про залишення позовної заяви без руху
06 грудня 2022 року Київ № 320/11090/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області щодо відмови внести зміни до наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 07.02.2022 № 31 (по особовому складу) в частині розрахунку вислуги років ОСОБА_1 за період з 12 лютого 2009 року по 01 березня 2021 року проходження служби в органах і підрозділах служби цивільного захисту у зоні гарантованого добровільного відселення у пільговому обчисленні один місяць за півтора місяця;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області внести зміни до наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 07.02.2022 № 31 (по особовому складу) в частині розрахунку вислуги років ОСОБА_1 за період з 12 лютого 2009 року по 01 березня 2021 року проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту у зоні гарантованого добровільного відселення у пільговому обчисленні один місяць за півтора місяця;
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області щодо відмови в оформленні та направлення необхідних документів до органу Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за "вислугу років" за загальною вислугою 27 років 06 місяців 08,5 днів, відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням вислуги років у пільговому обчисленні один місяць служби за півтора за період служби в зоні гарантованого добровільного відселення з 12 лютого 2009 року по 01 березня 2021 року;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області оформити та направити документи до відповідного органу Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за "вислугу років", відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", із зарахуванням вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби з 12 лютого 2009 року по 01 березня 2021 року, протягом якого він проходив службу в зоні гарантованого добровільного відселення, на пільгових умовах, один місяць служби за півтора місяці, за загальною вислугою: 27 років 06 місяців 08,5 днів.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає таке.
Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень та юридичною особою, встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", з 01.01.2022 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - у сумі 2 481 гривень).
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI).
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Із змісту позовної заяви випливає, що в ній об'єднано одночасно дві вимоги немайнового характеру: про визнання протиправними дій Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області щодо відмови внести зміни до наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 07.02.2022 № 31 (по особовому складу) та зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області внести зміни до наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 07.02.2022 № 31 (по особовому складу) в частині розрахунку вислуги років ОСОБА_1 за період з 12 лютого 2009 року по 01 березня 2021 року проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту у зоні гарантованого добровільного відселення у пільговому обчисленні один місяць за півтора місяця - перша позовна вимога та визнання протиправними дій Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області щодо відмови в оформленні та направлення необхідних документів до органу Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за "вислугу років" за загальною вислугою 27 років 06 місяців 08,5 днів та зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області оформити та направити документи до відповідного органу Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за "вислугу років", відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", із зарахуванням вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби з 12 лютого 2009 року по 01 березня 2021 року, протягом якого він проходив службу в зоні гарантованого добровільного відселення, на пільгових умовах, один місяць служби за півтора місяці, за загальною вислугою: 27 років 06 місяців 08,5 днів - друга позовна вимога.
Суд зазначає, що сума судового збору за звернення позивача з двома вимогами немайнового характеру становить 1 984, 80 грн (2 х (2 481, 00 грн х 0,4)). Разом з цим, позивачем додано до матеріалів справи докази сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою на суму 992, 40 грн.
Відтак вказаний недолік позивач має усунути шляхом подання до суду документа про доплату судового збору у розмірі 992, 40 грн.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу під час звернення до суду необхідно довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом визначеного законом строку звернення до суду від дати порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зазначив, що під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушення її прав, свобод та інтересів.
З аналізу матеріалів справи суд встановив, що 10.02.2022 згідно з наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області від 07.02.2022 № 31 (по особовому складу) ОСОБА_1 було звільнено зі служби у запас (у зв'язку із закінченням строку контракту). У заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивач посилаючись на введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 2102-ХІ "Про введення воєнного стану в Україні" воєнний стан, вважає, що причини пропуску строку звернення до суду (31.10.2022 згідно з відтиском поштового штемпеля Укрпошти на конверті) є поважними.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Проте позивач не обґрунтував власну пасивну поведінку щодо не реалізації права на звернення до суду у встановлений місячний строк, позивач також не обґрунтував як саме воєнний стан вплинув на неможливість вчасного звернення до суду, тобто не зазначено індивідуальних обставин, що перешкоджали дотриманню процесуальних строків, у загальних для всіх умовах воєнного стану.
Таким чином, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з позовною заявою.
Разом з цим суд зазначає, що відповідно до частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зокрема зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
У позовній заяві позивач зазначив лише контактний номер телефону позивача, проте не зазначив наявність/відчутність електронної пошти позивача, у зв'язку з чим позивачу варто надати суду уточнену позовну заяву відповідно до вимог пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- належним чином оформленого адміністративного позову, з урахуванням вимог частини п'ятої статті 160 КАС України;
- доказів доплати судового збору;
- обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного з поважних причин строку звернення до суду.
При цьому необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 18, 44, 160, 161, 169, 171, 243, 24, 256 КАС України, суд
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати (вручити) позивачу (представнику).
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та оскарженню не належить. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.