справа №380/5565/22
з питань встановлення судового контролю
05 грудня 2022 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2022 у справі № 380/5565/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 згідно з довідкою Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 05.07.2021 №2271 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 05.07.2021 №2271 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
21.10.2022 представником позивача подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2022 у справі № 380/5565/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, згідно з якою заявник просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати у 15-денний строк до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2022 у справі № 380/5565/22 в частині виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.12.2019 по 30.06.2022.
Заява обґрунтована тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про виконання рішення суду. Однак рішення суду виконано відповідачем лише частково. Здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до оновленої довідки від 05.07.2021 № 2271, втім виплата перерахованої пенсії з 01.12.2019 по 30.06.2022 не здійснена. Листом від 13.09.2022 відповідач повідомив позивача, що така виплата буде проведена в межах бюджетних асигнувань, після виділення їх на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів з Державного бюджету України. Відтак, представник позивача стверджує, що відповідач не виконує судове рішення, що є підставою для встановлення судового контролю.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області просить відмовити в задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю у поданому ними письмовому запереченні, зареєстрованому в канцелярії суду 08.11.2022 № 17631ел. Відповідач зазначає, що позивачем не наведено доказів, що Головне управління ухиляється чи створює перешкоди щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду в даній справі, адже Головним управлінням вжито заходів щодо виконання рішення суду, а саме здійснено перерахунок пенсії позивача. З 01.07.2022 розмір пенсійної виплати позивача становить 19340,00 грн. Доплата пенсії по рішенню суду за період з 01.12.2019 по 30.06.2022 в сумі 341024,58 грн буде виплачена ОСОБА_1 після виділення коштів з Державного бюджету України, про що позивача повідомлено листом від 13.09.2022 № 12741-12524/Б-52/8-1300/22. Тому вважають, що відсутні підстави для встановлення судового контролю.
Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, виходить з наступного.
За змістом ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Одним з основних засад/принципів адміністративного судочинства, згідно з п. 5 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 2 ст. 370 КАС України визначено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Частиною 2 ст. 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу на те, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2022 у справі № 380/5565/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 згідно з довідкою Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 05.07.2021 №2271 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 05.07.2021 №2271 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Як встановлено з матеріалів справи, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2022 у справі № 380/5565/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області здійснено перерахунок пенсії позивача, що підтверджується копією перерахунку від 03.11.2022, на наслідками якого з 01.07.2022 розмір пенсійної виплати позивача становить 19340,00 грн. Листом від 13.09.2022 № 12741-12524/Б-52/8-1300/22 Головне управління повідомило позивача, що доплата пенсії по рішенню суду за період з 01.12.2019 по 30.06.2022 в сумі 341024,58 грн буде виплачена після виділення коштів з Державного бюджету України.
Верховний Суд у постанові від 20.02 2019 у справі №806/2143/15 звернув увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судових рішень. Підставами для її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
З наведеного слідує, що встановлення судового контролю може мати місце на стадії виконання судового рішення за заявою сторони, на користь якої таке рішення ухвалене, за наявності обґрунтованих доводів та підстав вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішення у справі.
Подібна позиція висловлена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №800/592/17.
Таким чином, з аналізу правових позицій Верховного Суду випливає, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень є диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.
Позивачем не подано до суду доказів на підтвердження ухилення відповідача від виконання рішення суду від 19.04.2022 у справі № 380/5565/22.
Також варто окремо зазначити, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просив заявник, є правом суду, а не обов'язком, яке не виключає існування принципу обов'язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 КАС України).
Аналогічні висновки щодо застосування норм права (що таке зобов'язання суб'єкта владних повноважень є правом, а не обов'язком суду) викладені в постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №823/1265/16, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
У той же час з матеріалів справи судом також встановлено, що позивач не реалізовував своє право на звернення до органів виконавчої служби з метою примусового виконання рішення суду у справі № 380/5565/22.
Звідси висновується, що виконання рішення суду також залежить і від дій позивача, спрямованих на його виконання.
Отже, заявником не зазначено, а судом не встановлено в цій справі того, що у загальному порядку виконання судового рішення, яке забезпечується насамперед через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», ним вживалися всі можливі та необхідні заходи, але такі заходи не дали очікуваного результату.
А тому, суд вважає, що заявником у поданій заяві не наведено належного обґрунтування про необхідність застосування судом заходів судового контролю, передбачених статтею 382 КАС України.
З огляду на вищенаведені обставини, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №380/5565/22.
Керуючись ст. ст. 241, 248, 256, 382 КАС України, суд
у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України, з урахуванням строків, передбачених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.
Суддя Сидор Н.Т.