Справа № 620/2002/22
07 грудня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.
За участю секретаря: Шевченко Е.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року, суддя Ткаченко О.Є., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ПФУ в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України з 01.04.2019 призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 21.01.2021 із зарахуванням пільгового стажу у 1985-1987 роках у колгоспі ім.Ілліча та 1987-1995 роках у колгоспі «За врожай».
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що пенсійний орган протиправно прийняв рішення, яким відмовив в призначені їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. На думку позивачки, при зверненні до відповідача щодо призначення пільгової пенсії за віком вона надала усі необхідні документи, що підтверджують її роботу на посаді, що надає право на отримання пільгової пенсії.
Відповідно до ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.02.2021 розгляд справи проведено за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді доярки з 13.11.1985 по 27.08.1987 у колгоспі ім. Ілліча та з 10.09.1987 по 12.11.1995 - в колгоспі «За врожай», яке реорганізоване в СТОВ «За врожай», та призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 22.01.2021.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ПФУ в Чернігівській області подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження без виклику сторін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління ПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підтвердження стажу для призначення пенсії позивачка подала до комісії документи, що визначають право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно заяви від 22.01.2021.
Листом від 16.02.2021 №25000303-8/8321 пенсійний орган повідомив, що відповідно до прийнятого рішення відмовлено позивачці в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с.39-40).
Не погоджуючись рішенням відповідача та вважаючи його протиправним позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Відповідно достатті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначенізаконом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV(далі по текстуЗакон №1058- ІV).
Пунктом 5 частини другої статті 114 Закону України №1058-ІVпередбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року (абзац восьмий пункту 2 частини другоїстатті 114 закону України №1058-ІV).
Основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника з огляду на положеннястатті 48 Кодексу законів про працю України,статті 62 Закону №1788-ХІІта пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(далі по тексту Порядок №637), є трудова книжка.
Положеннями пункту 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При цьому відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників та у такій довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) про виконання встановлених норм обслуговування.
Уточнююча довідка є основним документом для підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи в трудовій книжці.
Вимоги щодо порядку ведення трудових книжок визначені Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29 липня 1993 року, та до таких вимог серед іншого цією Інструкцією віднесено необхідність внесення до трудової книжки: відомостей про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення тощо (пункт 2.2.).
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Як встановлено судом першої інстанції та дана обставина підтверджується матеріалами справи, відповідно до трудової книжки серія НОМЕР_1 від 07.07.2020 та трудової книжки колхозника колгоспника НОМЕР_2 від 19.02.1986 позивачка працювала:
- з 13.11.1985 дояркою в колгоспі ім. Ілліча;
- з 01.11.1986 по 27.08.1987 декретна відпустка по догляду за малою дитиною до 1-го року;
- з 27.08.1987 звільнена з роботи за власним бажанням;
- з 10.09.1987 прийнята в колгосп «За врожай» на посаду доярки;
- з 12.11.1995 виведена із членів колгоспу і із займаної посади за власним бажанням (а.с.71-78).
Відповідно до архівної довідки архівного сектору Романівської районної державної адміністрації від 28.12.2017 №184/07-03 в 1976 році на базі колгоспів «Прогрес» та ім. Ілліча утворено спеціальне господарство по виробництву вовни та м'яса яловичини. Новооб'єднаному господарству присвоєно назву ім. Ілліча. В 1989 році колгосп «Прогрес» роз'єднано на два самостійні господарства з центром в смт Дзержинськ и с. В. Козара. Назву колгоспу в смт. Дзержинськ залишили попередню «Прогрес» (а.с.70).
Відповідно до архівної довідки від 28.12.2017 №186/07-03 в 1993 році колгосп «За врожай» с. Червоні Хатки перетворено в колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) асоціацію пайовиків. В 1998 році КСП реорганізовано в СТОВ «За врожай» (а.с.65).
Згідно з довідкою №43 від 03.03.2021 виданої головою ліквідаційної комісії СТОВ «За врожай» ОСОБА_1 дійсно працювала на посаді доярки з вересня 1987 по листопад 1995 року і повністю виконувала встановлені нормативи обслуговування тварин (а.с.66).
Згідно з п. 2.3 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Згідно пункту п.п. б п. 2.17 Інструкції передбачено, що всі записи в трудовій книжці за місцем роботи вносяться окремою строкою з посиланням на дату, номер і найменування відповідних документів.
Пунктом 1 даного Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 затверджено Основні положення про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників (далі - Основні положення), згідно з пунктом 1 яких трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність члена колгоспу.
Відповідно до пунктів 5, 6 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників до трудової книжки колгоспника заносились, зокрема, відомості про трудову участь (прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання), відомості про нагородження та заохочення, переведення на іншу роботу, припинення роботи.
Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.
Пунктом 13 Основних положень передбачено, що відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.
Окрім того, суд звертає увагу, що вказаний період відповідає відомостям про кількість відпрацьованих нею людино-днів та про отримання заробітної плати у СТОВ «За врожай» та у СТОВ «Прогрес», які підтверджені архівними довідками Комунальної установи Романівської районної ради «Трудовий архів Романівського району», в яких містяться відомості про заробітну плату доярки ОСОБА_1 (а.с.60-63,68-69).
Отже, пільговий стаж роботи по спеціальності "доярка" включає в себе періоди роботи у колгоспі ім. Ілліча з 13.11.1985 по 27.08.1987, а з 10.09.1987 по 12.11.1995 - в колгоспі «За врожай», яке реорганізоване в СТОВ «За врожай».
Зазначені відомості містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 07.07.2020, а також підтверджуються архівними довідками про заробітну плату у СТОВ «За врожай» та у СТОВ «Прогрес» про те, що позивачка дійсно працювала у період з 13.11.1985 по 27.08.1987, та з 10.09.1987 по 12.11.1995 на посаді доярки.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наявні трудова книжка та архівні документи, зокрема, довідки містять відомості про трудову участь позивачки у період з 13.11.1985 по 27.08.1987, та з 10.09.1987 по 12.11.1995 на посаді доярки, а саме кількість відпрацьованих людино-днів.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що стаж позивачки на посаді доярки становить лише 10 років 11 місяців, колегія суддів зазначає наступне.
Специфіка пільгового пенсійного забезпечення даної категорії громадян пов'язана із особливими умовами, характером та тривалістю роботи, наявністю і тривалістю спеціального трудового стажу, що дає їм право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності 1 січня 2004 року, передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Так, згідно із статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсію за віком на пільгових умовах мають особи, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники зайняті повний робочий день на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливим і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до цієї статті вказаного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Також слід зазначити, що порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» регулюється статтею 100 зазначеного Закону.
Так, цією статтею Закону передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше чинним законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:
а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше чинним законодавством;
б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12 цього Закону (жінки - 55 років, чоловіки - 60 років), знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 та 14 цього Закону, виходячи з вимог до цього стажу, встановлених раніше чинним законодавством.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно цієї статті застосовуються "Список N 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах" і "Список N 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах", затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 р. № 1173.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 (далі - Списки), наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 р. № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 1 грудня 2005 року за № 1451/11731, затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З огляду на вищевикладене, доводи скаржника про відсутність у позивачки належного трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є безпідставними.
Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №677/277/17.
Окрім того, позивачка не може нести відповідальність за правильність та повноту оформлення бухгалтерських чи інших документів на підприємстві. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності трудової книжки колгоспника не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві.
Аналогічні правові висновки містяться Верховного Суду постановах від 12.12.2019 у справі № 674/1579/16-а, 20.02.2020 у справі № 607/14316/16-а, №171/1900/16-а, від 27.04.2020 у справі №648/1613/17.
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України №7 від 20 січня 1992 року, згідно з яким до доярок належать працівники, які оформлені на роботу доярками, свинарками, мають відповідні посвідчення, які постійно зайняті протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Дояркам, свинаркам, які відпрацювали повний польовий період на колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, доярки та свинарки яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «доярка» та свинарка, запроваджена в 1961 році.
Отже, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання роботи доярки, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.
За таких підстав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивачки необхідного трудового стажу, а саме на посаді доярки у період з 13.11.1985 по 27.08.1987, та з 10.09.1987 по 12.11.1995, для зарахування до стажу та призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому суд прийняв законне рішення щодо зарахування до пільгового стажу для обчислення стажу позивачки періоди роботи дояркою у колгоспі ім. Ілліча з 13.11.1985 по 27.08.1987, а з 10.09.1987 по 12.11.1995 - в колгоспі «За врожай», яке реорганізоване в СТОВ «За врожай».
Щодо доводів скаржника про безпідставність рішення суду про зобов'язання призначити пенсію, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободвизначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).
Аналогічний правовий підхід викладено в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 805/402/18, від 20 грудня 2018 року у справі №686/4567/17.
Разом з тим, враховуючи положення ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, захист прав у сфері публічно-правових відносин можливий у спосіб зобов'язання відповідача прийняти певне рішення чи зобов'язання вчинити певні дії.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Суд зазначає, що за загальним правилом, встановленим ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 9 липня 2003 року пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Таким чином, для повного захисту порушених прав позивачки суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до пільгового стажу період роботи на посаді доярки у колгоспі ім. Ілліча з 13.11.1985 по 27.08.1987, а з 10.09.1987 по 12.11.1995 - в колгоспі «За врожай», яке реорганізоване в СТОВ «За врожай», та призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту 5 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 22.01.2021.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Степанюк А.Г.