336/5446/22
3/336/3256/2022
5 грудня 2022 року
Суддя шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Юлія Андріївна,з участю особи,яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,його захисника адвоката Басова Г.М.,розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,який мешкає за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 ,паспорт НОМЕР_1 ,працює вогнеупорником МПС
про скоєння адміністративного правопорушення,передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, -
Встановив:
26.09.2022 року о 11 год.30 хв. ОСОБА_1 по вул.Чарівній 155а в м.Запоріжжі керував автомобілем ВАЗ 21104 д.н. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння,чим порушив вимоги п.2.9»а» ПДР України,за що передбачена відповідальність за ст.130 ч.1 КУпАП.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 надати пояснення по суті порушення відмовився,від підпису протоколу та отримання його копії ,тимчасового дозволу на керування ТЗ відмовився(а.с.1).
При розгляді справи в суді ОСОБА_1 не визнав винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП, яке ставиться йому за провину.
Пояснив,що 26.09.2022 року він дізнався про те,що у м.Маріуполь,де він мешкав до початку війни,загинув його близький знайомий,з цих причин у цей день вживав алкоголь та перебував у стані сп'яніння. Дізнавшись,що у Запоріжжя тільки на один день приїздила з Німеччини його знайома,яку він мав обов'язково побачити,попросив знайомого відвезти його на автомобілі ВАЗ 21104 д.н. НОМЕР_2 до неї,автомобілем сам не керував. В процесі руху автомобіль зламався,знайомий намагався його відремонтувати самотужки,попросив ОСОБА_2 сісти за кермо та завести автомобіль,а коли ці спроби виявились невдалими,знайомий поїхав за запчастинами,залишивши ОСОБА_2 в автомобілі на місці водія. Через деякий час до нього під'їхав автомобіль патрульної поліції,він виконав вимогу працівника поліції надати документи та пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки,погодився з результатами огляду,коли тест виявився позитивним,тому що не оспорює перебування у стані алкогольного сп'яніння під час згадуваних вище подій. Відносно нього оформили протокол про адміністративне правопорушення та вилучили водійське посвідчення,з чим він не згоден,оскільки не доведено,що саме він у нетверезому стані керував вказаним у протоколі автомобілем на момент його зупинки працівниками поліції.
Адвокат Басов Г.М.вважав,що провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності у його діях події та складу адміністративного правопорушення,оскільки наданими до протоколу та дослідженими під час розгляду справи в суді доказами не доведено факту керування згадуваним вище автомобілем саме ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння,а усі сумніви повинні тлумачитись на користь його підзахисного.
Всебічно вивчивши матеріали справи,з урахуванням досліджених доказів, суддя встановив, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження,що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом»,що знайшов своє втілення у практиці Європейського Суду з прав людини,зокрема,у рішенні по справі «Коробов проти України»,з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП,адміністративним правопорушенням(проступком)визнається протиправна,винна (умисна,необережна) дія чи бездіяльність,яка посягає на громадський порядок,власність,права і свободи громадян,на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення по статті 130 ч.1 КпАП України становить керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол в даному випадку складений з підстав перебування особи, яка керує транспортним засобом,у стані алкогольного сп'яніння, вчинене повторно,протягом року,що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.2 КУпАП.
Як передбачено п.2.9»а» Правил дорожнього руху України(далі ПДР),водію транспортного засобу забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння,під впливом наркотичних або токсичних речовин.
Водієм згідно п.1.10 ПДР є будь-яка особа,що керує транспортним засобом,вершник,візник,погонич тварин,який веде їх за поводдя,прирівнюється до водія.Водієм є також особа,що навчає керуванню,знаходячись безпосередньо у транспортному засобі.
При розгляді справи ОСОБА_1 не заперечував,що 26.09.2022 р. приблизно о 11.30 год. на момент початку процедури огляду працівниками поліції на стан сп'яніння з використанням приладу Alcotest Drager , він перебував по вул. Чарівній 155а в м.Запоріжжі на місці водія у салоні автомобіля ВАЗ 21104 д.н. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння,проте стверджував,що автомобілем не керував,тому у працівників поліції не було підстав здійснювати процедуру огляду саме відносно нього.
З матеріалів відеозапису на диску ААД № 389081 ,досліджених при розгляді справи в суді,вбачається,що ОСОБА_1 був оглянутий працівником поліції на місці зупинки транспортного засобу з використанням приладу Alcotest Drager 6820 на стан алкогольного сп'яніння,результат тесту № 1380 позитивний -2,57%,з яким ОСОБА_1 погодився(а.с.4-7),огляд проводився з фіксацією відеозаписом на боді камеру,закріплену на форменому одязі працівника поліціі.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Як вбачається з візуальної інформації з відеозапису під час оформлення адміністративного матеріалу, відеокамера була закріплена на форменому одязі працівника поліції, що відповідає вимогам ст. 40 Закону України «Про національну поліцію».
Таким чином, відеофіксація правопорушення з відеокамери, закріпленої на форменому одязі працівника поліції,є належним доказом.
Проведенню огляду на стан алкогольного сп'яніння передувало повідомлення ОСОБА_1 працівником поліції причин зупинки-порушення правил маневрування та зміна смуги руху без ввімкнення сигналу повороту,невиконання вимоги працівника поліції про зупинку,поданої звуковими та світловими сигналами.
Звертає на себе увагу той факт,що ОСОБА_1 не заявляв ані до початку огляду,ані після його завершення,що він незаконно підданий такому огляду як особа,що не являвся водієм.
Зміст його пояснень протягом усієї процедури зводиться до того,що він має доїхати до подруги,яка один день перебуватиме у місті,готовий сплатити штраф та домовитись на місці.
Навпаки,саме ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції надав реєстраційні документи на автомобіль та водійське посвідчення,за результатами огляду на стан сп'яніння був ознайомлений із складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення,йому було роз'яснено права та запропоновано скласти пояснення на окремому аркуші або викласти їх у відповідній графі протоколу,від чого він відмовився.
Аналогічні відомості викладені у рапорті інспектора поліції Коробка В.(а.с.4)та нічим не спростовані,тому суддя вважає обґрунтованими висновки працівників патрульної поліції про те,що автомобілем на момент його зупинки екіпажем патрульної поліції керував саме ОСОБА_1 .
Захисник пропонував суду пристати на таку версію подій,за якої автомобілем за згадуваних вище обставин керував інша особа,який з'явився на місці подій в останні кілька хвилин,під час ознайомлення ОСОБА_1 із складеними процесуальними документами.
Водночас,захист не клопотав про допит цієї особи як свідка та не повідомив будь-яких відомостей про нього, за змістом відеозапису, ОСОБА_1 жодного разу не пояснив,що автомобілем керував інший водій,так само і ця особа,з'явившись на місці подій,не заявив про себе працівникам поліції як про водія автомобіля.
Навіть,якщо взяти до уваги посилання ОСОБА_3 та свідка на ті обставини,що на момент вказаних у протоколі подій вони розгубились,через що не були достатньо наполегливими у відстоюванні своїх пояснень щодо особи,який керував автомобілем за згадуваних подій,проте протягом часу з 24.10.2020 р. ОСОБА_3 вбо інші особи у його інтересах не вживали заходів щодо оскарження дій поліціянтів при складанні протоколу про адміністративне правопорушення на особу,не причетну до скоєння правопорушення.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справи та Міністерства охорони здоров*я № 1452/735 від 09.11.2015 р.,зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11.09.2015 р.за № 1413/27858 ,яка визначає процедуру огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів та оформлення результатів такого огляду,огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів,дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
ОСОБА_1 не заперечував ,що на момент зупинки вказаного вище автомобіля перебував у стані сп'яніння та мав явні ознаки такого стану.
Як передбачено ст.6 КОНВЕНЦІЇ
про захист прав людини і основоположних свобод,кожен маж право на справедливий суд та встановлення обґрунтованності будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення ,які мають ознаки злочину»,залежно від ступеня їх суспільної небезпеки(рішення у справі «Лутц проти Німеччини»,»Отцюрк проти Німеччини»,»Девеєр проти Бельгії»,»Адольф проти Австрії» та інші),отже,адміністративне обвинувачення має бути доведено державою ,в особі уповноважених на те посадових осіб,а тому особа,яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Як передбачено ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч.2 ст. 266 КУпАП ,огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення випливає, що автор протоколу дотримався законодавчо встановленого порядку огляду водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів,із застосуванням технічного засобу відеозапису.
Посилання захисника Басова Г.М. на ті обставини,що ОСОБА_1 був зупинений начебто за порушення інших правил дорожнього руху,проте відповідні протоколи або постанови відносно нього в матеріалах справи відсутні,не спростовують висновків судді у цій справі в межах інкримінованого звинувачення.
Аналізуючи досліджені докази суддя встановив,що фактичні обставини адміністративного правопорушення,передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,викладені у протоколі щодо ОСОБА_1 ,при розгляді справи в суді знайшли підтвердження достатніми допустимими та належними доказами,які об'єктивно нічим не спростовані.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, суд вважає за необхідне призначити передбачене санкцією статті покарання у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, не вбачаючи підстав для звільнення особи від відповідальності.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність, в судовому засіданні не встановлено.
Як передбачено ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею)постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення,у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,тобто 496 грн.20 коп.,як це передбачено ст.4 ч.5 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 33, 130 ч. 3, 283, 284 КУпАП,суддя-
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч ) гривень в дохід держави
Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001
Код класифікації доходів бюджету: 21081300
з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок
отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: Сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави.
оз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, у розмірі 34000(тридцять чотири тисячі )гривень;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду .
Суддя Ю.А.Галущенко
Строк пред'явлення виконавчого документа “___”_____________ 20___рік
Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___”________ 20___рік