Справа № 274/3001/21 Провадження № 2/0274/293/22
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
06.12.22 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 , представником якого є ОСОБА_2 ,
доОСОБА_3
простягнення заборгованості за договором позики,
ОСОБА_1 звернувся з позовом, у якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 26.05.2015 р., укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5 000,00 доларів США та 3% річних (від простроченої суми) у розмірі 815,00 доларів США.
Позов обґрунтований тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 26.05.2015 р. було укладено договір позики, за умовами якого перший передав другому 5 000,00 доларів США на строк 2 -- 3 місяці, проте ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. ОСОБА_1 через приватного нотаріуса 26.01.2016 р. надіслав вимогу до спадкоємців ОСОБА_4 про повернення позичених коштів, на що ОСОБА_3 написала нотаріально посвідчену заву про взяття на себе цих зобов'язань ОСОБА_4 ОСОБА_1 надіслав на адресу ОСОБА_4 вимогу від 08.04.2021 р. про негайне, але не пізніше 7-ми днів з моменту пред'явлення вимоги, виконання грошового зобов'язання, яка була отримана ОСОБА_3 21.04.2021 р., проте ОСОБА_3 грошового зобов'язання не виконала.
ОСОБА_3 своєї позиції щодо позову у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомила.
Судом з'ясовано, що відповідно до розписки від 26.05.2015 р. ОСОБА_4 позичає в ОСОБА_1 гроші в сумі 5 000,00 доларів США строком на 2 - 3 місяці (а. с. 8).
Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною другою статті 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Абзацом першим частини першою статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 26.05.2015 р. було укладено договір позики, на підставі якого перший передав у власність другого грошові кошти у розмірі 5 000,00 доларів США, а другий зобов'язався повернути ці грошові кошти першому через 2 - 3 місяці.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 28.07.2015 р. (а. с. 54).
Відповідно до частини другої статті 1281 Цивільного кодексу України у редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_4 , кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Згідно з частиною першою статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
ОСОБА_1 виконав положення частини другої статті 1281 Цивільного кодексу України, звернувшись 16.01.2016 р. до приватного нотаріуса Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області Манелюка М.І., яким 15.01.2015 р. було заведено спадкову справу № 01/2016 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а. с. 49 - 95), з заявою від 16.01.2016 р., у якій просив того повідомити спадкоємців ОСОБА_4 про наявність боргу за розпискою від 26.05.2015 р. у розміні 5 000,00 доларів США (а. с. 9, 75).
З матеріалів спадкової справи № 01/2016 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 вбачаться, що спадкоємцями ОСОБА_4 є ОСОБА_3 (дружина), ОСОБА_5 (дочка) та ОСОБА_6 (син), ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовились від спадщини батька на користь ОСОБА_3 , яка цю спадщину прийняла (а. с. 49 - 95).
07.06.2016 р. ОСОБА_3 підписала нотаріально посвідчену заяву, у якій вказала, що цією заяво підтверджує, що зобов'язується повернути борг чоловіка - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 5 000,00 доларів США ОСОБА_1 після продажу отриманого у спадщину будинку та земельної ділянки (а. с. 10).
08.04.2021 р. ОСОБА_7 надіслав на адресу ОСОБА_3 вимогу від 08.04.2021 р., у якій просив негайно, але не пізніше 7-ми днів з моменту пред'явлення вимоги, виконати грошове зобов'язання у розмірі 5 000,00 доларів США (а. с. 11), яка була отримана або ОСОБА_3 , або невісткою останньої 22.04.2021 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказ (а. с. 12).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, зобов'язань з повернення грошових коштів у розмірі 5 000,00 доларів США ОСОБА_7 ОСОБА_3 не виконала.
ОСОБА_3 проти позову не заперечила та не повідомила, з посиланням на докази, обставин, як б спростували наведене вище.
Частиною першою та абзацом другим частини другої статті 1282 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
Як вбачається з заяви від 07.06.2016 р. ОСОБА_3 , матеріалів спадкової справи, № 01/2016 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та інформації від 0704.2021 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а. с. 15 - 16), ОСОБА_3 одержала у спадщину від ОСОБА_4 , зокрема, житловий будинок загальною площею 225 кв. м та земельну ділянку площею 3,1638 га.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Вартість цього майна, на думку Суду, вочевидь перевищувала 5 000,00 доларів США на момент його отримання ОСОБА_3 у спадщину.
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
ОСОБА_1 просить стягнути на його користь з ОСОБА_3 3% річних від простроченої суми за період з 26.11.2015 р по 06.05.2021 р. (а. с. 13), проте початок цього періоду є неправильним, оскільки обов'язок ОСОБА_3 повернути грошові кошти у розмірі 5 000,00 доларів США, зважаючи на наведені вище положення статей 530 та 1282 Цивільного кодексу України, виник через сім днів з дня отримання нею або її невісткою вимоги від 08.04.2021 р. ОСОБА_1 - 22.04.2021 р., тобто з 30.04.2021 р.
Розмір трьох процентів річних від 5 000,00 доларів США за період з 30.04.2021 р. по 06.05.2021 р. (6 днів) становить 2,00 долара США.
Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а саме - на його користь з ОСОБА_3 підлягають стягненню грошові кошти у загальному розмірі 5 002,00 доларів США (5 000,00 доларів США - заборгованість за договором позики, 2,00 долара США - 3% від простроченої суми).
На підставі статі 141 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат підлягає стягненню грошові кошти у розмірі 1 387,25 грн. (сплачений за подання позовної заяви судовий збір, а. с. 4, 5).
Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України,
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 26.05.2015 р., укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5 000,00 доларів США та 3% річних від простроченої суми у розмірі 2,00 долара США.
3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 1 387,25 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення у письмовій формі безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Корбут