Справа № 635/4623/21 Номер провадження 22-ц/814/3208/22Головуючий у 1-й інстанції Даниленко Т.П. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
05 грудня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді: Дорош А.І., Триголов В.М.
розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 08 грудня 2021 року (час ухвалення судового рішення з 15:05:52 (08.12.2021р.) до 15:40:00 (13.12.2021р,) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на дитину, що продовжує навчання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
У червні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом, після зміни предмету позову, остаточно просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з усіх видів доходів, які відповідач отримуватиме, починаючи з дня подання до суду позовної заяви до закінчення ОСОБА_4 навчання 30.06.2022р., але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років, в збільшеному розмірі 2 437,00 грн на місяць. Стягнути з ОСОБА_1 на її користь витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що відповідач не допомагає утримувати спільного сина, який продовжує навчання у Національному аерокосмічному університеті ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» на денній формі навчання, за контрактом, наразі переведений на 3-й курс навчального закладу.
З моменту ухвалення Харківським районним судом Харківської області рішення від 02.06.2020р. про стягнення аліментів у справі № 635/212/20 вартість навчання сина в університеті збільшилася з 1 312,00 грн на місяць до 2 340,00 грн на місяць, тобто витрати на оплату за навчання сина значно зросли.
Крім того, позивачка посилалася на постійні витрати на оплату послуг інтернету, пов'язані з навчанням сина і необхідні, в тому числі у зв'язку з пандемією гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та періодичним введенням дистанційної форми навчання. Протягом 2020-2021р. оплата за послуги інтернета складає в середньому 140,00 грн на місяць.
Зазначала, що має поточні витрати на утримання сина, якого слід утримувати хоча б на рівні прожиткового мінімуму, який станом на день звернення з позовом складає 2 395,00 грн на місяць, відповідно до ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та норм ЗУ «Про прожитковий мінімум».
Таким чином, мінімальною сумою, необхідною для утримання сина, та оплати його навчання вважає 4 875,00 грн на місяць. Половину зазначеної суми, відповідно до ст.141 СК України просить стягнути з відповідача, починаючи з моменту звернення з позовом.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 08 грудня 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 з усіх видів прибутків, які відповідач отримуватиме, починаючи з дня подання до суду позовної заяви до закінчення ОСОБА_4 навчання 30.06.2023р., але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років, в збільшеному розмірі 2 437,00 гривень на місяць.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь позивача ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Держави витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн.
Зазначено, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 аліментів у межах суми виплати за один місяць звернуто до негайного виконання.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що суд першої інстанції у порушення вимог ст.264 ЦПК України не встановив істотні обставини, необхідні для правильного вирішення цього спору, не звернув увагу, що рішенням Харківського районного суду Харківської області від 02.06.2020 року у справі № 635/212/20, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 30.12.2021 року, з нього на утримання повнолітнього сина було стягнуто аліменти у розмірі 1000 грн щомісячно та утримання другого неповнолітнього сина ОСОБА_6 у розмірі 2 000,00 грн щомісяця.
На момент розгляду справи № 535/212/20 про стягнення витрат на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 був студентом другого курсу Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» і вартість навчання за 2020-2021 рік складала 23 400 грн, тобто 23 400:12=1 950 грн щомісячно, тому з нього і було стягнуто саме 1 000 грн аліментів.
На думку відповідача розмір вартості навчання за станом на 30.12.2020р. не змінився, а отже не змінився ані матеріальний стан отримувача аліментів, ані її сімейний стан.
Зазначав, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.141 СК України стягнув з нього у якості аліментів не 50 % від вартості навчання, а суму у розмірі 2 437 грн, яка в півтора рази перевищує розмір аліментів, який був з нього стягнутий раніше, тобто не половину, а усю вартість навчання. Звертається увага на те, що у сукупності сума аліментів на старшого та молодшого синів складає 4 437 грн, що перевищує 1/2 частину його середньомісячної заробітної платні, котра за 2021 рік складала 8 601 грн.
Вказував, що на розгляді Харківського районного суду перебуває справа про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітнього сина, він має мінливий та нерегулярний дохід, який у середньому становить 8600 грн. Окрім цього, у зв'язку з тим, що позивачка створила для нього неможливі умови проживання у їх спільному будинку, який є єдиним його житлом, у теперішній час він вимушений орендувати житло, що вимагає від нього додаткових витрат.
Щодо витрат на інтернет послуги, які несе позивачка у зв'язку з онлайн навчанням сина, вказував, що родина постійно користується даними послугами і тому ніяких додаткових витрат не несе.
Вважає, що позивач не надала суду доказів зміни матеріального або сімейного стану платника або одержувача аліментів, погіршення, або поліпшення стану здоров'я когось із них, а тому позов є безпідставним.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2022 року справу передано в провадження колегії суддів Харківського апеляційного суду.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24.01.2022 року відкрито провадження у справі.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , посилаючись на обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Зокрема вказувала, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскільки рішення суду у справі № 635/212/20 було постановлено лише на підставі вартості навчання сина на час розгляду справи судом, а з 2020р. вартість навчання була підвищена до 2 340 грн на місяць. Суду першої інстанції надано копію договору, квитанції які підтверджують понесені позивачем витрати на навчання.
Зазначала, що позовні вимоги обґрунтовувалися нею не тільки збільшенням витрат на навчання сина, яке відбулося вже після встановлення розміру аліментів в 2020 році, але й базовими потребами сина для існування.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовженого строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.
Указом Президента України від 18.04.2022 року №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 02 серпня 2022 року справу передано до провадження колегії суддів під головуванням судді Лобова О.А., суддів учасників колегії Дорош А.І., Триголов В.М.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 08 серпня 2022 року справу прийнято до провадження колегії суддів під головуванням судді Лобова О.А., суддів учасників колегії Дорош А.І., Триголов В.М., закінчено підготовчі дії та призначено до розгляду.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав:
Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
Відповідно ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням Харківського районного суду Харківської області від 02.06.2020р., сторони перебували у шлюбі, який було розірвано рішенням Харківського районного суду м. Харкова від 19.02.20 у справі № 635/6947/19.
Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).
Згідно довідки Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» від 27 квітня 2021 № 103-21/7ф, ОСОБА_4 є студентом Національного аерокосмічного університету 2 курсу гуманітарно-правового факультету денного відділення. Закінчує навчання 30 червня 2023 року. (а.с.16)
Як вбачається з договору про надання освітніх послуг № 1-7/20 від 31.08.2020 року, укладеного між державним закладом вищої освіти - Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» та ОСОБА_4 , вартість навчання в період з 2020-2021 складає 23 400 грн (а.с.17-18).
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 02.06.2020 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 30.12.2020 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2 000 грн щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову, а саме з 10 січня 2020 року і до повноліття дитини.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1 000 гривень щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову, а саме з 10 січня 2020 року до закінчення навчання 30 червня 2023 року, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Вирішено питання судових витрат (а.с.10-15).
На підтвердження оплати за навчання сина позивачем надані квитанції: у травні 2020 року сплачено 1380 грн (а.с.19), у вересні 2020 року - 2500 грн (а.с.20), за період з 09.2020р. по 05.2021р. щомісяця сплачено по 2 340 грн (а.с.21-24).
Як вбачається з довідки про доходи ОСОБА_2 , остання працює в КЗ Коротичанський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) Пісочинської селищної ради музичним керівником та отримала заробітну плату за період з січня 2021 року по березень 2021 року у розмірі 19 365,74 грн (а.с.35).
З розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, стягуємих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4 до закінчення навчання, станом на 01.04.2021 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 1 136,84 грн (а.с.36).
Як вбачається зі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія НОМЕР_2, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець з 04.05.2005р.(а.с.74).
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 27.07.2021р., у 2020 році ОСОБА_1 отримав дохід у розмірі 103 230 грн (а.с.75).
25.09.2021 року ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_2 , про що надала суду копію свідоцтва про зміну імені серія НОМЕР_1 (а.с.117).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності обставин, на які посилався позивач, та обґрунтованості заявлених ним вимог.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Наведеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 181 СК України).
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Законом України від 17 травня 2017 року № 037-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" частину другу статті 182 СК України викладено в такій редакції: "Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку".
Отже, вказаним законом збільшено мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів. Визначаючи розмір аліментів на дитину (дітей), суд не може визначити їх розмір на одну дитину менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (до внесення змін до статті 182 СК України - 30 %).
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У статті 192 СК України закріплено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", стаття 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", стаття 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").
Аналогічні висновки містяться в постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) та постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 536/1557/17 (провадження № 61-7584св18), від 30 червня 2020 року у справі № 343/945/19 (провадження № 61-2057св20).
Отже, у разі пред'явленння позову з підстав, передбачених ст.192 СК України, позивач має довести належними, допустимими і достатніми (ст.77, ст.78, 80 ЦПК України) доказами існування двох обставин (або однієї з них) обставин: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я одного із батьків - платника чи отримувача аліментів.
Тобто, у межах вирішення конкретно цього спору має бути доведено, що з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, в отримувача аліментів (позивача) істотно змінився матеріальний стан.
Основним аргументом позивача є посилання на збільшення розміру оплати за навчання з 1 312 грн на місяць до 2 340 грн на місяць.
Згідно рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 червня 2020 року з відповідача стягнуто по 1 000 грн на місяць, починаючи з 10 січня 2020 року, з урахуванням вартості щомісячної платні за навчання у розмірі 1 312 грн, тобто із січня 2020 року по 01 вересня 2020 року відповідач оплачував 76,2% вартості навчання, а з 01 вересня 2020 року - 42,7% вартості навчання.
Отже, з урахуванням принципу рівності обов'язків батьків (ст.141 СК України) збільшення розміру плати за навчання істотно не вплинуло на зміну величини витрат на утримання дитини, що продовжує навчання.
У справу не надано доказів про зміну вартості послуг інтернет зв'язку , які є необхідними для навчання дитини, а також доказів про зменшення доходів позивачки та/або про збільшення доходів відповідача після ухвалення рішення суду у справі № 635/212/20.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність обставин, визначених ст.192 СК України, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Оскільки у позові слід відмовити за недоведеністю, то відсутня необхідність стягнення судових витрат на користь позивача.
Відповідно ст.141 ЦПК України, враховуючи звільнення позивача за подачу позову до суду у даній категорії справ, відповідачу слід відшкодувати за рахунок Держави 1 362 грн судового збору, сплаченого останнім за подачу апеляційної скарги.
Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 08 грудня 2021 року скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог.
У задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на дитину, яка продовжує навчання, відмовити за недоведеністю.
Судові витрати, понесені ОСОБА_1 у розмірі 1 362 грн, підлягають відшкодуванню за рахунок Держави.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 05 грудня 2022 року.
Головуючий суддя О.А.Лобов
Судді: А.І.Дорош
В.М.Триголов