач покликається на порушення відповідачем, установленого пунктом 3 Порядку № 509, п'ятиденного строку повідомлення суб'єкта господарювання про дату одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Згідно з наявним у матеріалах справи повідомленням про одержання документів № 114/1/2/11-31 від 15.11.2021 уповноважена посадова особа Головного управління Держпраці у Львівській області одержала матеріали інспекційного відвідування Виробничого структурного підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» 15 листопада 2021 року.
Вказане повідомлення про одержання документів № 114/1/2/11-31 від 15.11.2021 було надіслане на адресу виробничого підрозділу «Локомотивне депо Львів-Захід» Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» 25 грудня 2021 року, що підтверджується штампом Укрпошти на конверті (а.с.70) та отримано ним 30 грудня 2021 року, що підтверджується записом (порядковий № 96) в Журналі реєстрації вхідної кореспонденції (а.с.71-74).
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач порушив передбачений пунктом 3 Порядку № 509 п'ятиденний строк повідомлення суб'єкта господарювання про дату одержання уповноваженою посадовою особою Головного управління Держпраці у Львівській області документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Однак вказана обставина не є безумовною підставою для визнання оскаржуваної постанови протиправною та її скасування, зважаючи на наступне.
Відповідно до частини 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877) припис обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Оскаржуваною постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛВ11989/1354/ПД/АВ-ЛВ9465/П1354/ФС від 29 грудня 2021 року до позивача застосовано штрафні санкції за невиконання пункту 3 припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ЛВ9465/1354/АВ/П від 14 липня 2021 року.
Факту невиконання пункту 3 вказаного припису позивач не заперечує, а вказує, що у справі №380/467/22 позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано пункти 2 і 3 припису Головного управління Держпраці у Львівській області № ЛВ9465/1354/АВ/П, однак колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки не подано доказів набрання даного рішення законної сили, також відповідні доводи не були заявлені в суді першої інстанції щодо оскарження вказаного припису, адже згідно частини 4 статті 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Таким чином колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач правомірно прийняв оскаржувану постанову з підстав невиконання позивачем вимог припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю.
В той же час несвоєчасне повідомлення відповідачем позивача про дату одержання уповноваженою посадовою особою Головного управління Держпраці у Львівській області документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 Порядку № 9, а саме акта № ЛВ11989/1354/ПД/АВ-ЛВ9465/П/1354 від 08 вересня 2021 року не нівелює встановленого факту невиконання позивачем вимог припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю, що зафіксований у такому акті.
Більше того, вказаний акт начальник депо Соляник Микола Іванович отримав 08 вересня 2021 року, про що свідчить його підпис на сторінці 18 акта та власноручно зроблений запис «ознайомлений, не згідний».
Одним з прав суб'єкта господарювання відповідно до статті 10 Закону № 877 є право надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.
Згідно з абзацом 12 частини 6 статті 7 Закону № 877 зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
Таким чином, отримавши акт перевірки, позивач не був позбавлений можливості у разі незгоди з таким актом надати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до нього, тобто, реалізувати належне йому право на участь у процесі прийняття рішення суб'єктом владних повноважень.
Тому несвоєчасне повідомлення відповідачем позивача про дату одержання уповноваженою посадовою особою Головного управління Держпраці у Львівській області акта № ЛВ11989/1354/ПД/АВ-ЛВ9465/П/1354 від 08 вересня 2021 року жодним чином не порушило прав позивача, а також не нівелювало, не спростувало та не відмінило зафіксованих в такому акті порушень позивачем вимог законодавства про працю (не усунення вимог припису).
Позивач зазначає про порушення відповідачем, установленого пунктом 3 Порядку № 509, п'ятиденного строку повідомлення про дату одержання уповноваженою посадовою особою акта № ЛВ11989/1354/ПД/АВ-ЛВ9465/П/1354 від 08 вересня 2021 року, однак не вказує про те як саме згадане порушення завадило йому реалізувати свої права і які саме права не були (не могли бути) реалізовані через таке порушення.
Суд також відзначає, що будь-яких правових наслідків несвоєчасного повідомлення суб'єкта господарювання про дату одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 Порядку № 509, чинне законодавство не передбачає.
Так, відповідно до вимог Порядку № 509 постанова про накладення штрафу приймається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, та на підставі таких документів. Вказані вимоги Порядку № 509 відповідачем дотримані.
За таких обставин апеляційний суд відхиляє твердження позивача про протиправність оскаржуваної постанови з підстав порушення відповідачем, установленого пунктом 3 Порядку № 509, п'ятиденного строку повідомлення суб'єкта господарювання про дату одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Щодо доводів апелянта в частині протиправності оскаржуваної постанови з підстав відсутності в оскаржуваній постанові коду ЄДРПОУ роботодавця, на якого накладено штраф, а також зазначення суми штрафу цифрами 120000, а словами вісімнадцять тисяч, колегія суддів зазначає наступне.
Форма постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 травня 2020 року № 920.
Така постанова повинна містити, зокрема, такі відомості як код ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, на якого накладено штраф, та суму штрафу (цифрами і словами).
Однак, в оскаржуваній постанові відсутнє зазначення коду ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, на якого накладено штраф, а сума штрафу вказана: цифрами 120000; словами вісімнадцять тисяч.
Разом з тим, в оскаржуваній постанові зазначено, що у разі сплати 50 відсотків штрафу, що становить 9000 (дев'ять тисяч) гривень, протягом 10 банківських днів з дня вручення цієї постанови ця постанова вважається виконаною.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що зі змісту цієї постанови можливо встановити дійсну суму накладеного на позивача штрафу, яка визначена на підставі абзацу 5 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України та відповідачем зроблені технічні помилки, які не змінюють суті прийнятого рішення, які не впливають на її правомірність.
Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що позов задоволенню не підлягає, відповідно колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року у справі №380/4767/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
Р.Й. Коваль
Повний текст постанови складено 05.12.2022