про повернення позовної заяви
06 грудня 2022 року Київ № 939/1272/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до суддів Бородянського районного суду Київської області Унятицького Д.Є. та Міланіч А.М. про зобов'язання вчинити певні дії та скасування ухвал,
відповідно до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022 визначено територіальну підсудність адміністративної справи № 939/1272/22 за Київським окружним адміністративним судом.
До суду 01.12.2022 надійшла вказана адміністративна справа.
Відповідно до прохальної частини позову позивачка просила суд:
- зняти з посади суддів ОСОБА_2 та Міланіч А.М. на підставі відсутності дипломів про вищу юридичну освіту;
- визнати повну професійну неспроможність суддів Унятицького Д.Є. та Міланіч А.М. на підставі відмови у проведенні справедливого суду, що заборонено Конституцією України;
- скасувати папірці зі словами «ухвала» як еталон професійного невігластва суддів, посадові особи не знають, що таке ухвала і як вона складається;
- прийняти рішення суду про звільнення з посад суддів з подальшим поданням до Вищої ради юстиції для винесення остаточного вердикту.
Під час вирішенні питання щодо відкриття провадження за цим позовом, судом враховане таке.
Позовна заява ОСОБА_1 в частині обґрунтування позовних вимог містить образливі висловлювання, які дискредитують органи судової влади України та їх посадових осіб.
Суд констатує, що позивачка, використовуючи у позовній заяві слова, спрямовані на образу, зокрема, суддів Бородянського районного суду Київської області, зловжила правом на подання позовної заяви, використала відповідне процесуальне право всупереч завданню адміністративного судочинства, тобто з іншою метою, ніж виконання такого завдання.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу).
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 Кодексу).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини п'ятої статті 44 Кодексу).
Відповідно до частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до частини першої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із частиною другою цієї статті, суд з урахуванням конкретних обставин справи може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватись ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню.
З огляду на викладене, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 предметом перевірки за її позовом визначила незаконність прийнятих суддями Бородянського районного суду Київської області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ухвал, а також їх професійну компетентність та невідповідність їх займаним посадам суддів.
При цьому обґрунтування вимог позивачки зводяться лише до образливих тверджень на адресу суддів Бородянського районного суду Київської області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , використання яких неприпустиме при оформленні, зокрема, й позовної заяви, а тому розцінюється судом як зловживання процесуальними правами.
Учасник справи повинен бути стриманим і коректним у словах, утримуватись від надання особистісних характеристик і оцінок.
Дії учасника справи мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом такими особами неповаги до честі, гідності, репутації суддів.
Обґрунтування позову з використанням наведених висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що, наприклад, у розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатується як зловживання правом на подання заяви.
Так, цей Суд, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він уважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14.05.2004, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04.02.2003, заяви № 61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20.09.2011, заява № 46549/06).
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 45 Кодексу).
Суд уважає, що позивачка порушила обов'язок щодо етичної поведінки у відносинах із судом.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про допущення ОСОБА_1 зловживання її процесуальними правами, а відтак і наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2019 у справі № 9901/34/19 (провадження № 11-82заі19), а також в ухвалі Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 939/1273/22.
Керуючись статтями 45, 169, 243, 246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до суддів Бородянського районного суду Київської області Унятицького Д.Є. та Міланіч А.М. про зобов'язання вчинити певні дії та скасування ухвал повернути позивачці без розгляду.
Роз'яснити позивачці, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Шевченко А.В.