Справа № 640/26370/21 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.
06 грудня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Безименної Н. В., Бєлової Л. В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 16.12.2022) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві № 1057 о/с від 20.08.2021;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві № 836 від 30.07.2021 про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого, слідчого відділення відділу поліції № 2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки та «Осокорки») Дарницького управління поліції;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 20.08.2021 по день поновлення на роботі;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві № 774 о/с від 25.06.2021 з додатком до даного наказу в частині встановлення премії за червень 2021 року, № п/п 168 слідчому ОСОБА_1 у розмірі 0%;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві № 1075 о/с від 25.08.2021 з додатком до даного наказу в частині встановлення премії за серпень 2021 року, № п/п 174 слідчому ОСОБА_1 у розмірі 0%;
- зобов'язати посадових осіб Головного управління Національної поліції у м. Києві встановити, нарахувати та виплатити премії за червень та серпень 2021 року слідчому ОСОБА_1 .
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві № 1057 о/с від 20.08.2021.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві № 836 від 30.07.2021 про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 .
Поновлено ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки та «Осокорки») Дарницького управління поліції з 21.08.2021.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 21.08.2021 по 16.12.2021 (день постановлення судового рішення) в сумі 44 174,48 грн.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді слідчого відділення відділу поліції № 2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки та «Осокорки») Дарницького управління поліції з 21.08.2021 та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити повністю.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого позивачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, з належними документами, що посвідчують право представників представляти їх інтереси, в судове засідання не з'явилися.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 працював в органах нацполіції з 07.11.2015 року.
Відповідно до наказу ГУ НП у м. Києві від 28.05.2021 № 1065 «Про призначення та проведення службового розслідування», службове розслідування призначене відповідно до статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Нацполіції України, у зв'язку з порушенням Позивачем Правил дорожнього руху та складанням відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Відповідно до висновку службового розслідування за фактом порушення ПДР та службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , затвердженого т.в.о. начальника ГУ НП у м. Києві 26.07.2021 (далі також - Висновок) встановлено, що 27.05.2021 о 06:00 автопатрулем Управління патрульної поліції в місті Києві «Рубін-0209» у складі: інспектора роти № 1 батальйону № 3 полку № 2 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 і поліцейського цієї ж роти сержанта поліції ОСОБА_4 по вул. Петра Запорожця у м. Києві за порушення вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), відносно ОСОБА_2 складено протокол серії ААБ № 193853 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Зі змісту висновку, зокрема вбачається, що ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Тойота Камрі», номерний знак НОМЕР_1 по проспекту Бажана, 1-Є у м. Києві, здійснив заїзд на територію ресторану швидкого харчування «KFC», зупинившись біля віконця «KFC» Драйв, намагаючись вийти з автомобіля, впав на асфальт. Під час перевірки документів ОСОБА_2 поліцейським було встановлено, що він перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: відчувався запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови, поведінка, що не відповідала обстановці, у зв'язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, однак від проходження огляду Позивач відмовився. Вказана подія фіксувалась на бодікамери поліцейських АА 00797 та АА 00765.
Також у Висновку зафіксовано, що вивченням відеозаписів з нагрудних камер патрульних поліцейських встановлено, що поліцейські на службовому автомобілі під'їхали до ресторану швидкого харчування «KFC», розташованого по проспекту Бажана, 1-Є у м. Києві. На дорозі для здійснення Драйв покупок з ресторану «KFC» перебував припаркований автомобіль «Тойота Камрі», номерний знак НОМЕР_1 , попереду якого знаходився службовий автомобіль поліції охорони. ОСОБА_2 та ще дві цивільні особи знаходились біля автомобіля «Тойота Камрі». Поліцейські підійшли до ОСОБА_2 та попрохали надати документи на автомобіль та посвідчення водія. Останні відразу почав сперечатися та повідомляти, що за кермом перебував його товариш. Командир роти № 1 батальйону № 3 полку № 2 капітан поліції ОСОБА_5 підійшов до поліції охорони та з'ясував хто саме керував автомобілем «Тойота Камрі». Поліцейський охорони повідомив, що за кермом перебував ОСОБА_2 , якого після того, як він випав з автомобіля затримав менеджер закладу. ОСОБА_5 одного з патрульних поліцейських направив до менеджера закладу для зняття з монітору на мобільний телефон, відео з камер зовнішнього спостереження. Далі, для з'ясування особи водія, останній надав вказівку ОСОБА_2 надати посвідчення водія та документи на автомобіль. ОСОБА_2 дістав службове посвідчення працівника поліції та повідомив, що він слідчий Дарницького управління поліції. Документи на автомобіль та посвідчення водія не надав, мотивуючи їх відсутністю. Патрульний поліцейський надав вказівку ОСОБА_2 викласти усі речі на багажник автомобіля, внаслідок чого було виявлено посвідчення водія та свідоцтво про реєстрації транспортного засобу, які в подальшому були вилучені у нього для оформлення адміністративних матеріалів. Коли поліцейські отримали відеозапис та встановили, що саме ОСОБА_2 керував автомобілем, відразу запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу Драгер. Останній відмовився пройти огляд на місці, але погодився проїхати до медичного закладу. Під час прямування до медичного закладу ОСОБА_2 вів себе неадекватно, застосовував нецензурну лайку, наполягав, що за кермом не перебував, намагався палити в салоні службового автомобіля поліцейських та погрожував вийти «на ходу», у зв'язку з чим поліцейські застосували до нього кайданки. Прибувши до медичного закладу лікар ознайомила ОСОБА_2 з процедурою проходження огляду, на що останній почав сперечатися з лікарем, перекрикувати її, вимагав поміряти йому тиск. Після обміру тиску йому було повідомлено про результат 140 на 97, на що ОСОБА_2 почав кричати, що у нього високий тиск, що йому погано та почав вимагати викликати швидку медичну допомогу. По прибуттю ШМД ОСОБА_2 знову почав розповідати, що поліцейські незаконно його затримали, застосували кайданки, внаслідок чого у нього піднявся тиск та йому дуже погано. Працівники ШМД повідомили, що вони заберуть ОСОБА_2 до карети ШМД для огляду. Після огляду лікар надала йому таблетку та повідомила, що буде робити кардіограму. Далі відеозапис закінчився.
Таким чином, дисциплінарна комісія дійшла висновку що ОСОБА_2 , під час спілкування з поліцейськими поводився зухвало, використовував ненормативну лексику, що свідчить про порушення вимог пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.
Наказом ГУ НП у м. Києві від 30.07.2021 № 836, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 6, 7 та 11 частини третьої статті 1 розділу І Дисціплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 2 наказу ГУ НП у м. Києві від 12.04.2018 № 516 «Про порядок лікування поліцейських».
Вважаючи вказаний наказ та звільнення протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон №580-VIII, за приписами частини першої статті 59 якого служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
У статті 18 Закону №580-VIII закріплені основні обов'язки поліцейського, відповідно до якої поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, зміст якої закріплений у статті 64 Закону №580-VIII; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, з-поміж іншого: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
Приписами частин першої та другої статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), у частині першій статті 1 якого визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, як закріплено у частині другій статті 1 Дисциплінарного статуту, ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
У статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених КУпАП. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком, як визначено у статті 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частин першої та другої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (частина третя статті 13 Дисциплінарного статуту).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до частин першої-сьомої, десятої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному КУпАП, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Приписами частин першої та п'ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Відповідно до частини першої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
У висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку (частина перша статті 19 Дисциплінарного статуту).
Приписами частин третьої та восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту закріплено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія та керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
За правилами частин першої та четвертої статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
З аналізу наведених норм вбачається, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного поліцейського, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників.
Обов'язок дотримуватися етичних, правових і службово-дисциплінарних норм поведінки, загальнолюдських цінностей, які спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству, є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від посади, звання та його місцеперебування.
Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв'язку між ним та дією (бездіяльністю) порушника дисципліни, свідоме допущення настання несприятливих наслідків унаслідок вчинення поліцейським певних дій чи бездіяльності.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого вирішується питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому таке рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду дисциплінарного стягнення.
Отже, службовим розслідуванням має бути встановлено, зокрема, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) воно було призначено.
Як свідчать матеріали справи, підставою для призначення ГУ НП в у м. Києві службового розслідування стало надходження інформації щодо складання протоколу серії ААБ № 193853 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП ОСОБА_2 .
За результатами проведеного службового розслідування складений висновок службового розслідування за відомостями щодо порушення службової дисципліни працівником поліції, затверджений 26 липня 2021 року т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві.
У ході службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що позивач порушив службову дисципліну, зокрема п. 6,7 та 11 ч. 3 ст. 1 роздіДисциплінарного статуту Нацональної поліції України, п. 1,2 ч. 1 статті 18 Закону №580-VIII, вимоги Правил етичної поведінки, п. 2 наказу ГУНП у м. Києві від 12.04.2018 «Про порядок лікування поліцейських», що виразилося в недотриманні нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, перебуванні за кермом з ознаками алкогольного сп'яніння, а також у вчиненні дій, які несумісні з вимогами, які пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського, що у свою чергу дискредитує звання поліцейського, підриває довіру та авторитет органів поліції.
ГУ НП у м. Києві дотримано вимоги щодо проведення службового розслідування і не допущені порушення щодо порядку його проведення.
У висновку службового розслідування від 26 липня 2021 року та наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності чітко визначено, що підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності є наявність у його діях саме дисциплінарного проступку.
З огляду на наведені правові норми та встановлені висновком службового розслідування обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що знайшли своє підтвердження під час розгляду цієї справи слідує, що відповідач правомірно застосовував до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у зв'язку із підтвердженням факту вчинення ним дисциплінарного проступку.
Слід зауважити, що наявними матеріалами справи підтверджується факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Зокрема, із змісту наданих до матеріалів справи CD дисків, з відеорядом з боді-камер патруля та зовнішньої камери спостереження закладу харчування «KFC» вбачається, що позивач під'їхавши на автомобілі «Тойота Камрі», номерний знак НОМЕР_1 , на ділянку дороги для здійснення Драйв покупок з ресторану «KFC» відкрив двері водія, звідки його знудило(WhatsApp Video 2021-05-27 та відео 20210527080142000235 час 0:05:12 де ліва штанина позивача в рвотних масах). Після цього ОСОБА_1 був затриманий співробітниками закладу харчування та співробітника патрульної поліції.
Слід зауважити, що під час встановлення обставин події позивач також діяв у супереч нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції. Зокрема, вводив співробітників патрульної поліції в оману щодо наявності документів, що посвідчують право власності на транспортний засіб та право позивача керувати таким транспортним засобом (відео № 20210527071619000150 0:01:10 позивач заперечує наявність документів, це ж відео 0:05:19 документи виявлено у позивача). В подальшому позивач відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального приладу Драгер, однак погодився відвідати медичну установу, та вже по прибуттю туди відмовився пройти огляд і там ( відео № 20210527071619000151 час 0:14:10; відео 20210527080142000236)
Окремої уваги для характеристики дій позивача як представника поліції заслуговує подорож останнього до медичної установи для проходження огляду та перевірки на стан алкогольного сп'яніння.
Так, позивач перебуваючи у автомобілі патрульної поліції та прямуючи до медичної установи вирішив, як зазначає на відео ОСОБА_1 скористатись своїм конституційним правом та запалити цигарку в автомобілі поліції, а отримавши категоричні заперечення працівників поліції вирішив скористатись своїм іншим конституційним правом - на вільне пересування, та вирішив залишити транспортний засіб поліції, що в цей час перебував в русі (відео 20210527080142000236 з 0:00:00 хв до 0:03:00 хв).
Наведені вище обставини, на переконання колегії суддів безсумнівно, принижує звання поліцейського, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості позивача як поліцейського. З точки зору стороннього розсудливого спостерігача наведені обставини можуть свідчити про недодержання вимоги щодо необхідності з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час і бути прикладом у дотриманні громадського порядку.
При цьому, доводи позивача про відсутність достатніх і належних доказів порушення ним службової дисципліни - вчинення дисциплінарного проступку є безпідставними, оскільки це підтверджується висновком службового розслідування, який складений на підставі обставин, що підтверджуються відповідними матеріалами, показами свідків і відеозаписами.
Висновком службового розслідування, наказом про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності встановлено, в чому саме полягало порушення службової дисципліни та які норми законодавства порушено позивачем.
При цьому, та обставина, що постановою Дарницького районного суду м. Києва від 24.06.2021 провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито на підставі статті 247, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - є слушними тільки в тій частині, що в діях позивача відсутній склад саме цього адміністративного правопорушення, проте не дисциплінарного проступку.
Адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, проте не дисциплінарного проступку.
Такі висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 06 березня 2019 року в справі №816/1534/16, від 17 липня 2019 року в справі №806/2555/17, від 22 жовтня 2019 року в справі №480/3950/18, від 29 листопада 2019 року в справі №824/832/18-а, від 13 лютого 2020 року в справі №1.380.2019.000121, від 24 вересня 2020 року в справі №420/602/19, від 19 травня 2022 року в справі №480/4079/18, від 26 травня 2022 року в справі №420/3630/20 та інших.
Відсутність факту притягнення поліцейського до адміністративної відповідальності не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням відповідних обставин і не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07 березня 2019 року в справі №819/736/18, від 19 травня 2022 року в справі №480/4079/18 та інших.
Варто зауважити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим необхідно розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення позивачеві відповідачем ураховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, а також висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17 липня 2019 року в справі №806/2555/17.
За наведених обставин, необхідно погодитися із доводами апелянта, що при прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
Отже, оскільки на позивача правомірно накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв'язку із вчиненням ним дисциплінарного проступку, відсутні підстави для скасування оскаржуваного наказу та поновлення його на службі в органах Національної поліції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та приймаються колегією суддів в якості належних.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
У відповідності до ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
У відповідності до ч. 3 ст. 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Керуючись ст.ст. 229, 271, 287, 272, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329, 330, 333 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2021 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя Н. В. Безименна
Суддя Л. В. Бєлова
(Повний текст постанови складено 06.12.2022)