Справа № 163/12/22
Провадження № 2/163/116/22
06 грудня 2022 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Шеремети С.А.
з участю секретаря Голядинець О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
У позовній заяві позивач просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі по 2500 гривень на кожну дитину і до досягнення повноліття, але не менше п'ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що з 06 листопада 2005 року з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням суду від 12 червня 2020 року. У період шлюбу у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом із нею та перебувають на її утриманні. Відповідач спроможний сплачувати аліменти на утримання дітей. Він є молодим, здоровим чоловіком, який немає інших утриманців окрім спільних дітей, він має постійне місце роботи, працює водієм по перевезенню вантажів на далекі відстані та має нерегулярний мінливий дохід.
Провадження в справі відкрито ухвалою від 13 травня 2022 року, розгляд справи постановлено проводити спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання.
Через неотримання відповідачем матеріалів позову, ухвалою від 07 листопада 2022 року постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання сторони не з'явились.
Позивач у позовній заяві просила розглянути справу за її відсутності.
Відповідач про час і місце проведення судового засідання двічі був повідомлений у відповідності до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не сповістив, будь-яких заяв чи клопотань по суті позову та процедури його розгляду не подав.
За викладених обставин суд у відповідності ч.2 ст.247 ЦПК України розглянув справу без фіксування судового засідання технічним засобом та на підставі наявних у справі доказів.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
З 06 листопада 2005 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 12 червня 2020 року, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року.
У період шлюбу у сторін народилося дві дитини: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочка ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 .
Довідкою про склад сім'ї № 30 від 05.01.2022 Виконавчого комітету відділу «ЦНАП» Любомльської міської ради стверджено, що діти сторін проживають з матір'ю, позивачем ОСОБА_1 , по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За змістом ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
За приписами ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст.182 СК України).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст.182 СК України).
Станом на час розгляду справи в суді сину сторін ОСОБА_7 виповнилось 15 років, дочці ОСОБА_8 - 9 роки.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня становить - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
Виходячи із вище наведених норм законодавства та принципу рівності батьківського обов'язку по утриманню дітей, суд вважає визначений позивачем розмір аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі - 2500 грн. на кожну дитину таким, що відповідає потребам дітей у їх матеріальному забезпеченні згідно їх віку.
Такий розмір аліментів на переконання суду на певному рівні забезпечить гармонійний розвиток дітей, забезпечить виконання відповідачем гарантованого державою батьківського обов'язку і відповідає закріпленим у ч.9 ст.7 СК України засадами справедливості, добросовісності та розумності.
Підстав неспроможності (наявності захворювання, інших утриманців тощо) сплачувати відповідачем аліменти у такому розмірі у справі не встановлено.
Крім цього, суд зважує і на неподання відповідачем заперечень у формі відзиву щодо такої визначеної позивачем суми аліментів.
Разом із цим по справі встановлено, що діти сторін проживають разом із матір'ю, позивачем ОСОБА_1 , а відтак основний тягар по їх утриманню, що включають в себе також незаплановані (непередбачувані) витрати, лежать саме на позивачу. Адже утримання дітей не зводиться виключно до суми стягуваних аліментів із платника. Це поняття є набагато ширшим, як у матеріальному, так і в моральному аспекті.
Доказів, які б підтверджували скрутний матеріальний стан відповідача, суду не надано.
Відповідач в силу свого віку, належного стану здоров'я, оскільки протилежного в справі не доведено, має можливість працювати і заробляти кошти, щоб забезпечити утримання своїх неповнолітніх дітей в достатньому для їх гармонійному розвитку рівні.
Таким чином, заявлені позивачем вимоги по своїй суті є обґрунтованими, доведеними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають повному задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину за рішенням суду присуджуються від дня пред'явлення позову.
Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення про стягнення місячного розміру аліментів підлягає негайному виконанню.
Згідно із ст.141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265, 279 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень окремо на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 05 січня 2022 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок судового збору.
Рішення про стягнення місячного розміру аліментів звернути до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.
Ім'я позивача - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 .
Ім'я відповідач - ОСОБА_2 ; місце проживання - АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_4 .
Головуючий : суддя С.А. Шеремета