ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 листопада 2022 року м. Київ № 640/13524/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву Головного управління Національної поліції у м. Києві про відвід головуючого судді Гарника К.Ю. від розгляду адміністративної справи
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Національної поліції у м. Києві
провизнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), адреса: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі по тексту - відповідач), адреса: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві № 1144 о/с від 20 липня 2022 року "Про особовий склад", яким підполковника поліції ОСОБА_1 (0111680) призначено старшим інспектором сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом'янського управління поліції з посадовим окладом 2600 гривень, установивши надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 45 відсотків посадового окладу, з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби в поліції, звільнивши його з посади начальника від ділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу цього ж управління поліції.
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з 20 липня 2022 року.
- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 різницю в грошовому забезпеченні за час виконання ним службових обов'язків за нижчеоплачуваною посадою старшого інспектора сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Солом'янського управління поліції з 20 липня 2022 року по час фактичного поновлення на посаді начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.
- стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 30 000 гривень 00 копійок.
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з 20 липня 2022 року відповідно до статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2022 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2022 року вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30 листопада 2022 року.
22 листопада 2022 року представником відповідача подано заяву про відвід головуючому судді у справі №640/13524/22, в якому останній просив відвести суддю Гарника К.Ю. від розгляду даної адміністративної справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2022 року заяву представника Головного управління Національної поліції у м. Києві про відвід головуючому судді Гарнику К.Ю. в адміністративній справі №640/13524/22 визнано необґрунтованою та дану справу передано для визначення складу суду у порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою розгляду поданої заяви про відвід судді.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 28.11.2022 року для вирішення питання про відвід судді Гарника К.Ю. визначено суддю Погрібніченка І.М.
Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.
Вирішуючи заяву про відвід судді Гарника К.Ю. суд виходить з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу - статтею 40 КАС України.
Так, відповідно до положень статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Водночас, слід звернути увагу, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи врегульовано статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, статтею 39 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до заяви про відвід (самовідвід). Зокрема, відповідно до положень вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: - забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається свідчить про неупередженість суду; - судом створено достатні гарантії для усунення підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
У рішенні "Газета-Центр проти України" від 15 липня 2010 року Європейський суд з прав людини, встановлюючи порушення принципу безсторонності, зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, "правосуддя має не тільки чинитись, також має бути видно, що воно чиниться".
Також, щодо об'єктивної неупередженості зазначено у справі "Фей проти Австрії". Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").
Таким чином, для того, щоб обставини, які, на думку заявника, свідчать про упередженість чи необ'єктивність можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Як вбачається з заяви про відвід судді Гарника К.Ю., вона обґрунтована тим, що позивачем подано три ідентичні позовні заяви 22 серпня 2022 року (справи №640/13525/22, №640/13526/22 та №640/13524/22), що свідчить, на переконання представника відповідача, про навмисне втручання з боку позивача в порядок визначення судді для розгляду справи.
Тобто, вказане, на думку представника відповідача, свідчить про наявні обставини, які викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності судді під час розгляду даної адміністративної справи.
Разом з тим, представником відповідача не доведено, а судом не встановлено існування об'єктивних обставин, які б свідчили про сумніви у неупередженості або об'єктивності судді Гарника К.Ю. та які б могли бути підставою для відводу згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, суд звертає увагу, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Відтак, з огляду на вищевикладене, оскільки інших обставин, які б, на переконання заявника, свідчили про упередженість або необ'єктивність судді Гарника К.Ю. не зазначено, а викладені у заяві доводи не дають підстав для висновку про необхідність відвід судді від даної справи, суд приходить до висновку, що подана заява про відвід задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви Головного управління Національної поліції у м. Києві та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись положеннями статей 36, 37, 39, 40, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні заяви Головного управління Національної поліції у м. Києві про відвід судді Гарника К.Ю. від розгляду адміністративної справи № 640/13524/22 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Погрібніченко