07 грудня 2022 року Справа № 280/3497/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ (03048, м. Київ, Вулиця Федора Ернста, будинок 3, ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення під час проходження публічної служби, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника УПП в Запорізькій області ДПП Михайловської С.В. № 5 від 03 травня 2022 року «Про застосування до працівника патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції» про притягнення ОСОБА_1 , командира батальйону № 3 УПП в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, капітана поліції до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани;
- стягнути з Департаменту Патрульної поліції України на користь ОСОБА_1 , командира батальйону №3 УПП в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, капітана поліції, на відшкодування судових витрат - 27000 (двадцять сім тисяч) грн. - витрати на правову допомогу.
Ухвалою суду від 03 червня 2022 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 13 червня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 12 липня 2018 року ОСОБА_1 призначено на посаду командира батальйону № 3 УПП в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, де вона проходить службу по теперішній час. 03 травня 2022 року наказом відповідача № 5 ОСОБА_1 , як командира батальйону № 3 УПП в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невихід на службу 20 березня 2022 року та накладено на неї дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. Вказаний наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності позивач вважає протиправним, прийнятим з грубим порушенням вимог Закону України «Про національну поліцію», Дисциплінарного статуту та інших нормативних актів, що, у свою чергу, є підставою для його скасування.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві вх. № 26752 від 15 липня 2022 року, відповідно до якого зазначає, що враховуючи наявні дані з Розстановок сил та засобів батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП, капітан поліції ОСОБА_1 з моменту оголошення воєнного стану до 20 березня 2022 року включно, дійсно несла службу у штабі, тобто не виконувала свої функціональні обов'язки, не несла службу у складі наряду та не здійснювала оперативне керування нарядів. З 22 березня 2022 року згідно Розстановок сил та засобів батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП позивач несла службу у складі наряду «Драгун - 0011». З наявних матеріалів службового розслідування доказів дисциплінарна комісія дійшла до висновку, що командир батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП капітан поліції ОСОБА_1 не виконала усний наказ начальника УПП в Запорізькій області ДПП капітана поліції ОСОБА_2 , а саме не з'явилась на службу 20 березня 2022 року, чим порушила вимоги розділу другого пункту 2.2.6. та 2.2.55. Посадової інструкції. У відзиві просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
25 липня 2022 року представником позивача через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду подано відповідь на відзив, у якій акцентовано увагу суду на тому, що надані відповідачем до суду копії матеріалів службової перевірки не містять пояснень позивача, що є грубим порушенням Закону України «Про дисциплінарний статут», а також немає жодного посилання на те, чи був взагалі усний наказ начальника УПП в Запорізькій області, кому він був адресований, та коли і як з вказаним наказом була ознайомлена Позивач, та як і яким чином вона його не виконала, та яка посадова особа виявила порушення. Також, представник позивача зазначає про те, що Міністерством економіки України від 15 березня 2022 року № 36 надані наступні роз'яснення з приводу, як оформити відсутність на роботі працівника, який залишив своє місце роботи у зв'язку із проведення бойових дій на відповідній території, та як обліковувати таку відсутність: відсутність працівника на роботі у зв'язку з бойовими діями не може бути кваліфікована, як прогул без поважної причини. Тому, до з'ясування причин відсутності працівника та отримання від нього письмових пояснень, доцільно обліковувати його, як працівника, відсутнього з нез'ясованих або з інших причин. Таким чином, доводи відповідача з приводу відсутності позивача на робочому місці 20 березня 2022 року є безпідставними, так як правова позиція останнього заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.
20 вересня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача, у якому останній просить долучити до матеріалів адміністративної справи № 280/3497/22 докази на підтвердження факту понесення позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 27 000,00 грн.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу в Управління патрульної поліції Запорізькій області Департаменту патрульної поліції з 07 листопада 2015 року, призначена на посаду в порядку переатестування.
19 серпня 2016 року позивача призначено на посаду командира батальйону № 3 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі.
12 липня 2018 року ОСОБА_1 призначено на посаду командира батальйону № 3 УПП в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, де вона проходить службу до теперішнього часу, в зв'язку зі зміною назви підрозділу.
Висновком службового розслідування від 18 квітня 2022 року (затвердженим начальником управління патрульної поліції в Запорізькій області 19 квітня 2022 року), копія якого міститься в матеріалах справи, встановлено, що 20 березня 2022 року командир батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП капітан поліції ОСОБА_1 за усним наказом начальника УПП в Запорізькій області ДПП капітана поліції ОСОБА_2 , не прибула на службу 20 березня 2022 року.
03 травня 2022 року наказом № 5 ОСОБА_1 , як командира батальйону № 3 УПП в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невихід на службу 20 березня 2022 року та накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби у Національній поліції України, регламентовано Законом України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02 липня 2015 року (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №580-VIII).
Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов'язаний, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень, визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджений Законом України № 2337-VIII від 15 березня 2018 року (далі - Дисциплінарний статут).
Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина 1 статті 1 Дисциплінарного статуту).
Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає у порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07 листопада 2018 року (далі Порядок № 893).
Згідно з розділом VI Порядку № 893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.
Під час визначення виду стягнення, дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині 4 цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов'язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом (частина 3 статті 11 Дисциплінарного статуту).
Аналізуючи положення вказаних правових норм, суд приходить до таких висновків.
Зміст положень Дисциплінарного статуту свідчить про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
В той же час, за Дисциплінарним статутом, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.
Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Законодавцем визначено, яким чином установлюються вказані обставини - у ході службового розслідування.
Службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.
Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.
Отже, дисциплінарна відповідальність настає, а дисциплінарне стягнення застосовується за вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, який, в свою чергу, є протиправною винною дією чи бездіяльністю поліцейського, що полягає у порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Тобто, недотримання працівником Національної поліції службової дисципліни, неналежне виконання обов'язків поліцейського, має наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості подальшого притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.
При цьому, обставини дисциплінарного проступку мають встановлюватись під час службового розслідування, призначеного стосовно такого поліцейського.
З цього приводу суд зазначає, що статтею 18 Дисциплінарного статуту установлені гарантії забезпечення поліцейському права на захист під час службового розслідування, а також наголошує, що за змістом як Дисциплінарного статуту, так і Порядку проведення службових розслідувань ці гарантії надаються поліцейському, стосовно якого (або вчинення яким дій чи бездіяльності) призначено службове розслідування.
Щодо правомірності наказу від 03 травня 2022 року № 5, винесеного на підставі висновку про проведення службового розслідування від 18 квітня 2022 року суд вказує таке.
Судом встановлено, що відповідно до спірного наказу підставою для проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни командиром батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП капітаном поліції ОСОБА_1 слугувало надходження до відповідача 21 березня 2022 року наказу Управління патрульної поліції в Запорізькій області № 44, що виразилось у невиході командиром батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП капітаном поліції ОСОБА_1 на службу 20 березня 2022 року за усним наказом керівника.
За висновком службового розслідування від 18 квітня 2022 року опитана ОСОБА_1 пояснила, що вона перебуваючи на посаді командира батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП від моменту проголошення воєнного стану в країні жодним чином не відмовлялась від своїх службових обов'язків. Батальйон № 3 перебував на службі в посиленому режимі несення служби заступаючи за усними розпорядженнями начальника управління ОСОБА_2 на чергування, в підсилення під її керівництвом. Пізніше за погодженням начальника управління патрульної поліції в Запорізькій області капітаном поліції ОСОБА_2 , працювала в напрямку роботи з населенням, за власною ініціативою. Працювала з резервом особового складу батальйонів (жінок), були зроблені відповідні розстановки для роботи в місцях перебування переселенців, робота з дітьми сиротами, допомога населенню в забезпеченні продуктами харчування, ліками, необхідними предметами гігієни та харчуванням для малечі, теплими речами. Робота в даному напрямку проводиться щоденно, механізм налагоджено і він працює, люди звертаються постійно. Зауважує, що даний напрямок роботи забезпечує реалізацію завдань визначених в пункті 4 статті 2 та статті 11 ЗУ «Про Національну поліцію». Також було здійснена закупівля ліхтарів, радіостанцій, розгрузок, медичних препаратів, аптечок, пластин 4-5 класу для бронежилетів в кількості 130 комплектів, продукти харчування та інше для особового складу на випадок бойових дій в місті Запоріжжя. ОСОБА_1 , як одинока мати, що виховує двох дітей до 14-ти років ( ОСОБА_3 2008 р.н. та ОСОБА_4 2010 р.н.), у зв'язку з воєнним станом, відсутня можливість відвідування ними шкільного закладу та дистанційного навчання в Запорізькій області та періодичнім оголошенням можливої ракетної небезпеки в місті, саме вона несе відповідальність за життя, психологічне та фізичне здоров'я своїх дітей та повинна забезпечувати їх безпеку, не має можливості здійснювати постійне патрулювання але виконує всі покладені на неї функціональні обов'язки (проведення інструктажів, робота з особовим складом, вибіркова перевірка несення служби, комунікація з усіма відділами управління, присутність на нарадах з керівництвом), окрім оперативного корегування нарядами, дану функцію виконував її заступник капітан поліції ОСОБА_5 та командир батальйону № 2 капітан поліції ОСОБА_6 за усним дорученням заступника начальника управління - начальника відділу чергової служби УПП в Запорізькій області ДПП підполковника ОСОБА_7 (два батальйони працювали суміжно в одну зміну). 20 березня 2022 року капітану поліції ОСОБА_1 зателефонувала ОСОБА_2 та повідомила, щоб в подальшому вона виходила в зміни зі своїм батальйоном, відповідно до встановленого, поновленого тимчасового графіку, ОСОБА_1 прибула для несення служби у визначений час.
Згідно висновку службового розслідування від 18 квітня 2022 року пояснення надали наступні працівники Департаменту патрульної поліції: т.в.о. заступник командира батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП капітана поліції ОСОБА_5 , заступник командира роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_8 , командир взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_9 , заступник командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_10 , заступник командира взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_11 , командир взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_12 , поліцейська взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 УПП старший сержант поліції ОСОБА_13 , поліцейська взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 УПП рядова поліції ОСОБА_14 , поліцейська взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП сержант поліції ОСОБА_15 , поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП капрал поліції ОСОБА_16 , інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП старший лейтенант поліції ОСОБА_17 , поліцейський взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП молодший лейтенант поліції ОСОБА_18 , поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП капрала поліції ОСОБА_19 , поліцейський взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 УПП капрал поліції Привалов Олександр Вікторович, інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП старший лейтенант поліції Світлицький Олександр Олександрович, інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП старший лейтенант поліції ОСОБА_20 , поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП сержант поліції Соловйов Дмитро Сергійович, інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_21 , поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП капрал поліції Ніцевич Олексій Анатолійович, поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції Карташев Віталій Сергійович, інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції Головень Роман Миколайович, інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенант поліції Боршош Наталія Віталіївна, поліцейська взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП рядова поліції Майсак Дар'я Андріївна, поліцейський взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП сержант поліції Кисельов Андрій Олегович, інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції Яланський Владислав Володимирович, інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції Ткач Даніїл Вадимович, інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції Шевченко Дмитро Євгенович, поліцейський взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП капрал поліції Ляшевський Богдан Валерійович, інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції Кириченко Максим Олегович, інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції Левченко Кирило Олегович, інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Дєянова Артема Андрійовича, поліцейський взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП сержант поліції Руденко Євгеній Миколайович, поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП старший сержант поліції Ткаченко Ігор Миколайович, інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції Верещагін Сергій Валерійович, інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенант поліції Тимошенко Олексій Олександрович, інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенант поліції Сухарєв Вадим Юрійович, поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП сержант поліції Умнов Руслан Петрович, інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції Рибак Богдан Богданович, інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенант поліції Козлов Євгеній Валентинович, поліцейський взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП капрал поліції Васильчук Ігор Вадимович, поліцейський взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП рядовий поліції Іщенко Ілля Володимирович, поліцейська взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП капрал поліції Река Олена Вікторівна, поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП капрал поліції Філалєєв Олексій Ігорович, поліцейська взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП сержант поліції Касап Анастасія Костянтинівна, інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції Горпинич Сергій Олександрович, поліцейський взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП сержант поліції Горбунов Володимир Васильович, поліцейський взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП рядовий поліції Гладкий Владислав Сергійович, поліцейський взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП капрал поліції Ромашенко Андрій Сергійович, інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції Катрич Ігор Вікторович, інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції Михайлик Віталій Юрійович, поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП рядовий поліції Романець Дмитро Михайлович, інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції Коваль Вадим Миколайович, Інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції Кузькін Володимир Володимирович, поліцейський взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції Науменко Валентин Андрійович, поліцейський взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП старший сержант поліції Кокорін Віктор В'ячеславович, поліцейська взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП рядова поліції Іващенко Аліна Костянтинівна, поліцейський взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП сержант поліції Хорошун Ігор Володимирович, інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенант поліції Елоян Сергій Сережайович, заступник командира взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції Фоменко Антон Сергійович, поліцейський взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП сержант поліції Шепель Ігор Олександрович, поліцейський взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП старший сержант поліції Проняєв Олег Анатолійович, поліцейська взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП рядова поліції Біньковська Олена Сергіївна, поліцейська взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП рядова поліції Гурська Ганна Вікторівна, поліцейський взводу № 2 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП сержант поліції Пономаренко Віталій Миколайович, інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенант поліції Арзуманян Арут Норікович, інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції Смолій Лідія Олександрівна, командир батальйону № 1 УПП в Запорізькій області ДПП підполковник поліції Трипольський Олександр Миколайович.
Інші поліцейські пояснень стосовно обставин несення служби позивачем не надали.
Копії пояснень вищезазначених осіб додані відповідачем до відзиву на позовну заяву та містяться в матеріалах справи.
Зі змісту пояснень вищезазначених посадових осіб вбачається, що з 26 лютого 2022 року начальником УПП в Запорізькій області ДПП капітаном поліції ОСОБА_2 прийнято рішення про тимчасове відсторонення жінок поліцейських від несення служб у складі нарядів. Командиром батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП капітаном поліції ОСОБА_1 , згідно статті 34 Закону України «Про Національну поліцію» прийнято рішення та залучено жінок особового складу батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП до роботи з населенням та надання допомоги громадянам, які опинились у скрутному становищі під час воєнного стану, а саме переселенцям, малозабезпеченим сім'ям, дітям які залишились без батьків. Так, починаючи з 26 лютого 2022 року кожного ранку капітан поліції ОСОБА_1 проводила шикування жінок поліцейських у форменому одязі на території управління, для доведення інформації та завдань. В подальшому ОСОБА_1 надавала допомогу по розселенню біженців з окупованих територій, допомогу місцевим мешканцям з розташуванням під час повітряної тривоги. Також, з пояснень вбачається, що чоловіки з особового складу батальйону заперечували проти знаходження жінок у складі наряду на період ведення активних бойових дій на території Запорізької області. При цьому, капітан поліції ОСОБА_1 проводила шикування чоловіків батальйону кожної зміни, надавала службову інформацію та дистанційно керувала батальйоном.
Опитані ОСОБА_18 , (аркуш службового розслідування 8), ОСОБА_22 (аркуш службового розслідування 13), ОСОБА_23 (аркуш службового розслідування 21), ОСОБА_24 , ОСОБА_25 (аркуш службового розслідування 28), ОСОБА_26 (аркуш службового розслідування 31), ОСОБА_27 (аркуш службового розслідування 32) серед іншого у поясненнях зазначили, що рішення про залучення жінок до повноцінного несення служби начальником УПП в Запорізькій області ДПП капітаном поліції ОСОБА_2 прийнято 22 березня 2022 року.
Так, з урахуванням наданих працівниками УПП в Запорізькій області ДПП пояснень, до 21 березня 2022 року включно жінки, в тому числі ОСОБА_1 , були відсторонені від несення служби у складі нарядів.
З аналізу пояснень зібраних під час службового розслідування необхідно дійти висновку, що саме 22 березня 2022 року начальником УПП в Запорізькій області ДПП прийнято рішення про несення служби поліцейськими жіночої статті відповідно до встановленого графіку патрулювання.
За висновком службового розслідування, з наявних матеріалів службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що командир батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП капітан поліції ОСОБА_1 не виконала усний наказ начальника УПП в Запорізькій області ДПП капітана поліції ОСОБА_2 , а саме не з'явилась на службу 20 березня 2022 року, чим порушила вимоги розділу другого пункту 2.2.6. та 2.2.55 Посадової інструкції.
Таким чином, встановлені обставини при проведеному службовому розслідувані не відповідають меті його призначення, а саме вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який полягає у невиконані позивачем усного наказу керівника від 20 березня 2022 року про прибуття на службу.
Вказане не відповідає частині 2 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку № 893 щодо з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку.
При отримані пояснень під час службового розслідування дисциплінарною комісією не з'ясовувались обставини надання начальником УПП в Запорізькій області ДПП усного наказу позивачу про прибуття на службу 20 березня 2022 року та обставини його невиконання або виконання. З цього приводу лише ОСОБА_1 у поясненнях визначила, що дійсно за телефоном отримала наказ керівника про необхідність виходу на службу в зміні з своїм батальйоном у відповідності до встановленого графіку та прибула у визначений час для несення служби.
За результатами службового розслідування пояснення позивача не спростовано, не встановлено фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку.
Встановлені судом під час розгляду справи обставини у своїй сукупності є достатніми для формування судом висновку про недопущення позивачем порушення службової дисципліни, зокрема, вимог основних обов'язків поліцейського, передбачених частинами 1-2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1-2 частини 3 статті Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 2.2.6, 2.2.55 розділу другого Посадової інструкції, пункту 3 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 20218 року № 2337-VIII, пункту 3 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 20218 року № 2337-VIII.
Надаючи оцінку аргументам позивача про неврахування дисциплінарною комісією під час визначення виду стягнення характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставин, що пом'якшують відповідальність, попередню поведінку, ставлення до служби, суд зазначає таке.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє (частина 12 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:
1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
2) підстава для призначення службового розслідування;
3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;
4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;
5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;
10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;
11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Суд зазначає, що питання про наявність підстав для застосування до особи дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування, а правова оцінка правильності рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна ґрунтуватися на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях працівника, якого притягнули до дисциплінарної відповідальності, є встановлені законом підстави для застосування певного виду дисциплінарного стягнення.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 580/1415/19.
Як вбачається з висновку службового розслідування, відповідач, в порушення вимог наведених судом норм чинного законодавства не обґрунтував обраний до застосування вид дисциплінарного стягнення, ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, попередню поведінку працівника, ставлення працівника до виконання службових обов'язків, не встановлено обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а обмежився лише переліченням норм Дисциплінарного статуту, Порядку № 893, посадової інструкції позивача.
Суд вважає, що притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування дисциплінарного стягнення у виді суворої догани, відповідач, порушуючи вимоги статті 19 Дисциплінарного статуту, не дотримався і критерію пропорційності - дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а також критеріїв добросовісності та розумності.
Щодо процедури проведення відповідачем відносно позивача службового розслідування суд зазначає наступне.
У позові та відповіді на відзив позивач стверджує, що відповідач не надав ОСОБА_1 можливості надати пояснення та заперечення під час проведення службового розслідування, які могли б вплинути на результати проведення службового розслідування.
Суд зазначає, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій (пункт 1 статті 18 Статуту).
Поліцейський має право ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами (пункт 3 статті 18 Статуту).
Доказів обізнаності позивача про проведення відносно неї службового розслідування матеріали справи не містять.
Як зазначено судом раніше, то у висновку службового розслідування міститься посилання на надані позивачем пояснення, але копії пояснень до суду представником відповідача не надано.
Судом прийняті до уваги пояснення позивача відображені у висновку службового розслідування, оскільки вони враховані відповідачем при складані висновку та прийняті оскаржуваного наказу.
Жодної інформації відносного того, що ОСОБА_1 відмовилась від надання письмових пояснень та заперечень ані висновок проведення службового розслідування, ані оскаржуваний наказ не містять.
Наведене свідчить про недотримання процедури проведення відносно позивача службового розслідування, внаслідок якої відповідачем прийнято наказ № 5 від 03 травня 2022 року, який не відповідає критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийнятий не у спосіб визначений Конституцією та законами України, не обґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, що дає змогу суду дійти висновку про його протиправність та необхідність скасування.
За приписами частин 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду належних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його відзив, і не довів правомірності прийнятого ним рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування наказу начальника УПП в Запорізькій області ДПП Михайловської С.В. № 5 від 03 травня 2022 року «Про застосування до працівника патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції» про притягнення ОСОБА_1 , командира батальйону №3 УПП в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, капітана поліції до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).
Згідно частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно абзацу 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.
За таких обставин, судовий збір у розмірі 992,40 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ.
Також, 20 вересня 2022 року представником позивача, з метою стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 27 000,00 грн., на адресу суду направлено акт надання послуг № 1 від 06 травня 2022 року .
Згідно акту виконаних робіт адвокатом Бахмут М.С. було виконано наступні роботи:
- складення позовної заяви - 5 000,00 грн.;
- ознайомлення з матеріалами службової перевірки - 5 000,00 грн.;
- відзив на заперечення - 2 000,00 грн.;
- збір доказів для позовної заяви - 5 000,00 грн.;
- участь у п'яти судових засіданнях - 10 000,00 грн.
В першу чергу, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу надану адвокатом Бахмут С.М. в частині участі у п'яти судових засіданнях, оскільки ухвалою суду від 13 червня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 280/3497/22, розгляд справи призначено без виклику сторін. Відтак судові засідання під час розгляду адміністративної справи № 280/3497/22 не проводились.
Також, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу надану адвокатом Бахмут С.М. в частині підготовки відзиву на заперечення, оскільки в матеріалах справи відсутній документ із вказаним найменуванням.
Крім того, зважаючи на предмет спору, кількість та об'єм наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу в іншій частині є не співмірним зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги, у зв'язку з чим підлягають зменшенню до 5000,00 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про відшкодування витрат на правову допомогу.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 134, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ДЕПАРТАМЕНТУ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ (03048, м. Київ, Вулиця Федора Ернста, будинок 3, ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасування дисциплінарного стягнення під час проходження публічної служби - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника УПП в Запорізькій області ДПП Михайловської С.В. № 5 від 03 травня 2022 року «Про застосування до працівника патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції» про притягнення ОСОБА_1 , командира батальйону № 3 УПП в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, капітана поліції до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.
Стягнути з Департаменту Патрульної поліції України на користь ОСОБА_1 , командира батальйону №3 УПП в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, капітана поліції, на відшкодування судових витрат - 5 000,00 (п'ять тисяч) грн. - витрати на правову допомогу та судового збору у розмірі - 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено та підписано 07 грудня 2022 року.
Суддя Д.В. Татаринов