Житомирський апеляційний суд
Справа №295/13408/21 Головуючий у 1-й інст. Болейко А. П.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Слісарчук Я. А.
01 грудня 2022 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Слісарчук Я.А., з секретарем судового засідання Кашенко Л.М., за участю захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Могильницького В.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 26 травня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.
Згідно постанови, 28.09.2021 року о 00.00 годині ОСОБА_1 в м. Житомирі по вул. Покровська, 68, керував автомобілем Hyundai Tucson реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: неприродна блідість, сповільнена жвавість, тремтіння пальців рук та від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Могильницький В.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити. Зазначає, що справу було розглянуто у відсутність ОСОБА_1 , що позбавило його права на справедливий суд. Вважає, що суд не звернув увагу на явну суперечність у відео в матеріалах справи. Посилається на те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Звертає увагу, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом, а також на те, що в матеріалах справи відсутні об'єктивні докази перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння. Вказує, що згідно відеозапису, ОСОБА_1 надав чітку згоду на проходження медичного освідування у медичному закладі, однак працівники поліції тривалий час переконували його, що простіше відмовитись від проходження освідування.
Заслухавши пояснення захисника Могильницького В.Ю., який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного правопорушення стверджується зібраними по справі доказами, яким суд дав належну оцінку, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №219559 від 28.09.2021 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння; рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області В. Сторожука; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського.
Вищевказані зібрані по справі докази свідчать про те, що 28.09.2021 року о 00.00 годині ОСОБА_1 в Житомирі по вул. Покровська, 68, керував автомобілем Hyundai Tucson реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: неприродна блідість, сповільнена жвавість, тремтіння пальців рук та від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП кваліфіковані правильно, а накладене на нього стягнення відповідає вимогам ст.33 КУпАП.
Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Згідно з п.п.2, 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.12 Розділу 2 вказаної Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи відсутні об'єктивні докази перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки працівником поліції було озвучено виявлені ознаки наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , а саме: зіниці очей не реагують на світло; поведінка не відповідає обстановці; блідість обличчя, у зв'язку з чим ОСОБА_1 , у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, на що останній відмовився, мотивуючи тим, що він поспішає. Відмова під проходження відповідного огляду на стан наркотичного сп'яніння утворює окремий склад адміністративного правопорушення, за вчинення якого передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що місцевим судом було розглянуто справу у відсутність ОСОБА_1 , що позбавило його права на справедливий суд, виходячи з наступного. Як видно з матеріалів справи, судом було задоволено заяву ОСОБА_1 про відкладення судового засідання та ознайомлення з матеріалами справи. В подальшому захисник ОСОБА_1 - адвокат Могильницький В.Ю. також ознайомився з матеріалами справи. Судом було задоволено клопотання захисника про виклик та допит свідків у судовому засіданні, а також про відкладення судового засідання. На переконання апеляційного суду, судом першої інстанції було розглянуто справу про адміністративне правопорушення у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом, не є істотним порушенням вимог КУпАП, які тягнуть за собою скасування прийнятого по справі рішення суду.
На переконання апеляційного суду, доводи скарги в тій частині, що ОСОБА_1 надав чітку згоду на проходження медичного освідування у медичному закладі, однак працівники поліції тривалий час переконували його, що простіше відмовитись від проходження освідування, є голослівними та не підтверджені будь-якими доказами. На думку апеляційного суду, вказані доводи апеляційної скарги є способом захисту ОСОБА_1 та спробою уникнути адміністративної відповідальності за вчинення вищевказаного адміністративного правопорушення. Крім того, апелянтом не надано будь-яких доказів щодо оскарження можливих незаконних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Постанова суду є законна та обґрунтована, підстав для її скасування з мотивів наведених у апеляційній скарзі, апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Могильницького В,Ю., залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 26 травня 2022 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: