Справа №443/966/22
Провадження №3/443/482/22
іменем України
07 грудня 2022 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за частиною 1 статті 130 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 15.08.2022 о 03 год 00 хв в м. Жидачів по вул. Д.Галицького, 24 Стрийського району Львівської області керував транспортним засобам - автомобілем «ВАЗ 2105», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. ПДР, за що відповідальність передбачена за частиною 1 статті 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на виклик до суду повторно не з'явився, хоч про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся в належний спосіб, про причини неявки суд не повідомив.
Захисник у судове засідання повторно не з'явився, однак подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із його зайнятістю у іншому судовому засіданні.
Проаналізувавши викладену у клопотанні підставу, суд зауважує, що на підтвердження обґрунтованості такої до клопотання не додано жодного доказу. Крім цього, суд звертає увагу на те, що з цих самих підстав (зайнятість у іншому судовому процесі) суд уже відкладав попереднє судове засідання, а відтак, з огляду на викладене у своїй сукупності, суд вважає клопотання необґрунтованим, тому у його задоволенні відмовляє.
Вирішуючи питання щодо можливості проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім цього, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Суд зауважує, що ОСОБА_1 та його захисник не подавали до суду будь-яких клопотань щодо вжиття судом певних процесуальних дій, зокрема: про витребування доказів, виклик свідків тощо. У поданому до суду клопотанні від 02.11.2022 захисник повідомляв про наявність необхідності у ознайомленні з матеріалами справи. Судом було задоволено це клопотання, однак станом на 07.12.2022 захисник так і вчинив жодних дій щодо ознайомлення з матеріалами справи, хоча не був обмежений у реалізації ним цього права. Крім того, суд зазначає, що матеріали справи не містять фактичних даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 висловлював усно або у письмовій формі аргументи щодо незаконності дій працівників поліції та складеного на нього протоколу.
З огляду на дату вчинення адміністративного правопорушення, беручи до уваги поведінку сторін (неодноразова неявка ОСОБА_1 на виклик суду без поважних причин, подання захисниками клопотань про відкладення розгляду справи), яка, на переконання суду, є недобросовісною, а також зважаючи на строк, який справа перебуває на розгляді у суді та необхідність дотримання розумних строків її розгляду, суд вважає, що відповідно до частини 2 статті 268 КУпАП наявні обґрунтовані підстави для розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника.
Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, доведена:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №132451 від 15.08.2022, згідно з яким ОСОБА_1 15.08.2022 о 03 год 00 хв в м. Жидачів по вул. Д. Галицького, 24 Стрийського району Львівської області, керував транспортним засобам з явними ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку (а.с.3);
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовані виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та відмову ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння та від підпису (а.с.7);
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.08.2022, у якому вказано заклад охорони здоров'я (КНП «Ходорівська міська лікарня»), куди скеровувався ОСОБА_1 для проходження відповідного огляду, виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, порушення координації рухів) та зафіксована обставина складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №132451 (а.с.8);
долученим до матеріалів відео на носії інформації (компакт-диску), яке дозволяє чітко встановити обставини справи, дії, поведінку та зміст розмови осіб (особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та поліцейського) на місці зупинки транспортного засобу, та з яких беззаперечно вбачається висловлена ОСОБА_1 поліцейському відмова від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров'я (а.с.9);
Проаналізувавши вищевказані документи, відео, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт відмови ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд враховує: характер вчиненого ним правопорушення; ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, яка доведена повністю; відсутність обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому вважає, що на ОСОБА_1 , слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Накладення судом на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір», -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 20 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.І. Павлів