Справа № 295/17074/21
Головуючий у 1-й інстанції: Чішман Л.М.
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
06 грудня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 08 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до Богунського районного суду м.Житомира з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксоване в автоматичному режимі серії 1АВ №02234503 та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 08 вересня 2022 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії 1АВ №02234503 винесена на підставі інформаційних файлів та метаданих до них за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі. Правопорушення зафіксовано технічним засобом Каскад 243-1220, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 та має сертифікат відповідності. З урахуванням зазначеного, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до положень ст. 14-2 та ч.1 ст.122 КУпАП.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено ст. 286 КАС України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Позивач в судове засідання, призначене на 22.11.2022 не з'явився. Враховуючи, що КАС України встановлено скорочений строк розгляду справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи здійснено засобами телефонного зв'язку.
Однак, здійснити повідомлення позивача за номером телефону, вказаним у позовній заяві, суду не вдалось, оскільки абонент не відповідає на дзвінки, поштове відправлення з копією апеляційної скарги та ухвалою про відкриття провадження у справі, направлене судом 23.11.2022, станом на 06.12.2022 не вручене.
Враховуючи положення ч.2 ст. 268 КАС України ОСОБА_1 вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 27.08.2021 інспектором ДПП Шулаковою Тетяною Анатолівною винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії 1АВ № 02234503, відповідно до якої ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано відносно нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с.7).
Згідно з інформацією, зазначеною у постанові, 27.08.2021 о 10 год 47 хв, за адресою: м.Житомир, вул.Перемоги, 86, особа, яка керувала транспортним засобом Toyota Land Cruiser Prado 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 27 км/год, чим порушила пункт 12.9.(б) Правил дорожнього руху України.
15.12.2021 старшим державним виконавцем Богунського відділу ДВС у м.Житомирі Цнтрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Войтко Н.В. розглянуто заяву про примусове виконання постанови серії 1АВ № 02234503 та відрито виконавче провадження (а.с.8).
Позивач не погодився із вказаною постановою, тому звернувся до суду з адміністративним позовом.
Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд враховує наступне.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ (далі - Закон № 3353-ХІІ) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Відповідно до п. 12.9. (б) ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з приміткою до статті 122 КУпАП суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до ч.1 ст.14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 279-1 КУпАП у разі, якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Отже, відповідно до наведених норм адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, несе фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14 листопада 2018 року №1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі статтями 73,74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
На підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1статті 122 КУпАП, представник відповідача надав фотознімок та відеозапис, зроблені приладом вимірювальної техніки - комплексом автоматичної фото/відеофіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «КАСКАД» 243-1220.
Відповідачем додано до матеріалів справи копії Експертного висновку та Сертифікату відповідності серії UA.TR.001 22 101-21 від 17.07.2021, які підтверджують, що фіксація адміністративного правопорушення проведена вимірювальним обладнанням "Каскад", яке відповідає вимогам Технічного регламенту та вимогам ДСТУ 8809:2018 "Метрологія"
Судом встановлено, що на фотознімку та відеозаписі зафіксовано автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 . На фото зафіксовано швидкість руху - 77 кілометрів/годину, дату (27.08.2021) та час (10:46:58.764) руху.
Водночас, позивач не заперечує, що транспортний засіб Toyota Land Cruiser Prado 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить йому на праві власності. При цьому позивач не вказує іншу особу, яка перебувала за кермом вищевказаного авто під час вчинення адміністративного правопорушення 27.08.2021. Докази того, що даний транспортний засіб передано іншому належному користувачу, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що з фотознімку та відеозапису не встановлено особу водія, а також відповідачем не доведено, що саме позивач був за кермом транспортного засобу Toyota Land Cruiser Prado 150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 27.08.2021 о 10 годині 46 хвилин в місті Житомирі, вул.Перемоги, 86, та перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 27 км/год, чим порушив пункт 12.9 (б)Правил дорожнього руху України. Процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122 КУпАП, яке зафіксоване в автоматичному режимі, передбачає, що суб'єкт відповідальності встановлюється за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Враховуючи вищезазначене, доводи позивача про те, що він не є належним суб'єктом адміністративної відповідальності відповідно до положень ст. 14-2 КУпАП, спростовуються зазначеними вище положеннями законодавства.
Крім цього, суд першої інстанції помилково враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, ухвалене у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень частини 1 статті 14-1 КУпАП (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), яким визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статтю 14-1 КУпАП. Оскільки зазначене рішення було прийнято у 2010 року, а 14 липня 2015 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» № 596-VІІІ ( набрав чинності 08.08.2015), згідно з яким КУпАП було доповнено статтею 14-2, якою врегульовано відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та як підлягає застосуванню у даних спірних правовідносинах.
Таким чином, висновки суду першої інстанції по суті спору не відповідають встановленим у справі обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 08 вересня 2022 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення відповідно до ч.1 ст.272 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.