07 грудня 2022 року м. Житомир справа № 240/18291/22
категорія 102020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні в справі за позовом ОСОБА_1 , третя особа: Громадська організація "Проти придурків та ідіотів" до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Житомирській області у наданні інформації на запит ОСОБА_1 від 17.08.2022 «17.08.22 ГУ НПУ В ЖО запит Службове розслідування», оформленою листом від 24.08.2022 року № 2 ЗІ/105/49/01-2022;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 17.08.2022 «17.08.22 ГУ НПУ В ЖО запит Службове розслідування» згідно з нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Ухвалою від 05 вересня 2022 року було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
27 жовтня 2022 року позивачем через підсистему "Електронний суд" було подано заяву про уточнення позовних вимог у якій він просить:
- п. 1 Позовних вимог, а саме: «Визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Житомирській області у наданні інформації на запит ОСОБА_1 від 17.08.2022 року «17.08.22 ГУ НПУ В ЖО запит Службове розслідування », оформленою листом від 24.08.2022 № 2 ЗІ/105/49/01-2022 року», замінити на «Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 17.08.2022 року «17.08.22 ГУ НПУ В ЖО запит Службове розслідування »»;
п. 2 Позовних вимог, а саме: «Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 17.08.2022 року «17.08.22 ГУ НПУ В ЖО запит Службове розслідування » згідно з нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації»», виключити.
Вирішуючи питання щодо прийняття заяви, суд керується наступним.
Так, частиною 1 статті 47 КАС України передбачено право позивача змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як уже зазначалось судом вище провадження у даній справі відкрито 05.09.2022 року, а заяву про уточнення позовних вимог подано 27.10.2022, тобто з порушенням встановлених частиною 1 статті 47 Кодексу строків.
Крім того, Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог чи об'єднання позовних вимог чи зміну предмета або підстав позову (постанова Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі №405/3360/17).
Відповідно до змісту заяви про уточнення позовних вимог позивач змінює позовні вимоги. Зокрема, відповідно до первинного позову позивач просив, серед іншого, визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Житомирській області у наданні інформації на запит ОСОБА_1 від 17.08.2022 « 17.08.22 ГУ НПУ В ЖО запит Службове розслідування», оформленою листом від 24.08.2022 року № 2 ЗІ/105/49/01-2022.
Згідно із заявою від 27.10.2022 позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 17.08.2022 року « 17.08.22 ГУ НПУ В ЖО запит Службове розслідування ».
Відтак, зміс заяви від 27.10.2022 про уточнення позовних вимог в порівняні із первісним позовом, суд приходить до висновку, що в даному випадку має місце зміна первісних вимог, а відтак при її вирішенні слід керуватися положеннями ч. 1 ст. 47 КАС України в силу приписів якої передбачено, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що після відкриття провадження у справі за предметом позову, визначеним прохальною частиною позовної заяви, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву.
Так, предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Такий правовий підхід щодо застосування норми процесуального права - статті 47 КАС України викладений у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16, та Верховний Суд не відступає від указаного висновку, що зазначено у постанові від 30 серпня 2021 року по справі № 520/11672/19.
Зі змісту поданої позивачем заяви від 27.10.2022 випливає, що позивач обрав інший, на відміну від первісно обраного, спосіб захисту порушеного права у межах спірних правовідносин, що вказує на зміну позовних вимог.
При цьому, позивач у заяві змінює підстави, на яких ґрунтуються вимоги.
Так, зокрема в позовній заяві позивач зазначив лише те, що відповідачем 26.08.2022 року на електронну пошту заявника направлено лист від 24.08.2022 року № 2 ЗІ/105/49/01-202, який не містить відповіді на питання поданого ним запиту, тому являється доказом відмови в наданні інформації.
Натомість в заяві від 27.10.2020 позивач наводить нові підстави, вказує, що надано відповідь на запит від 11.10.2022 року, яка не може бути відновленням порушеного права позивача на отримання відповіді на запит на інформацію від 17.08.2022 року «17.08.22 ГУ НПУ В ЖО запит Службове розслідування » (додаток 1) не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту визначеного ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а свідчить лише про несвоєчасне надання інформації, порушення право на оскарження якого визначено п. 5 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
За наведеного, суд вважає, що позивачем змінено як предмет позову, так і підстави, що суперечить положенням статті 47 КАС України, оскільки одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
У даному випадку, подавши заяву про збільшення позовних вимог у якій заявлено додаткові вимоги із власним окремим предметом оскарження (нові вимоги та підстави оскарження, позивачем по суті заявлено нові позови в рамках даної справи, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 47 КАС України, а така заява (позов) може розглядатися в окремому порядку, встановленому КАС України для розгляду позовних заяв.
Відтак заява від 27.10.2022 не підлягає прийняттю, а її слід повернути заявнику.
Керуючись статтями 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог повернути позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя М.С. Токарева