справа № 380/17237/22
06 грудня 2022 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:
1. Поновити строки звернення до суду із захистом порушеного права та відкрити провадження у справі.
2. Визнати протиправними дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо нездійснення перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2014 року по 21 жовтня 2021 року.
3. Зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити перерахунок ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року.
4. Зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, якою затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення, з урахуванням базового місяця січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року.
5. Зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по жовтень 2021 року відповідно до вимог пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів») з відрахуванням виплаченої суми та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року.
6. Визнати протиправними дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо не нарахування та не виплати з 30 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року ОСОБА_1 грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року.
7. Зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року з врахуванням виплачених сум.
8. Визнати протиправними дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо не нарахування та не виплати з 01 січня 2021 року по 21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року.
9. Зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01 січня 2021 року по 21 жовтня 2021 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року з врахуванням виплачених сум.
10. Зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2014 року по 21 жовтня 2021 року, грошового забезпечення з 30 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, грошового забезпечення з 01.01.2021 по 21.10.2021 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, з 01 січня 2014 року по день їх фактичної виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
11. Стягнути з Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу адвоката у даній справі у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву, та додані до неї матеріали, суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.
Згідно з пунктами 5, 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, покликається, зокрема на те, що в період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року йому було виплачено індексацію грошового забезпечення не в повному обсязі.
Утім, на виконання вимог п. 5 ч. 5 ст. 160, ч. 4 ст. 161 КАС України доказів, які б підтверджували обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема щодо виплати індексації за 2014 рік не в повному обсязі позивачем не надано.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У позовній заяві позивач просить суд поновити строки звернення до суду із захистом порушеного права. Вказує, що після звільнення з військової служби 21 жовтня 2021 року про недоплати йому відповідачем індексації та інших видів грошового забезпечення за 2014 - 2021 роки не знав, дізнався про це лише у жовтні 2022 року, звернувшись за правовою допомогою до адвоката Гомзяка А.І. Оскільки позивач фактично перебував у трудових відносинах із відповідачем до 21 жовтня 2021 року, станом на момент звернення з позовом до суду діє правовий режим воєнного стану, із заявою про виплату недоплачених при звільненні сум звернувся до відповідача у жовтні 2022 року, а дія Закону № 2352-ІХ від 01 липня 2022 року, який набрав чинності 19 липня 2022 року, відповідно до статті 58 Конституції України не розповсюджується на правовідносини, які існували до його прийняття, позаяк погіршує становище особи, то наявні усі підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом порушеного права.
Щодо строку звернення позивача з цим адміністративним позовом до суду суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Спірні правовідносини стосуються вирішення питання щодо наявності чи відсутності у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2014 року по 21 жовтня 2021 року, а також перерахунку грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 21 жовтня 2021 року.
Суд відзначає, що в Кодексі адміністративного судочинства України відсутні норми, які б визначали строки звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про виплату всіх сум, які належать їм при звільненні.
Водночас такі строки встановлені Кодексом законів про працю України. При цьому суд наголошує, що КАС України прямо визначає, що строк звернення до адміністративного суду може бути встановлений й іншим законом.
Так, частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України, яка діяла в редакції на момент звільнення позивача з публічної служби, встановлювала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Разом з тим 19 липня 2022 року набрав чинності Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-ІХ), яким внесено зміни до Кодексу законів про працю України, зокрема частину другу статті 233 цього Кодексу викладено у такій редакції: «Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Відтак, починаючи з 19 липня 2022 року законодавець установив строк для звернення працівника з позовом до суду про виплату усіх сум, що належать йому при звільненні, який становить три місяці та обчислюється з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Ураховуючи те, що з прийняттям Закону № 2352-ІХ відбулася істотна зміна правового регулювання правовідносин щодо звернення звільненого працівника до суду у справах про виплату всіх сум, що належать йому при звільненні, суд уважає, що до спорів з приводу виплати таких сум, пов'язаних зі звільненнями, які мали місце до набрання чинності Законом № 2352-ІХ, справедливо застосовувати тримісячний строк звернення, який повинен обчислюватися з 19 липня 2022 року, тобто з дати набрання чинності вказаним Законом.
У межах спірних правовідносин позивача звільнено з публічної служби 21 жовтня 2021 року, тобто до набрання чинності Законом № 2352-ІХ, відтак тримісячний строк звернення з позовом до суду у цій справі, яка стосується виплати усіх сум, належних йому при звільненні, для позивача розпочався 19 липня 2022 року, а закінчився такий строк 19 жовтня 2022 року. З цим позовом до суду позивач звернувся (здав на пошту для скерування в суд, що підтверджується штемпелем на конверті) 20 листопада 2022 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення.
Покликання позивача на те, що після звільнення з військової служби 21 жовтня 2021 року про недоплати йому відповідачем індексації та інших видів грошового забезпечення за 2014 - 2021 роки він не знав, а дізнався про це лише у жовтні 2022 року, звернувшись за правовою допомогою до адвоката Гомзяка А.І., суд оцінює критично, оскільки виплата грошового забезпечення та індексації (за наявності підстав) здійснюється щомісячно, а тому про порушення своїх прав їх невиплатою (виплатою у неналежному розмірі) позивач повинен був дізнатися кожного разу під час виплати належних йому від роботодавця сум. До того ж, із заявою про виплату недоплачених, на думку позивача, при звільненні сум представник позивача звернувся до відповідача 20 жовтня 2022 року, тобто вже після закінчення тримісячного строку звернення з позовом до адміністративного суду.
Твердження позивача про те, що станом на момент звернення з цим позовом до суду діє правовий режим воєнного стану суд відхиляє, зважаючи на таке. Суд не заперечує, що запровадження державою воєнного стану може бути поважною причиною пропуску строку звернення з позовом до суду, водночас у суду повинні бути наявні відповідні докази, які б підтверджували ту обставину, що внаслідок запровадження державою воєнного стану, позивач дійсно був позбавлений можливості вчасного звернення до суду. Однак таких доказів позивачем суду не надано.
Аргумент позивача про те, що дія Закону № 2352-ІХ відповідно до статті 58 Конституції України не розповсюджується на правовідносини, які існували до його прийняття, позаяк погіршує становище особи, суд до уваги не бере, оскільки стаття 233 Кодексу законів про працю України в редакції цього закону визначає строки звернення з позовом до суду у справах про виплату всіх належних звільненому працівникові сум. Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Як на час вчинення позивачем окремої процесуальної дії, а саме подання позовної заяви до суду, так і на час перевірки судом дотримання позивачем строку звернення з позовом з метою вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, стаття 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону № 2352-ІХ є чинною, а тому відповідно до частини 3 статті 3 КАС України поширюється на правовідносини (в частині строків звернення з позовом до суду) за участю позивача, який вчиняє окрему процесуальну дію - звертається до суду з позовом у справі, що стосується виплати усіх сум, належних йому при звільненні.
Суд відзначає, що визначені процесуальним законом строки, про які зазначено вище, це той орієнтовний період часу, протягом якого позивач мав би проявити інтерес стосовно свого позову, якщо він дійсно зацікавлений у тому, щоб провадження у справі було відкрито, а спір вирішено. З іншого боку строк звернення до суду є своєрідним бар'єром, який повинен запобігати зловживанню правами і сприяти правовій визначеності правовідносин.
Реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, а поновити пропущений строк звернення до суду суд може лише якщо для цього є поважні і об'єктивні причини.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Таким чином, суд може поновити процесуальні строки, встановлені нормами КАС України, за умови, що причини їх пропуску є поважними, та підтверджені належними й допустимими доказами.
Наведені позивачем у позовній заяві причини пропуску строку звернення з цим позовом до суду не є об'єктивно непереборними та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення з позовом до суду, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, тому суд визнає їх неповажними.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, оскільки позовну заяву подано позивачем з пропуском встановленого строку звернення до суду, а причини його пропуску, які вказані у позовній заяві, суд визнав неповажними, то позивачу належить подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та наданням підтверджуючих поважність причин пропуску строку доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Таким чином, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Особі, що звернулася із позовною заявою встановити в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки у спосіб подання до суду:
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та наданням підтверджуючих поважність причин пропуску строку доказів.
Процесуальні строки, встановлені цією ухвалою, можуть бути продовжені судом за заявою особи відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Клименко О.М.