Справа № 169/633/22
Провадження № 3/169/736/22
06 грудня 2022 року смт Турійськ
Суддя Турійського районного суду Волинської області Тітівалов Р.К., розглянувши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності № 1 (сел. Турійськ) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є військовослужбовцем,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП,
ОСОБА_1 07 листопада 2022 року о 22 годині 20 хвилин керував автомобілем марки «Шевроле Авео», номерний знак НОМЕР_1 , по автомобільній дорозі Р-15 поблизу села Задиби Ковельського району Волинської області з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота) та відмовився у встановленому порядку пройти огляд на стан сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою (а. с. 11), подав заяву, в якій зазначив, що вину у вчиненні правопорушення визнає частково та просить справу розглядати за його відсутності (а. с. 7).
Враховуючи, що відповідно до положень частини другої статті 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, ОСОБА_1 обізнаний про наявність щодо нього судового провадження, зобов'язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, однак до суду не з'явився, то за таких обставин суддя вважає за можливе розглядати справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутності останнього.
Всебічно, повно й об'єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суддя дійшов до такого висновку.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу допустимості, належності і достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення.
ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, яким встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за недотримання вимог зазначеного пункту правил дорожнього руху, а саме: за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
За змістом частини першої статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння.
Пунктами 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоровя України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота , порушення координації рухів , порушення мови , виражене тремтіння пальців рук , різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя , поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За змістом пункту 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Аналіз наведених положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що законодавством чітко визначено порядок і послідовність дій поліцейського при проведенні огляду на стан сп'яніння і підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на стан сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення в повному обсязі доводиться матеріалами справи.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 384696 від 07 листопада 2022 року ОСОБА_1 07 листопада 2022 року о 22 годині 20 хвилин керував автомобілем марки «Шевроле Авео», номерний знак НОМЕР_1 , по автомобільній дорозі Р-15 поблизу села Задиби Ковельського району Волинської області з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота) та відмовився у встановленому порядку пройти огляд на стан сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.
З відеозапису з нагрудної камери поліцейського видно, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та на вимогу поліцейського за допомогою проблискових маячків зупинив транспортний засіб. Поліцейський, виявивши ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 (запах алкоголю з порожнини рота), запропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в найближчому медичному закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 відмовився. Під час розмови з поліцейським ОСОБА_1 підтвердив, що 07 листопада 2022 року вживав алкоголь - 150 грам горілки, після чого керував автомобілем.
Аналіз обставин справи та доказів в їх сукупності дає обґрунтовані підстави для висновку, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 поліцейськими було дотримано вимог КУпАП та вищевказаних нормативно-правових актів, що регулюють підстави та порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння.
Таким чином, суддя дійшов висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , які виразилися у відмові особи, яка керує транспортним засобом (водія), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Жодних розумних сумнівів щодо належності та допустимості наявних в матеріалах справи доказів у судді немає, будь-яких клопотань з цього приводу ОСОБА_1 не заявляв.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.
При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддею враховуються фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, яке є грубим адміністративним правопорушенням на транспорті, пов'язаним з порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами, особа правопорушника, який є військовослужбовцем.
Інші, передбачені статтею 33 КУпАП обставини, суд позбавлений можливості врахувати у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи підтверджуючих документів.
З огляду на вказане та виходячи із визначеної законом мети адміністративного стягнення, суддя дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами відповідно до санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути 496 гривень 20 копійок судового збору.
Керуючись статтями 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя