Справа №463/4432/21
Провадження №2/463/41/22
07 грудня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Гирича С. В.
за участю секретаря судового засідання Лаптєвої І.В.
позивача ОСОБА_1
в м. Львові
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, про оскарження рішення житлової комісії, -
представник позивача в інтересах позивача звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить визнати незаконними та скасувати рішення житлової комісії Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в частині перенесення дати зарахування на квартирний облік ОСОБА_1 з 25.05.1992 на 29.11.2016, оформлене протоколом житлової комісії від 04.03.2021 №2, яке затверджене наказом відповідача від 11.03.2021 №80; зобов'язати відповідача - житлову комісію Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки поновити ОСОБА_1 та членів його сім'ї, на квартирному обліку (обліку осіб та членів їх сімей, які набули право та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання (загальна черга) з 25 травня 1992 року.
Заслухавши думку позивача, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно положень п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, відповідно до п. 7 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
За визначенням частини першої та четвертої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки регламентовано цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
З аналізу наведеної норми вбачається, що військова служба належить до публічної служби.
У постанові від 29 вересня 2020 року у справі №712/5476/19 Велика Палата Верховного Суду для забезпечення єдності судової практики щодо визначення юрисдикції суду з розгляду спорів про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов'язання надати такі приміщення чи компенсацію відступила від висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2018 року у справі №806/104/16 за позовом особи, звільненої з військової служби, до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомира, житлової комісії військової частини про визнання протиправними дій відповідачів з відмови у забезпеченні житловим приміщенням або грошовою компенсацією за належне для отримання житлове приміщення та про зобов'язання відповідачів надати позивачеві житлове приміщення або виплатити належну грошову компенсацію, щодо необхідності розгляду таких спорів за правилами цивільного судочинства, вказавши, що зазначені спори належать до юрисдикції адміністративних судів, оскільки стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв'язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг).
Враховуючи, що позивач є військовослужбовцем, у зв'язку з чим покликається на встановлені для нього законом гарантії щодо права на одержання житла, оскаржив дії відповідача щодо перенесення дати зарахування його на квартирний облік, суд до висновку, що даний спір є публічно-правовим, вирішення такого віднесено до юрисдикції адміністративних судів, та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд свою ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином суд вважає, що у зв'язку із закриттям провадження у справі слід повернути позивачу сплачену суму судового збору, оскільки про це позивач заявив клопотання.
Керуючись ст.255 ЦПК України, суд
закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, про оскарження рішення житлової комісії.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 право на звернення із зазначеним вище позовом в порядку адміністративного судочинства.
Повернути ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в загальному розмірі 1 816 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень), який було сплачено на рахунок отримувача: UA408999980313111206000013954; отримувач коштів: ГУК Львiв/Личак?вський р-н/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 38007636; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998, згідно квитанції №44233047 від 19 квітня 2021 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду через місцевий суд. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду згідно ст.354 ЦПК України.
Суддя: Гирич С. В.