ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" грудня 2022 р. справа № 300/3592/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа на стороні відповідача ПАТ "Укрнафта" в особі структурної одиниці (філії) "Укрнафта Буріння" про визнання відмови неправомірною та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Куций О.С., 12.09.2022 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач 1, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), третя особа на стороні відповідача ПАТ "Укрнафта" в особі структурної одиниці (філії) "Укрнафта Буріння", в якому просить:
- визнати неправомірною відмову Головного об'єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області у призначенні та виплаті мені пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2;
- зобов'язати Головне об'єднане управління ПФУ Івано-Франківської області зарахувати до мого стажу роботи в шкідливих умовах праці:
період навчання у Богородчанському професійно-технічному училищі з 01.09.1982 по 16.07.1985 за професією електрозварювальник;
період роботи з 29.07.1985 по 31.10.1985 в Івано-Франківському постійно діючому будівельному поїзді № 9 Тресту "Західелеватормельбуд" на посаді електрозварювальник третього розряду, яка передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.56 (Розділ 32 "Загальні професії");
період військової служби в рядах Радянської армії з 25.10.1984 по 03.10.1986;
період роботи у Прикарпатському управлінні бурових робіт з 22.01.1988 по 19.11.1991, з 30.12.1991 по 30.09.2003 на посаді вишкомонтажник-зварювальник, яка передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (розділ XII підрозділ 1 п. а Постанови Ради Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991; розділ XII пункт 2130100а-11588 Постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 та розділ XII пункт а підпункт 12.1а Постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003);
- призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 02.01.2022 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем 1 безпідставно відмовлено у зарахуванні до стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі записів у трудовій книжці періодів його навчання у професійно-технічному училищі з 01.09.1982 по 16.07.1985, роботи у Івано-Франківському постійно діючому будівельному поїзді № 9 Тресту "Західелеватормельбуд" з 29.07.1985 по 31.10.1985, проходження військової служби з 12.11.1985 по 22.12.1987, роботи у Прикарпатському управлінні бурових робіт з 22.01.1988 по 19.11.1991, у зв'язку із чим, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а. с. 41-42).
Відповідач 1 скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 03.10.2022 (а. с. 48-52). Так, у відзиві за № 0900-0902-8/33480 від 29.09.2022 представниця відповідача вказала, що ОСОБА_1 21.02.2022 та 08.06.2022 звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У зв'язку з впровадженням принципу екстериторіальності дані звернення було направлено для опрацювання в Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій та Харківській областях відповідно. За результатами розгляду заяви від 08.06.2022 та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення № 092350004736 від 14.06.2022 про відмову у переведенні на пенсію за віком по Списку № 2. Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило позивача про прийняте рішення листом за № 0900-0213-8/20775 від 22.06.2022. Згідно поданих документів страховий стаж ОСОБА_1 становить 28 років 8 місяців 7 днів. Пільговий стаж становить 1 рік 10 місяців. Відповідно до частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, зокрема, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівники, як не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці передбаченого абзацом 1 пункту 2 статті 114 Закону № 1058-IV, але мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку чоловікам на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Відповідно до чинного законодавства основними документами для зарахування періоду роботи на пільгових умовах за Списком № 2 та призначення пенсії є: уточнюючі довідки, що видаються підприємством на підставі первинних документів, якими підтверджується зайнятість особи за посадою, що передбачена у відповідному списку, протягом повного робочого дня (не менш 80 % робочого часу); матеріали про результати атестації робочих місць за стаж після 21.08.1992, а саме наказ підприємства, яким затверджено результати атестації робочих місць. Проатестовані структурні підрозділи та посади працівників (перелік робочих місць). Підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є досягнення встановленого віку, наявність професії (посади) та виробництва у відповідному Списку, а також підтвердження шкідливих умов праці впродовж повного робочого дня (не менш ніж 80 %), встановленого для даного виробництва. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах. Оскільки спірний період роботи позивача не підтверджений необхідними документами, то відповідно зарахувати даний період роботи до пільгового стажу позивача немає законних підстав. Звернула увагу суду, що позивач просить зарахувати до пільгового стажу період проходження військової служби в Радянській армії з 25.10.1984 по 03.10.1986, однак згідно записів трудової книжки позивача, а також військового квитка ОСОБА_1 проходив військову службу з 12.11.1985 по 22.12.1987. Додатково зазначила, що немає підстав для визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Івано-Франківській області. З огляду на вказані обставини, відсутній необхідний страховий та пільговий стаж на призначення пенсії за віком по Списку № 2, представниця відповідача 1 просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
На адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача 1 03.10.2022 надійшло клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі співвідповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 0900-0902-7/33452 від 29.09.2022 (а. с. 55-56).
17.10.2022 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПАТ "Укрнафта" в особі структурної одиниці (філії) "Укрнафта Буріння скористалася правом подання пояснень № 01/01/11/11/01-01/4/259 від 06.10.2022 (а. с. 60-62).
Ухвалою суду від 21.10.2022 клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про залучення співвідповідача задоволено, залучено до участі у справі № 300/3592/22 в якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі, також - відповідач 2, ГУ ПФУ в Харківській області) (а. с. 69-72).
15.11.20022 відповідач 2 скористався правом подання відзиву на позовну заяву № 2000-0902-7/80759 від 15.11.2022 (а. с. 81-82). Відповідно до змісту якого, викладено заперечення з щодо заявлених позовних вимог. Страховий стаж позивача - 28 років 08 місяців 07 днів. Стаж за Списком № 2 - 01 рік 10 місяців 00 днів. Відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. При зарахуванні до пільгового стажу певного періоду роботи застосовуються списки чинні на період роботи позивача. У період роботи з 22.01.1988 по 19.11.1991 чинні списки затвердженні Постановою № 10 від 26.01.1991, якими передбачена посада вишкомонтажника-зварника, а згідно з актом, в первинних документах посада зазначена вишкомонтажника-електрозварника. У акті за період з 20.06.1995 по 30.09.2003 не зазначено, на якій посаді працював Позивач та не підтверджено первинними документами. Згідно з актом в особових рахунках про нарахування заробітної плати за 1988 по 2000 роки не зазначено розподіл періодів, де працював заявник. Відповідно до п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Таким чином, позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого підпунктом 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 29.07.1985 ОСОБА_1 (а. с. 9-11), серед іншого:
з 01.09.1982 по 16.07.1985 - навчався в Богородчанському професійно-технічному училищі № 12 по професії електрогазозварювальник (запис № 1) (а. с. 9, 12);
з 29.07.1985 по 31.10.1985 - працював на посаді елетрозварювальник третього розряду в Івано-Франківському постійно діючому будівельному поїзді № 9 Тресту "Західелеватормельбуд" (записи № 2-3);
з 12.11.1985 по 22.12.1987 - проходив службу в рядах Радянської армії (запис № 4) (а. с. 10, 13);
з 22.01.1988 по 30.09.2003 - на посаді вишкомонтажник електрозварювальник у Прикарпатському управлінні бурових робіт (записи №№ 5-6);
з 01.10.2003 - переведний на посаду вишкомонтажника-зварювальника у Прикарпатському управлінні бурових робіт (запис № 12);
05.09.2005 - звільнений за згодою сторін з Прикарпатського управління бурових робіт (запис № 13).
З метою призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, 08.06.2022 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В результаті розгляду поданої позивачем заяви, ГУ ПФУ в Харківській області прийнято рішення № 092350004736 від 14.06.2022 про відмову в призначенні пенсії, мотивовану відсутністю необхідного страхового стажу (а. с. 37-38).
Листом від 22.06.2022 № 0900-0213-8/20775 на заяву позивача від 08.06.2022 відповідач 1 надіслав рішення про відмову в перерахунку пенсії від 14.06.2022 № 092350004736 ГУ ПФУ в Харківській області (а. с. 36).
Не погоджуючись із прийнятим рішенням про відмову в призначенні пенсії, з метою захисту свого права позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд керується приписами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує положення законів та підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 (надалі, також - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (надалі, також - Закон № 1058-IV).
Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII (в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, які рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/200 визнанні неконституційними) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Відповідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, відповідачами визнається страховий стаж позивача 28 років 8 місяців 7 дні, пільговий стаж за Списком № 2 1 рік 10 місяців 0 днів (а. с. 37-38, 48-52, 81-82).
Так, з рішення про відмову в перерахунку пенсії № 092350004736 від 14.06.2022 вбачається, що відповідачем не зараховано до пільгового стажу період роботи з 22.01.1988 по 19.11.1991, оскільки чинними на період роботи заявника списки затверджені Постановою № 10 від 26.10.1991 передбачена посада вишкомонтажника-зварника, а згідно акту в первинних документах посада зазначена вишкомонтажника-електрозварника; в акті за період з 20.06.1995 по 30.09.2003 не зазначено, на якій посаді працював та не підтверджено первинними документами; згідно акту в особових рахунках про нарахування заробітної плати за 1988 по 2000 роки не зазначено розподіл періодів де працював позивач. Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні на пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2.
Щодо незарахування періодів роботи позивача з 22.01.1988 по 19.11.1991, з 30.12.1991 по 30.09.2003 на посаді вишкомонтажника-електрозварювальника, вишкомонтажника-електрогазозварювальника у Прикарпатському управлінні бурових робіт, суд зазначає таке.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (надалі, також - Порядок № 637).
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерством праці та соціальної політики від 18.11.2005 №383 (надалі, також - Порядок № 383) визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637).
Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або відсутності у ній необхідних записів, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17, від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 та від 25 квітня 2019 року у справі № 159/4178/16-а.
Пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (надалі, також - Інструкція № 58), встановлено, що у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 трудової книжки "Відомості про роботу" пишеться: "прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".
Судом встановлено, що трудова книжка позивача заповнена у відповідності до вимог Інструкції № 58 та містить всі необхідні записи, які дають можливість встановити дату прийняття та звільнення з роботи, місце роботи, посаду та накази, на підставі яких ОСОБА_1 був прийнятий на таку роботу.
Відтак, суд ставиться критично до безпідставних, невмотивованих, необгрунтованих покликань відповідача 2 щодо не зазначення посади у акті за період з 20.06.1995 по 30.09.2003, не зазначення розподілів періодів де працював позивач у акті в особових рахунках про нарахування заробітної плати за 1988 по 2000 роки.
В постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку обіймав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Суд, також, зазначає, що затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення №10 від 26.01.1991 та затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, від 16.01.2003 №36 списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, посада вишкомонтажник-зварювальник (2130100а-11588) віднесена до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16 січня 1985 року № 17/2-54 професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об'єднує назви професій пов'язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах. Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для ствердження, що професія зварника (зварювальника), електрозварника та газоелектрозварника (електрозварювальника та газоелектрозварювальника) є тотожною професією, тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні до спеціального стажу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 535/103/17 та поставі від 27.03.2020 у справі № 607/1266/17.
Таким чином, починаючи з дати набрання чинності постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 "Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах" і до цього часу професія вишкомонтажника-газоелектрозварювальника, вишкомонтажника-електрозварювальника, вишкомонтажника-електрозварювальника передбачена Списками №2 як така, зайнятість на якій під час виконання трудових обов'язків дає право особі на пенсію за віком на пільгових умовах.
На підставі викладеного відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області області зарахувати до стажу за Списком № 2 період роботи з 22.01.1988 по 19.11.1991, з 30.12.1991 по 30.09.2003 на посаді вишкомонтажника-електрозварювальника, вишкомонтажника-електрогазозварювальника у Прикарпатському управлінні бурових робіт позивача на пільгових умовах є протиправною.
Як встановлено судом, з урахуванням вище наведеного, рішення від 14.06.2022 № 092350004736 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області при розгляді заяви з доданими документами та яким надана оцінка саме періодам роботи з 22.01.1988 по 19.11.1991, з 20.06.1995 по 30.09.2003 та за 1988 по 2000 роки, а отже судом не береться до уваги оцінка надана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області висловлена у відзиві на позов від 20.09.2022 №0900-0902-8/33480 щодо інших підстав незарахування спірних періодів роботи позивача, оскільки оскаржуване рішення прийнято саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, яке було спеціально уповноваженим органом державної влади, що здійснював свої повноваження щодо обчислення та призначення пенсії в даному випадку, та яким чітко сформульовано підстави незарахування періодів роботи позивача, які зафіксовані у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 14.06.2022 № 092350004736.
Однак, суд вважає за необхідне надати оцінку правомірності доводів відповідача 1 щодо незарахування періодів роботи позивача до пільгового стажу по Списку №2 з підстав відсутності документів про результати атестації робочих місць за умовами праці.
Відповідно до змісту відзиву на позовну заяву відповідача 1, підставою для відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача вказаних періодів його роботи є відсутність документів, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці.
Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
Частинами 1 та 2 статті 153 Кодексу законів про працю України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 №2694-XII працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020, в результаті розгляду справи № 520/15025/16-а дійшла висновку про те, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII - "за результатами атестації робочих місць" як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
На працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні зазначила, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що атестація робочого місця є важливим елементом запобігання порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, зазначаючи, що пільгова пенсія призначається за результатами атестації робочих місць, держава не повинна покладати відповідальність за непроведення атестації, та, відповідно, надмірний тягар на пенсіонера.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача 1 з приводу відсутності підстав для зарахування періодів роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю документів про результати атестації робочих місць.
Так, довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 11.02.2022 за № 01/01/10/05/02/02-79 ПАТ "Укрнафта" (а. с. 16) підтверджено спірні періоди роботи на вказаних посадах, що віднесені до Списку № 2. В свою чергу, довідкою від 15.02.2022 за № 01/01/10/05/02/02-82 (а. с. 18) позивача повідомлено про те, що атестація робочих місць від 20.06.2000 за № 99/59 в Надвірнянському управлінні бурових робіт вважається первинною, оскільки атестація робочих місць від 25.12.1997 за № 09/22-1230, згідно з висновком державної експертизи умов праці від 11.06.1998 за № 97-61-28 визнано недійсною (а. с. 22-24, 61-62).
Водночас, зважаючи на те, що основним документом для підтвердження стажу роботи при вирішенні питання про призначення пенсії є трудова книжка, яка містить записи про спірні періоди роботи, відсутність пільгової довідки та атестації робочого місця, невчасне проведення та визнання недійсної останньої не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні до пільгового стажу певних періодів роботи.
Підсумовуючи наведене вище, на переконання суду, відсутні підстави для відмови у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 з 22.01.1988 по 19.11.1991, з 30.12.1991 по 30.09.2003 на посаді вишкомонтажника-електрозварювальника, вишкомонтажника-електрогазозварювальника у Прикарпатському управлінні бурових робіт.
Суд також наголошує, що усі спірні періоди роботи позивача відображені в трудовій книжці, записи оформлені у відповідності до вимог Інструкції № 58, жодних виправлень, закреслень тощо, не містять. Водночас, відповідач не ставить під сумнів достовірність та точність внесених до трудової книжки записів про спірні періоди роботи позивача.
Воднораз, суд звертає увагу на принцип пропорційності, який вимагає співмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов'язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів). Вказаний принцип передбачає наявність розумного співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.
Щодо зарахування періодів навчання у Богородчанському професійно-технічному училищі з 01.09.1985 по 16.07.1985 та проходження військової служби в рядах радянської армії з 12.11.1985 по 22.12.1987, суд зазначає таке.
Стаття 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», пов'язує можливість зарахування часу навчання у професійно-технічному навчальному закладі, зокрема, до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, з зарахуванням особи на роботу за набутою професією упродовж не більш як трьох місяців з дня закінчення навчання.
Абзац другий пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає можливість зарахування часу проходження строкової військової служби, в тому числі, до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд зазначає, що за даних конкретних обставин справи, встановлених її судовим розглядом, позивач після закінчення навчання у професійно-технічному навчальному закладі (16.07.1985), через 13 днів, а саме 29.07.1985 зарахований на роботу за професією, яка дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах в Івано-Франківському постійно діючому будівельному поїзді № 9 Тресту "Західелеватормельбуд" на посаді електрозварник третього розряду (передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, Розділ 32), а, також, працював на такій посаді (за такою професією) на момент призову на військову службу (12.11.1985), то суд дійшов висновку щодо наявності підстав для зарахування часу навчання та проходження позивачем строкової військової служби до стажу роботи, що дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо покликань відповідача 1 у відзиві на позовну заяву від 29.09.2022, що позивач просить зарахувати до пільгового стажу період проходження військової служби в Радянській армії з 25.10.1984 по 03.10.1986, натомість згідно записів трудової книжки, військового квитка встановлено - з 12.11.1985 по 22.12.1987, то суд вважає таку описку механічною та надмірним формалізмом, так як остання допущена тільки в прохальній частині адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд виснував, що відповідачем 2 протиправно не зараховано до пільгового стажу за Списком №2 період навчання у Богородчанському професійно-технічному училищі з 01.09.1982 по 16.07.1985 за професією електрозварювальник; період роботи з 29.07.1985 по 31.10.1985 в Івано-Франківському постійно діючому будівельному поїзді №9 Тресту "Західелеватормельбуд" на посаді електрозварювальник третього розряду, яка передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 (Розділ 32 "Загальні професії"); період військової служби в рядах Радянської армії з 12.11.1985 по 22.11.1987; роботу у Прикарпатському управлінні бурових робіт у період 22.01.1988 по 19.11.1991, з 30.12.1991 по 30.09.2003 на посаді вишкомонтажник-зварювальник, яка передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (розділ XII підрозділ 1 п. а Постанови Ради Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991; розділ XII пункт 2130100а-11588 Постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 та розділ XII пункт а підпункт 12.1а Постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003), тому відповідача 1 слід зобов'язати зарахувати позивачу відповідні періоди роботи.
Разом з цим, суд звертає увагу, що позивачем помилково вказано відповідачем, яким відмовлено у призначенні пенсії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, а рішенням, яким, на переконання ОСОБА_1 , порушено право на призначення (переведення) пенсії, зазначено відмову ГУ ПФУ в Івано-Франківській області.
Натомість, рішенням суб'єкта владних повноважень, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 є рішення ГУ ПФУ в Харківській області №092350004736 від 14.06.2022, яке прийняте за результатами розгляду заяви позивача, переданої останньому для розгляду за принципом екстериторіальності, відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (а. с. 37-38).
Листом від 22.06.2022 №0900-0213-8/20775 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області лише повідомило ОСОБА_1 про результат розгляду його заяви (а. с. 36).
Таким чином, підлягає визнанню протиправним та скасуванню рішення ГУ ПФУ в Харківській області №092350004736 від 14.06.2022 про відмову у призначенні пенсії.
Стосовно позовної вимоги щодо зобов'язання призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 12.04.2021, суд зазначає таке.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
При цьому, адміністративний суд з урахуванням фактичних обставин зобов'язаний здійснити ефективний захист порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналіз зазначених норм у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 КАС України свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
Розглядаючи питання зобов'язання призначення пенсії, суд повинен перевірити усі умови, за яких відповідач зобов'язаний таку пенсію призначити.
Так, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_2 , виданого 14.04.2000, досягнув 55-ти річного віку 01.01.2022 (а. с. 7-8).
Щодо наявності необхідного страхового стажу позивача, то безспірним є 28 років 8 місяців 7 днів, пільгового стажу - 1 рік 10 місяців (а. с 37, 48-52, 81-82).
Окрім цього, до пільгового стажу підлягають зарахуванню періоди: навчання у Богородчанському професійно-технічному училищі з 01.09.1982 по 16.07.1985 за професією електрозварювальник; роботи з 29.07.1985 по 31.10.1985 в Івано-Франківському постійно діючому будівельному поїзді №9 Тресту "Західелеватормельбуд" на посаді електрозварювальник третього розряду; військової служби в рядах Радянської армії з 12.11.1985 по 22.12.1987; роботи у Прикарпатському управлінні бурових робіт у період 22.01.1988 по 19.11.1991, з 30.12.1991 по 30.09.2003 на посаді вишкомонтажник-зварювальник, які безпідставно не зараховані відповідачем.
Зважаючи на вищевикладене, наявний у позивача страховий та пільговий стаж роботи відповідає всім критеріям, необхідним для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому дії відповідача щодо відмови у призначенні такої пенсії є протиправними.
Згідно статті 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. пенсія за віком призначається з дня звернення за пенсією.
Таким чином, позивач із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 звернувся вперше 21.02.2022, а згодом 08.06.2022. Оскаржуване рішення про відмову в призначенні пенсії за № 09230004736 від 14.06.2022 винесено за наслідком розгляду заяви від 08.06.2022, а тому право на переведення на пенсію ОСОБА_1 - з 08.06.2022.
Відтак, з метою забезпечення належного та ефективного відновлення порушених прав позивача на відповідне пенсійне забезпечення, слід зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 , починаючи з 08.06.2022.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Наявною в матеріалах справи квитанцією №0.0.2664722601.1 від 06.09.2022 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 992,40 грн (а.с.1).
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, то в силу вимог частини 1 статті 132, частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача підлягає солідарному та пропорційному стягненню сплачений судовий збір у загальному розмірі 496,20 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірним рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 092350004736 від 14.06.2022.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) до пільгового стажу за Списком № 2 періоди: навчання у Богородчанському професійно-технічному училищі з 01.09.1982 по 16.07.1985, роботи з 29.07.1985 по 31.10.1985 в Івано-Франківському постійно діючому будівельному поїзді №9 Тресту "Західелеватормельбуд", проходження військової служби в рядах Радянської армії з 12.11.1985 по 22.12.1987, роботи у Прикарпатському управлінні бурових робіт у період 22.01.1988 по 19.11.1991, з 30.12.1991 по 30.09.2003 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 08.06.2022 - з дня подання заяви про призначення пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 248 (двісті сорок вісім) гривень 10 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ - 14099344) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 248 (двісті сорок вісім) гривень 10 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Головному управлінні пенсійного фонду України в Харківській області рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 );
відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088);
відповідач 2 - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ - 214099344);
третя особа - ПАТ "Укрнафта" в особі структурної одиниці (філії) "Укрнафта Буріння" - (вул. Київська, 200, м. Прилуки, Чернігівська обл., 17507, код ЄДРПОУ - 00142875).
Суддя Главач І.А.