30 листопада 2022 року № 320/6346/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом ГУ ПФУ у Київській області до Приватного акціонерного товариства «Південтехгаз» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ГУ ПФУ у Київській області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Південтехгаз» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 52628, 58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що згідно з особовим рахунком за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, яку у добровільному порядку не сплачено.
Відповідачем відзиву на позовну заяву до суду не подано.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Південтехгаз» є юридичною особою, платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до розрахунків, поданих позивачем, за відповідачем утворилась заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період липень 2018 - серпень 2021 грн щодо пенсіонерів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які працювали на підприємстві відповідача та перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду.
Сума заборгованості підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2.
Заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачено.
Надаючи правову оцінки обставинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначені Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №400/97-ВР).
Пунктом першим статті 1 Закону №400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Отже, відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.
Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України №400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі - Закон України № 1788-XII) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон України № 1058-IV).
Приписами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України №1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України №1788-XII.
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України №1058-IV. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, із набранням чинності з 1 січня 2004 року Законом України №1058-IV порядок компенсації фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій не змінився.
До набрання чинності Законом України №1058-IV обов'язок щодо відшкодування пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України №1788-XII було передбачено Законом України № 400/97-ВР.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України №400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставки збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Згідно зі статтею 1 Закону України №1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, у розумінні Закону України №1058-IV, грошові кошти, які сплачуються суб'єктами господарювання на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України №1788-XII, є страховими внесками.
Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663.
Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином, розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за відповідний період є підставою для відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, понесених територіальним органом Пенсійного фонду України.
Як свідчать наявні матеріали справи, а саме розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України №1788-XII, розмір фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підлягає відшкодуванню відповідачем за липень 2018 - серпень 2021 становить 52628, 58 грн.
Склад витрат та факт їх понесення територіальним органом Пенсійного фонду України підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, зокрема, відомостями картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 та розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
На підставі викладеного, судом встановлено, що у відповідача наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 у розмірі 52628, 58 грн.
Відповідачем у добровільному порядку заборгованість сплачена не була.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, неправомірності їх нарахування, а також доказів погашення наявної заборгованості, відповідачем суду надано не було.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
З огляду на відсутність доказів понесення позивачем витрат на залучення свідків та проведення експертиз, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Південтехгаз» на користь ГУ ПФУ у Київській області заборгованість з відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період липень 2018 - серпень 2021 у розмірі 52 628 (п'ятдесят дві тисячі шістсот двадцять вісім) грн 58 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.