233 № 233/2407/22
про застосування запобіжного заходу
06 грудня 2022 року слідчий суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022052380000472 від 04 грудня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іллічівськ, Одеської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, розлученого, військовослужбовця військової служби за контрактом, командира відділення управління командира батареї взводу управління мінометної 1 механізованого батальйону, військової частини НОМЕР_1 , сержанта, який зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , хвору матір ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимий, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,-
06 грудня 2022 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 Краматорського районного управління поліції ГУНП України в Донецькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
У клопотанні слідчий зазначає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, може переховується від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на існування ризиків, передбачених п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 спробує:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що сержант ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за яке, передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. Крім того, ризик переховуватися від органу досудового розслідування підтверджується тим, що після вчинення кримінального правопорушення останній втік з місця скоєння кримінального правопорушення.
- незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків ОСОБА_9 ОСОБА_10 . ОСОБА_11 які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, та на цивільних осіб потерпілих ОСОБА_12 . ОСОБА_13 , оскільки злочин здійснено з застосуванням автоматичної вогнепальної зброї, що фактично становить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливістю погрозою застосування насильства. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілим, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків та потерпілих. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;
- вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний вчинивши кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 296 КК України, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння здійснював постріли в під'їзді багатоквартирного будинку де проживають люди, та своєю поведінкою здійснював загрозу мешканцям вказаного будинку, та іншим особам, у зв'язку з тим, що міг вчинити вбивство чи нанести тяжкі тілесні ушкодження, завдавши шкоду іншим особам, окрім цього перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння на вимоги зупинити вчиняти кримінальне правопорушення не реагував та продовжував здійснювати постріли з автоматичної зброї. Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти цим ризикам.
Копії клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують, вручені підозрюваному ОСОБА_4 05 грудня 2022 року о 16 годині 00 хвилин, про що свідчить розписка останнього.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити. Заперечував з приводу клопотання підозрюваного та захисника, звернув увагу слідчого судді, що злочин вчинено ОСОБА_14 у стані наркотичного сп'яніння з застосуванням зброї у багатоквартирному житловому будинку на сходах між поверхами. Жодний з більш м'яких запобіжних заходів не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні з клопотанням не погодився, просив застосувати домашній арешт. Зазначив, що в нього хвора мати, яка потребує догляду, наміру впливати на свідків та переховуватись від правоохоронних органів не має. Цілодобовий домашній арешт зможе запобігти ризикам вказаним у клопотанні.
Захисник в судовому засіданні не погодився з клопотанням слідчого. Вважає, що ризики не обґрунтовані, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Додав, що підозрюваний має сталі соціальні зв'язки, суд може покласти на підозрюваного обов'язки не спілкуватись зі свідками та потерпілим, таким чином ризик впливу на вказаних осіб мінімізується.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України 04 грудня 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022052380000472.
04 грудня 2022року о 20 годині 10 хвилин підозрюваного ОСОБА_4 , затримано в порядку ст. 207, 208 КПК України.
05 грудня 2022 року о 14 годині 50 хвилин підозрюваному ОСОБА_4 , у присутності захисника ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та вручено копію повідомлення про підозру і пам'ятку з процесуальними правами та обов'язками підозрюваного.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та перебуваючи на посаді командира відділення управління командира батареї взводу управління мінометної 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , 04 грудня 2022 року приблизно о 17годині 10 хвилин, знаходячись в орендованій ним квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , у стані наркотичного сп'яніння, діючи умисно, з особливою зухвалістю, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, із застосуванням вогнепальної зброї, усвідомлюючи, що його дії не відповідають загально прийнятим правилам поведінки, взяв ввірену йому для службового користування зброю, а саме автомат 7,62мм АКС - 47 № НОМЕР_2 , 1964 року випуску з одним спорядженим магазином та дві гранати РГД-5 та здійснив 2 постріли по стінам вказаної квартири, чим порушив спокій та нормальні умови життя та побуту мешканців будинку, після чого, вони викликали працівників поліції, які прибули разом з працівниками ВСП, а ОСОБА_14 в цей час вийшов у під'їзд та піднявся на 5-й поверх під'їзду №11 будинку АДРЕСА_3 , де продовжуючи свої протиправні дії, приблизно о 18 годині 20 хвилин, здійснив ще низку пострілів, в тому числі в напрямку працівника Полтавського ВСП ОСОБА_15 , який посвітив на нього ліхтарем, чим створив реальну загрозу для життя та здоров'я останнього, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї.
За приписами ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого погодженого з прокурором або за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину та триває два місяці.
Згідно ч. 2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Обґрунтованість підозри передбачає наявність фактів чи свідчень, здатних переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
В судовому засіданні встановлено, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, достатньою мірою підтверджується копіями доказів, що містяться у матеріалах справи:
-протоколами допиту потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від 04.12.2022 відповідно до яких останні пояснили, що сусідня з ними квартира АДРЕСА_4 постійно здається в оренду, переважно на добу. 1-2 грудня у зазначену квартиру заселились декілька чоловіків, з їх розмови вони зрозуміли, що вони військові. Між чоловіками постійно виникали розмови на підвищених тонах. 04 грудня 2022 року з зазначеної квартири вони чули звуки боротьби, крики чоловіка про допомогу та постріли зі зброї через, що викликали поліцію. Вони сильно злякались за своє життя;
-протоколом огляду місця події від 04.12.2022 відповідно до якого проведено огляд місця події розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та під'їзду під час якого в присутності понятих виявлено та вилучено автоматичну зброю з патронами до неї, гранати, гільзи від патронів, згортки з фольги та прилади для куріння. Зазначені речі постановою слідчого від 04.12.2022 визнані по кримінальному провадженню речовими доказами;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 04.12.2022 відповідно до якого останній пояснив, що перебуває на посаді водія Полтавського зонального відділу ВСП з тимчасовим місцем дислокації в м. Костянтинівка, Донецької області. 04.12.2022 надійшло повідомлення про те, що в квартирі АДРЕСА_5 чутно постріли і крики і, що там знаходяться військові. Коли вони прибули на зазначену адресу там вже знаходились працівники поліції. На місці дізнався, що на 4 поверсі знаходиться військовослужбовець ОСОБА_4 при собі має автоматичну зброю та гранати, неадекватно себе поводить та здійснює постріли. Під час затримання вказаного військовослужбовця останній відкрив вогонь у його бік, але не влучив. ОСОБА_4 затримано та направлено на огляд з метою встановлення ступеня алкогольного сп'яніння;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 04.12.2022 відповідно до якого останній пояснив, що перебуває на посаді офіцера групи утримання офіцерів. 04.12.2022 надійшло повідомлення про те, що в квартирі АДРЕСА_5 чутно постріли і крики і, що там знаходяться військові. Коли вони прибули на зазначену адресу там вже знаходились працівники поліції. На місці дізнався, що на 4 поверсі знаходиться військовослужбовець ОСОБА_4 при собі має автоматичну зброю та гранати, неадекватно себе поводить та здійснює постріли. Піднялись в квартиру, а ОСОБА_15 піднявся в під'їзді на п'ятий поверх та крикнув, що ОСОБА_17 там. Після чого почули постріли. Він зайняв оборону в квартирі та почав розмовляти с Боднаром та просити покласти зброю. Через деякий час він склав зброю та спустився в квартиру. Після чого його було затримано;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 05.12.2022 відповідно до якого останній пояснив, що 04 грудня 2022 року з квартири АДРЕСА_4 чув крики, звуки боротьби та постріли;
-протоколом свідка ОСОБА_19 від 05.12.2022 відповідно до якого останній пояснив, що 04.12.2022 перебував на добовому чергуванні у складі СОГ. Надійшло повідомлення про те, що в квартирі АДРЕСА_5 чутно постріли і крики і, що там знаходяться військові. На місці дізнався, що на 4 поверсі знаходиться військовослужбовець ОСОБА_4 при собі має автоматичну зброю та гранати, неадекватно себе поводить та здійснює постріли. Під час затримання ОСОБА_4 здійснював постріли з автоматичної зброї в бік працівника ВСП;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 04.12.2022 відповідно до якого останній пояснив, що він є працівником військової комендатури. За наказом керівництва направився на місце скоєння правопорушення. Коли приїхав там вже знаходились працівники поліції та чоловік, який проживав разом з правопорушникам. Він повідомив, що його знайомий ОСОБА_4 після вживання наркотичних речовин поводив себе неадекватно та здійснював постріли з автоматичної зброї. Під час затримання ОСОБА_4 здійснював постріли з автоматичної в бік працівника ВСП;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 04.12.2022 відповідно до якого останній пояснив, що він є командиром 1 мінометної батареї 1 механізованого батальйону ОМБР ВЧ НОМЕР_1 . В його частині проходить службу за контрактом ОСОБА_4 . Його він може охарактеризувати з посереднього боку. Також повідомив, що йому відомо про вживання ОСОБА_4 наркотичних речовин та те, що останній орендував разом ОСОБА_11 квартиру. Також йому відомо, що між ОСОБА_11 та ОСОБА_4 04.12.22 сталося суперечка під час якої ОСОБА_4 стріляв з закріпленої за ним автоматичної зброї;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 05.12.2022 відповідно до якого остання пояснила, що її подруга ОСОБА_21 на період бойових дій виїхала з місця ОСОБА_22 та залишила їй ключи від квартири. 02.12.2022 вона зателефонувала та повідомила, що до її квартири будуть заселятись два військовослужбовця і щоб вона надала їм ключи. Вона відправила ключи від квартири з таксистом. Військовослужбовців не бачила, але подруга їй повідомила, що військовослужбовці в її квартирі влаштували стрілянину та з цього приводу викликали поліцію;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 05.12.2022 відповідно до якого останній пояснив що з 2017 року проходить службу у ЗСУ. Разом з ОСОБА_4 винаймає квартиру. 03.12.2022 разом вжили наркотичну речовину. 04.12.2022 пішли разом їсти в кафе. ОСОБА_4 кудись пішов та довго не повертався. Він знайшов його на залізничному вокзалі в неадекватному стані. Вмовив піти в квартиру. В квартирі ОСОБА_4 постійно казав, що за ним слідкують, боявся, що його хочуть вбити, називав його іншим ім'ям, після чого почав шукати зброю. Коли він почув, що той перезарядив затвор автомата вибіг з квартири, а ОСОБА_4 йому стріляв в слід. Він на вулиці шукав працівників поліції, щоб повідомити про це. При затриманні ОСОБА_4 теж здійснював постріли;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 05 грудня 2022 року відповідно до якого останній пояснив, що є військовослужбовцем. Зараз його частина дислокується в м. Костянтинівка, Донецької області де він зі своїми побратимами орендував квартиру. 03 грудня 2022 року вживав алкогольні та наркотичні речовини. 04 грудня 2022 під дією наркотичних речовин йому здавалось, що квартира яку вони орендують замінована. ОСОБА_23 намагався його стримувати, але він все ж таки взяв в руки автомат, ОСОБА_23 вибіг на вулицю, він здійснив постріли вгору. Потім пішов на п'ятий поверх та сидів на сходах. Коли почув, що до нього хтось іде відкрив вогонь, але в людину не цілився. Потім йому сказали, що то працівники поліції і він склав зброю та здався.
Наведеного вище достатньо для висновку, що підозра на даній стадії кримінального провадження відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
В судовому засіданні прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме - переховування від органів досудового розслідування та суду, з огляду на суворість покарання, яке може понести ОСОБА_4 , в разі доведення його вини, за особливо тяжке кримінальне правопорушення у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років та яке може бути визнане ним більш небезпечним ніж втеча.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Доведений і ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складає суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином.
Також доведений ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння здійснював постріли в під'їзді багатоквартирного будинку де проживають люди, та своєю поведінкою здійснював загрозу мешканцям вказаного будинку, та іншим особам, у зв'язку з тим, що міг вчинити вбивство чи нанести тяжкі тілесні ушкодження, завдавши шкоду іншим особам. Окрім цього перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння на вимоги зупинити вчиняти кримінальне правопорушення не реагував та продовжував здійснювати постріли з автоматичної зброї. Крім того, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, свідчить про можливість втечі підозрюваного.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, вказав на те, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає неможливим застосування щодо ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні та встановлених в судовому засіданні та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Оскільки обвинувачений є військовослужбовцем, з урахуванням положень ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, тримання під вартою в ізоляторі тимчасового тримання повинно відбуватись на гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти відповідає особі підозрюваного ОСОБА_4 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти, з урахуванням наявності ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_4 , судом на теперішній час не встановлено. Більш м'який запобіжний захід, на переконання суду, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам.
При цьому в достатній мірі оцінено в сукупності також такі обставини: обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини за злочин, у вчиненні якого він підозрюється; особу підозрюваного - розлучений, має на утриманні неповнолітнього сина, раніше не судимий, за місцем проходження військової служби характеризується посередньо, перебування підозрюваного на час інкримінованого йому злочину у стані гострої інтоксикації внаслідок поєднаного вживання канабіноїдів та психостимуляторів.
Приймаючи до уваги вагомість наявних доказів, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, з правовою кваліфікацією, для даної стадії досудового розслідування, за ч. 4 ст. 296 КК України; тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні; дані про особу підозрюваного, конкретні обставини інкримінованого злочину, та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого і застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування.
За приписами ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні. Враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, за якими ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінально караних дій направлених на створення небезпеки для життя та здоров'я не визначеного кола місцевих жителів багатоквартирного будинку, суд вважає не доцільним визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу.
На підставі викладеного і керуючись ст. 176-178, 183-184, 193-194, 196-197 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Краматорського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 про застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022052380000472 від 04 грудня 2022 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, по 02 лютого 2023 року включно.
ОСОБА_4 тримати під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_6 .
Вручити копію цієї ухвали підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
На ухвалу слідчого судді учасниками процесу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1