05 грудня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/4306/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заступника керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, Департаменту екології, природних ресурсів та паливно-енергетичного комплексу Кіровоградської обласної державної адміністрації до Благовіщенської міської ради Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Прокурор в інтересах держави звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його забезпечити проведення робіт з винесення в натурі (на місцевості) меж парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Ульяновський парк" площею 7,6 га, що знаходиться в адміністративних межах міста Благовіщенське Голованівського району Кіровоградської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за інформацією відповідача "Ульяновський парк" є комунальною власністю Благовіщенської міськради, по даному об'єкту природно-заповідного фонду межі не встановлювались, документація із землеустрою відсутня. Отже, оскільки даний парк розташований на землях комунальної власності Благовіщенської міськради та перебуває у її віданні, а відтак, саме вона має здійснювати охоронні заходи щодо цього об'єкту природно-заповідного фонду, з метою його збереження.
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не подавав.
Дослідивши наявні в справі матеріали. суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що розпорядженням представника Президента від 01.07.1992 №55 в межах міста Ульяновка (на даний час місто Благовіщенське) оголошено об'єкт природно-заповідного фонду - парк пам'ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення "Ульяновський парк", площею 7,6 га (а.с.39-47).
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "Ульяновський парк" розміщена в центральній частині м. Благовіщенське Голованівського району Кіровоградської області (згідно п. 11 ч. 1 постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів" Благовіщенська міська рада входить до складу Голованівського району).
15.07.2002 було укладено охоронне зобов'язання за №МПП 5-564, згідно якого відділ комунального господарстваУльяновського міськвиконкому в особі начальника комунхозу взяв під охорону вищевказаний об'єкт природно-заповідного фонду та зобов'язався зберігати його та дотримуватись екологічних вимог при використанні природних ресурсів згідно зі статтею 40 Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також провести відмежування заповідного об'єкта в натурі, оформлення його природоохоронною наочністю, нанесення на планово-картографічні матеріали (а.с.37-38).
Однак, за інформацією Благовіщенської міської ради по даному об'єкту природно-заповідного фонду межі не встановлювались, документація із землеустрою відсутня (а.с.33-34).
Вирішуючи спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Земельного кодексу України встановлено, суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Згідно із пунктом "д" частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, окрім іншого, організація землеустрою та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно до статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема як землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" від 16 червня 1992 року № 2456-XII та статтею 43 Земельного кодексу України передбачено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
У статті 79 Земельного кодексу України вказано, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Згідно ч.4 ст.7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Частина 3 статті 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" вказує, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Відповідно статті 60 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.
Згідно ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема організація охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників;
Згідно ст. 1 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року № 858-IV проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки-використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Статтею 2 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що землеустрій забезпечує, зокрема, встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про землеустрій" до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.
Згідно до статті 20 Закону України "Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі, зокрема, встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).
Відповідно до статті 22 Закону України "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.
Згідно до статті 25 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів є одним з видів документації із землеустрою.
Стаття 26 Закону України "Про землеустрій" вказує, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.
Відповідно до положення статті 47 Закону України "Про землеустрій", проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються з метою:
а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу;
б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму;
в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об'єктів культурної спадщини;
г) проведення науково-дослідних робіт;
ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;
д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.
Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.
Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.
Розпорядженням представника Президента від 01.07.1992 №55 в межах м. Ульяновка (на даний час м. Благовіщенське) було оголошено об'єкт природно-заповідного фонду - парк пам'ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення "Ульяновський парк", площею 7,6 га (а.с.39-47).
15.07.2002 було укладено охоронне зобов'язання за №МПП 5-564 з метою збереження даного об'єкту природно-заповідного фонду (а.с.37-38).
Враховуючи, що Відповідач, як орган місцевого самоврядування, який законом закликаний сприяти охороні й збереженню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, має піклуватися про дотримання охоронного режиму розміщеного на його території об'єкту природно-заповідного фонду - парку пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Ульяновський парк", площею 7,6 га, шляхом здійснення робіт із землеустрою із відведення та винесення в натуру (на місцевості) меж земельної ділянки такого об'єкта, а тому суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З огляду на положення ч.2 ст.139 КАС України, судовий збір у даній справі з відповідача стягненню не підлягає.
Отже, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги обставини у справі, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Благовіщенської міської ради Кіровоградської області щодо незабезпечення проведення робіт з винесення в натурі (на місцевості) меж заповідного об'єкту - парку пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Ульяновський парк", загальною площею 7,6 га, що знаходиться в адміністративних межах міста Благовіщенське Голованівського району Кіровоградської області.
Зобов'язати Благовіщенську міську раду Кіровоградської області вчинити дії та забезпечити проведення робіт з винесення в натурі (на місцевості) меж заповідного об'єкту - парку пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Ульяновський парк", загальною площею 7,6 га, що знаходиться в адміністративних межах міста Благовіщенське Голованівського району Кіровоградської області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько