06 грудня 2022 року № 320/9414/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області.
Предметом даного позову є вимога позивача щодо проведення індексації грошового забезпечення та виплати компенсації за несвоєчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період служби в поліціїї з 07.11.2015 по 30.10.2017 року.
Від відповідача 05.12.2022 року надійшов відзив, при дослідженні якого було виявлено , що при матеріалах не виявилось вказаних у додатках документів, а саме: поштового повідомлення про направлення рекомендованим листом відзиву іншій стороні. Дана обставина підтверджується актом ВДЗК від 06.12.2022 року.
Частинами 3, 4 статті 162 КАС України передбачено, що копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, а також до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Згідно ч. 9 ст. 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Тому за ч. 6 ст. 162 КАСУ суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач 10.08.2022 звернувся до Головного управління Національної поліції в Київській області з запитом про проведення індексації грошового забезпечення 07.11.2015 по 30.10.2017 року.
Відповідач відмовив у проведенні індексації, оскільки проведення індексації не було передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (далі Порядок №1078).
Не погоджуючись с рішенням відповідача, позивач звернуся до суду обґрунтовуючи своє право посилаючись на, Кодекс законів про працю України, Закон України "Про індексацію грошових доходів населення", Закон України "Про Національну поліцію".
По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.
Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі Закон №1282-ХІІ) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).
Спеціальним законом у якому зазначено право поліцейського на індексацію є Закон України "Про Національну поліцію", де в ч. 5 ст. 94 передбачена індексація грошового забезпечення відповідно до закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782, яка набрала чинності 24 жовтня 2017 року, внесено зміну до пункту 2 Порядку № 1078, доповнивши абзац п'ятий після слова "військовослужбовців" словом "поліцейських". Посилання відповідача на те, що індексація грошового забезпечення повинна здійсюватись з 01.11.2017 року, тобто до внесення змін до Порядку №1078, є неприйнятними, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Закон №580-VIII має вищу юридичну силу, як основне джерело права, ніж Порядок №1078, його місце в системі нормативно-правових актів закріплено в Конституції України.
Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Згідно частини 3 статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Оскільки право на індексацію грошового забезпечення позивача, передбаченого Законами України "Про індексацію грошових доходів населення" і "Про Національну поліцію" та порушено, воно підлягає відновленню в судовому порядку.
Щодо вимоги про компенсацію несвоєчасно виплаченої індексації грошового забезпечення у період з 07.11.2015 по 30.10.2017 суд зазначає наступне.
Позивач свою вимогу обґрунтовує свою вимогу посилаючись на норми Кодексу законів про працю, а саме на статті 116, 117.
Вищевказані норми встановлюють право працівника на отримання всіх виплат при звільненні.
Стаття 117 КЗпП застосовується при невиплаті звільненому працівникові належних йому сум у відповідні строки.
Предметом позову є нарахування та виплата індексації грошового забезпеченн, виплата й компенсація несвоєчасно виплаченої індексації.
Виходячи зі змісту прохальної частини позову, суд не бачить вимоги про отримання всіх виплат при звільненні.
Таким чином, обґрунтування позовних вимог посилання на ст. ст. 116, 117 КЗпП є непереконливим, адже вони не пов?язані з позовними вимогами.
Дані відпосини регулюються Законом «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (Закон 1214-ІХ), зокреча ч. 2 цього закону передбачена компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру. Серед яких сума індексації грошових доходів громадян.
Відповідно до ст. 4 Закону 1214-ІХ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Таким чином, компенсація за несвоєчасно виплачену індексацію виплачується одночасно з заборгованою індексацією.
Посилання позивача на Постанову Верхвоного суду №807/3664/14 від 30.01.2019, Постанову Верхвоного суду №802/1052/17-а від 16.01.2019 не обґрунтовані, оскільки в цих справах предметом спору є одноразова виплата при звільненні, а саме за невикористані дні щорічної відпустки.
Право позивача щодо компенсації не порушено.
Відповідно до ст. 5 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Ефективний спосіб захисту прав, свобод та інтересів позивача повинно бути здійснено шляхом визнання бездіяльності Головного управління Національної поліції в Киїській області, щодо не нарахування та не виплати індексаціїї грошового забезпечення -- протиправною, та зобов'язати нарахувати і виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення.
В іншій частині позовних вимог -- відмовити.
Оскільки позивач в силу приписів п. п. 1, 9 ч. 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення сторонами інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати розподілу та стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адмінітративний позов задовольнити -- частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області (адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108616) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення за період служби в поліції з 07.11.2015 по 30.10.2017 з врахуванням базового місяця - листопада 2015 року.
3. Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області (адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108616) нарахувати та виплатити ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період служби в поліції з 07.11.2015 по 30.10.2017 року.
4. В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Терлецька О.О.