Справа № 560/6331/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
07 грудня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
В червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП "Красилівський агрегатний завод", в якому просив:
-визнати дії протиправними та такими, які мають ознаки бездіяльності, ненадання відповідь на депутатське звернення від 20.05.2022 року;
-зобов'язати надати відповідь на депутатське звернення від 20.05.2022 директора Процюка О.Ф. державного підприємства "Красилівський агрегатний завод";
-стягнути з ДП "Красилівський агрегатний завод" на користь ОСОБА_1 2481 грн. за відрив від звичайних занять;
-стягнути з ДП "Красилівський агрегатний завод" на користь ОСОБА_1 100 000 грн. у якості відшкодування завданої моральної шкоди.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
31.10.2022 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 20 травня 2022 року о 17 год. 28 хв. ОСОБА_1 направив на електронну адресу ДП "Красилівський агрегатний завод" «info@kaz.km.ua» депутатське звернення, в якому просив надати копію акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом який стався з ОСОБА_2 . Відповідь просив надати на електронну скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та на домашню адресу.
16 червня 2022 року відповідач направив на електронну адресу позивача лист № 72-18/457 зі змісту якого слідує, що втрата здоров'я ОСОБА_2 спричинена інсультом, а отже подія нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом не мала місця, акт про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом не складався.
Вважаючи, що відповідачем у строки встановлені законом, відповіді на звернення не надано, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до абзацу 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України регламентовано, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради визначено Законом України "Про статус депутатів місцевих рад" від 11.07.2002 № 93-IV.
Згідно з частиною 2 статті 2 вказаного Закону депутат місцевої ради, як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.
Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" передбачено, що депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради представницького органу місцевого самоврядування.
Депутат місцевої ради відповідно до цього Закону наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.
П. 1 ч. 2 ст. 11 вищевказаного Закону унормовано, що при здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання.
За визначенням, наведеним у ч.1 ст. 13 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.
Положеннями ч. 2 ст. 13 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" закріплено обов'язок місцевих органів виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, а також керівники правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніш як у місячний строк.
Якщо депутатське звернення з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, депутату місцевої ради зобов'язані письмово повідомити про це з обґрунтуванням мотивів необхідності продовження строку розгляду ( ч. 3 ст. 13 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад")
Виходячи із положень вищезазначених правових норм, саме на посадових осіб до яких звернувся депутат місцевої ради, покладено обов'язок у встановлений законом строк розглянути порушене питання та надати йому відповідь. Граничний строк розгляду не повинен перевищувати одного місяця. І лише у випадку неможливості розглянути депутатське звернення в місячний термін, про дану обставину повідомляється особа, що подала таке звернення.
Слід зазначити, що Законом України "Про статус депутатів місцевих рад" не врегульовано питання щодо строку, на який може бути продовжено загальний термін для розгляду питання, порушеного у депутатському запиті. При цьому згідно ст.20 Закону України "Про звернення громадян" загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів, а згідно ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Отже, на переконання колегії суддів, визначаючись стосовно додаткового строку для надання відповіді, необхідно виходити із характеру питання, порушеного в депутатському зверненні.
В той же час, колегією суддів з'ясовано, що відповідь на депутатське звернення ОСОБА_1 , відповідачем надана в межах місячного строку, визначеного ч.2 ст.13 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", а відтак у останнього не було обов'язку повідомляти позивача про неможливість його розгляду у встановлений термін.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо неналежного та невчасного розгляду ДП "Красилівський агрегатний завод" депутатського звернення ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 304, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.