06 грудня 2022 року м. Ужгород№ 260/2691/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить: 1) визнати протиправними дії командування військової частини НОМЕР_1 щодо неправильного нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01 2014 по 31.01.2022 включно з встановленням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року; 2) зобов'язати командування військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплати ти мені індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 31.01.2022 включно, з встановленням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на переконання позивача, індексація його грошового забезпечення відповідачем обчислена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинен бути січень 2008 року та березень 2018 року.
18 серпня 2022 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого заявлені позовні вимоги вважає безпідставними. Так, зокрема, зазначає, що індексація грошового забезпечення позивачу виплачувалася за умови, якщо величина індексу споживчих цін перевищувала поріг індексації, а тривалість таких виплат залежала від подальших змін у грошовому забезпеченні позивача загалом, а не окремих його складових у вигляді посадового окладу. Відтак, базовими місяцями вважались місяці, в яких збільшувалося грошове забезпечення позивача.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.10.2022 від відповідача було витребувано відомості щодо нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 31.01.2022 індексації грошового забезпечення та застосованого при цьому базового місяця.
На виконання вказаної ухвали супровідним листом №2701 від 21.10.2022 відповідачем надіслано до суду розрахунок нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексації, відповідно до якого, сума виплаченої за вказаний період індексації становить 0,00 грн. Окрім того, надано лист №2700 від 21.10.2022, в якому повідомлено, що індексація за період з 01.01.2014 по 30.11.2015 нараховувалась та виплачувалась позивачу відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та перегляду не підлягає. При цьому жодних доказів виплати такої надано не було. Також повідомлено про суму виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.01.2022, однак окрім наведеного в листі розрахунку суми такої виплати жодних інших доказів виплати на вимогу суду надано не було.
30 листопада 2022 року відповідач надіслав до суду лист №3050 від 28.11.2022, в якому проінформував, що будь-яких інших доказів виплати ОСОБА_1 індексації, окрім наданих суду супровідним листом №2701 від 21.10.2022, у військової частини немає.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 27 червня 2022 року №147, ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 26 червня 2022 року.
ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив надати довідку про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2014 по 31.01.2022 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року.
Листом від 09 липня 2022 року № 1577 Військова частина НОМЕР_1 повідомила ОСОБА_1 , що індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 30.11.2015 нараховувалась та виплачувалась відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, при цьому місяць, наступний за місяцем підвищення грошових доходів, з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації відповідно до норм, що діяли до 01.12.2015 року, перегляду не підлягає. Індексація грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 нараховувалась випереджаючим шляхом. Місяцем підвищення доходу (базовим місяцем) при нарахуванні індексації за вказаний період враховано грудень 2015 року. У зв'язку з цим, для проведення індексації доходів індекс споживчих цін обчислювався наростаючим підсумком, починаючи з січня 2016 року. Оскільки нарахована випереджаючим шляхом сума ймовірної індексації протягом січня 2016 року по лютий 2018 року не перевищила суму підвищення грошового забезпечення за грудень 2015 року, нарахована індексація грошового забезпечення за вказаний період становить 0,00 грн. Індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.01.2022 нараховувалась та виплачувалась, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення. При цьому місяцем підвищення доходу при нарахуванні індексації враховано березень 2018 року.
Вважаючи, що дії відповідача щодо неправильного нарахування та виплати індексації його грошового забезпечення протиправними, з метою захисту права на одержання винагороди за працю у належному розмірі ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення згідно з положеннями ч. 2 зазначеної статті входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абз. 2 ч. 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Порядок, об'єкти та підстави проведення індексації грошових доходів населення регламентуються нормами Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282).
При цьому, ст. 2 Закону №1282 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ст. 9 Закону №1282 індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно з ст. 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
До 01 січня 2016 року Закон №1282 діяв в редакції, що передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З 01 січня 2016 року змінився алгоритм нарахування індексації. Так, згідно ч. 1 ст. 4 Закону №1282 індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (ч.ч. 3, 4 ст. 4 Закону).
Нормами ст. 6 Закону №1282 встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок) (в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 5 Порядку, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.
Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.
Згідно абз. 2 п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
З аналізу наведених вище нормативно-правових актів, вбачається що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і, відповідно, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Верховний Суд у своїх постановах №400/1118/21 від 26 січня 2022 року, 420/3593/20 від 20 квітня 2022 року, №600/524/21-а від 09 червня 2022 року вказав, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Одночасно з цим, Верховний Суд зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Зрештою на основі аналізу нормативно-правових актів, що регулюють порядок нарахування індексації, Верховний Суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Суд вважає, що правовідносини у наведених справах і даній адміністративній справі є подібними, а відтак указаний висновок є релевантним до цієї справи.
Окрім того, Верховний Суд у вказаних постановах звернув увагу на те, що базовий місяць для індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» було затверджено, серед іншого, Схему посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України, внутрішніх військ МВС та Держспецтрансслужби за основними типовими посадами. Вказана постанова набрала чинності з 01 січня 2008 року та діяла до 01 березня 2018 року.
П. 10-2 Порядку встановлено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
У період з січня 2008 року по березень 2018 року не було зростання посадових окладів військовослужбовців на будь-яких посадах на законодавчому рівні.
Отже, суд вважає, що в січні 2008 року відбулася зміна тарифної ставки (окладу) відповідних категорій військовослужбовців, а тому саме цей місяць слід вважати базовим при розрахунку індексації їх грошового забезпечення.
Наступна зміна розмірів посадових окладів військовослужбовців на законодавчому рівні була встановлена Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), якою, серед іншого, затверджено Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Зазначена постанова набула чинності з 01 березня 2018 року.
Отже, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2014 року до 28 лютого 2018 року.
Вказане спростовує твердження відповідача, що базовим місяцем нарахування індексації для позивача є грудень 2015 року, як крайній місяць підвищення грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідач заявляє, що індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 30.11.2015 нараховувалась та виплачувалась, а встановлений базовий місяць перегляду не підлягає.
Разом з тим, всупереч встановленому нормами ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язку Військова частина НОМЕР_1 , як суб'єкт владних повноважень, жодних доказів заявленим твердженням до суду не представила.
Так, згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Належними, в розумінні ч. 1 ст. 73 КАС України, є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).
Суд не може вважати наданий Військовою частиною НОМЕР_1 лист належним та достатнім в розумінні норм КАС України доказом на підтвердження нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації за період з 01 січня 2014 року до 28 лютого 2018 року у встановленому законодавством порядку, а тому вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню.
Стосовно позовної вимоги в частині протиправності дій відповідача щодо неправильного нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.01.2022 включно, суд зазначає наступне.
Постановою №704, яка набрала чинності з 01.03.2018, було змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок, а тому саме березень 2018 року в подальшому слід вважати базовим місяцем нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 .
У поданому до суду відзиві відповідач визнає, що березень 2018 року є базовим місяцем нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , тому подальше обчислення індексації здійснюється з квітня 2018 року. При цьому зазначає, що нарахована сума індексації за період з квітня по листопад 2018 року становить 0,00 грн.
Оцінюючи правомірність зазначених тверджень суб'єкта владних повноважень, суд виходить з наступного.
Відповідно до абз. 1 п. 5 Порядку, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Згідно абз. 2 п. 5 Порядку обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Разом з цим, у контексті спірних відносин необхідно звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку.
Так, відповідно до вказаних законодавчих норм, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суми індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно провести порівняльний аналіз двох складових: розміру підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, за результатами якого встановити, чи перевищує розмір такого підвищення суму індексації, що склалася у базовому місяці.
Однак відповідач, всупереч положень п. 5 Порядку, будь-якого розрахунку для встановлення наявності у позивача права на нарахування індексації в базовому місяці - березні 2018 року не провів. Натомість врахував лише норми абз. 1, 2 п. 5 Порядку, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Суд такі висновки відповідача вважає передчасними та такими, що суперечать встановленому законодавством порядку нарахування індексації грошових доходів населення.
Окрім того, відповідно до відомостей Міністерства фінансів України, до жовтня 2018 року індекс споживчих цін, розрахований наростаючим підсумком з квітня 2018 року не перевищував показника 1,03. Тому за цей період грошове забезпечення ОСОБА_1 не підлягало індексації.
Разом з тим, в жовтні 2018 року сукупний індекс споживчих цін, розрахований наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив 103%.
Як вбачається з листа Військової частини НОМЕР_1 №2700 від 21.10.2022, відповідач стверджує, що за період з грудня 2018 року по січень 2022 рік ОСОБА_1 було проведено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення.
Разом з тим, в супереч встановленому нормами ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язку Військова частина НОМЕР_1 , як суб'єкт владних повноважень, жодних доказів заявленим твердженням до суду не представила.
Суд неодноразово витребовував у відповідача належні, в розумінні норм КАС України, докази на підтвердження факту виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.01.2022, однак такі надані не були. При цьому суд не може вважає надісланий відповідачем лист №2700 від 21.10.2022 належним доказом в розумінні ст. 73 КАС України, оскільки такий не є відомістю щодо нарахування грошового забезпечення військовослужбовцю.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що оскільки за період з 01.03.2018 по 31.01.2022 включно відповідачем не здійснено належного обрахунку та виплати індексації грошового забезпечення позивача, тому належним способом захисту є визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу належних сум індексації грошового забезпечення за вказаний період та зобов'язання нарахувати та виплатити індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.01.2022, виходячи з базового місяця березень 2018 року з урахуванням фактично виплачених сум, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, суд зазначає наступне.
Нормами п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 (далі - Порядок №44), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
П. 3 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Згідно п. 4 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Відповідно до п. 5 Порядку №44, грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Отже, оскільки належна до виплати під час звільнення ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення відноситься до виплат, право на які позивач набув у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, суд вважає, що дія Порядку поширюється також і на такі виплати.
Несвоєчасна виплата індексації грошового забезпечення сталася з вини відповідача, а тому суд вважає, що позивач не може бути позбавлений права на компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб.
Вказана позиція узгоджена з постановою Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №812/1048/17, де також зазначено, що механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Разом з позовом позивач заявив клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, згідно з нормами процесуального законодавства встановлення судового контролю за виконанням рішення суду є диспозитивним правом, а не обов'язком суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних побоювань невиконання суб'єктом владних повноважень прийнятого судом рішення в майбутньому.
Ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
В клопотанні про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення позивач не навів аргументованих доводів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.
Отже, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання та встановлення судового контролю за виконання даного рішення.
Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 31.01.2022 включно, з встановленням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року, а за період з 01.03.2018 по 31.01.2022 з встановленням базового місяця - березень 2018 року, з врахуванням проведеної виплати, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін