06 грудня 2022 року м.Чернігів Справа № 620/7855/22
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Поліщук Л.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо непроведения перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за вислугою років на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 07.09.2021 № 22/6-5350, яка складена Департаментом персоналу МВС України, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.12.2019, виходячи з розрахунку 88 відсотки від суми щомісячного грошового забезпечення, без обмеження її максимального (граничного) розміру, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугою років на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 07.09.2021 № 22/6-5350, яка складена Департаментом персоналу МВС України, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.12.2019, виходячи з розрахунку 88 відсотки від суми щомісячного грошового забезпечення, без обмеження її максимального (граничного) розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання рішення суду відповідач провів позивачу перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення, виходячи з розрахунку 88 % грошового забезпечення, проте обмежив її максимальним розміром, чим, як вважає позивач, порушив його право на належний розмір пенсії.
Ухвалою суду від 07.11.2022 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Також відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.
Вказана ухвала суду була надіслана відповідачу через систему «Електронний суд» та доставлена до його електронного кабінету 07.11.2022, що підтверджується довідкою про доставку документа до електронного кабінету. Також представником відповідача копія позовної заяви та додатками була отримана 09.11.2022 (а.с. 16, 17), однак у строк встановлений судом відзиву від відповідача до суду не надійшло.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач з 12.12.2003 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 10).
Копією розрахунку пенсії за вислугу років підтверджується те, що пенсія позивачу була призначена у розмірі 90 % грошового забезпечення (а.с. 5).
Відповідно до рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 у справі 620/14861/21 позов задоволено повністю, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки від 07.09.2021 №22/6-5350 про розмір грошового забезпечення, складеної Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України станом на 19.11.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з розрахунку 88% грошового забезпечення та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум (а.с. 8-11).
У відповідь на заяву позивача відповідач листом від 21.10.2022 (а.с. 7) повідомив про те, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 у справі 620/14861/21 не зобов'язано Головне управління проводити перерахунок пенсії позивача без обмеження максимальним розміром. Також пенсійний орган у своїй відповіді посилається на положення статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ.
Вважаючи дії відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки з обмеженням її розміру максимальним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому, положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд дійшов висновку, що вони явно суперечать один одному.
Суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21.
З огляду на зазначені вище висновки Верховного Суду, суд відхиляє посилання відповідача на положення статті 2 Закону № 3668-VI, як на підставу для обмеження позивачу розміру його пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Тому, обмеження пенсійним органом максимального розміру пенсії позивачу при здійсненні перерахунку на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 у справі № 620/14861/21 є протиправним.
Відповідно до пунктів 4, 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом: визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо проведення виплати нарахованої пенсії позивачу після її перерахунку з 01.12.2019 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 у справі № 620/14861/21 з обмеженням її максимального розміру; зобов'язання відповідача здійснити з 01.12.2019 виплату нарахованої пенсії позивачу на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 у справі № 620/14861/21 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стосовно позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсію з 01.12.2019 у розмірі 88 % грошового забезпечення на підставі оновленої довідки від 07.09.2021 № 22/6-5350, то суд зазначає, що у задоволенні вказаних позовних вимоги слід відмовити, оскільки, як зазначає сам позивач у поданій ним позовній заяві, пенсія йому пенсійним органом з 01.12.2019 була перерахована на підставі оновленої довідки та виходячи з 88 % грошового забезпечення, а отже його права в цій частині не порушені.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 5, 9, 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо проведення виплати нарахованої пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку з 01.12.2019 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 у справі № 620/14861/21 з обмеженням її максимального розміру.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.12.2019 виплату нарахованої пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 у справі № 620/14861/21 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України, вул. П'ятницька, 83-а, м.Чернігів, 14005, ЄДРПОУ: 21390940.
Повний текст судового рішення складено 06 грудня 2022 року.
Суддя Л.О. Поліщук