Справа № 513/1115/22
Провадження № 3/513/952/22
Саратський районний суд Одеської області
07 грудня 2022 року суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працює ФОП « ОСОБА_2 », Білгород-Дністровського району Одеської області, паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий 30 грудня 1996 року, Саратським РВ УМВС України в Одеській області,-
за ст. 173 КУпАП,
29 вересня 2022 року, біля 14:00 годині, ОСОБА_1 , перебуваючи на вулиці Шкільній, с.Крива Балка Білгород-Дністровського району Одеської області, висловлювалася нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_3 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян. Протокол складено за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про явку до суду повідомлялась належним чином, шляхом направлення SMS повідомлення на номер телефону зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, яке останньою отримано. До суду направила заяву про розгляд справи за її відсутністю, свою провину визнала.
Враховуючи, той факт, що ОСОБА_1 була належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, до суду направила клопотання про розгляд справи за її відсутністю, суд розглядає справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В порядку статті 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.278 КУпАП, орган який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вирішує також питання, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення і виходячи з цього, не вправі вийти за межі протоколу.
Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнаються протиправні, винні (умисні або необережні) дії або бездіяльність, які посягають на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, а також встановлений порядок управління і які тягнуть за собою застосування адміністративно-правових санкцій.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Верховний Суд України у постанові від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17 кс 12) сформулював правову позицію, відповідно до якої громадський порядок слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного тощо. Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Оцінивши докази в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінінстративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП, підтверджується її письмовими поясненнями, згідно з якими вона, 29.09.2022 року, біля 14:00 годин, зустрівши на вулиці Шкільній с.Крива Балка Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_3 , в ході бесіди висловлювась на її адресу нецензурною лайкою. Також, відповідно до письмової пояснення ОСОБА_3 , остання підтвердила те, що ОСОБА_1 висловлювалась на її адресу нецензурною лайкою.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст.173 КУпАП за ознаками: дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обираючи вид адміністративного стягнення суд, відповідно до ст.33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу правопорушника, ступінь його вини, його майновий стан обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
ОСОБА_1 протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за однорідне правопорушення, вину визнала.
Обставин, які б відповідно до ст.ст.34, 35 КУпАП пом'якшували або обтяжували відповідальність ОСОБА_1 - не встановлено.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення нею нових правопорушень, буде доцільним застосування до неї адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу, у межах розміру, передбаченого санкцією ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір у сумі 496,20 гривні.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 51 (п'ядесят одна) гривня.
Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок № UA978999980313030106000015722, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526, отримувач коштів - ГУК в Одеській області/смт. Сарата/21081100, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок - на розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, призначення платежу - стягнення судового збору на користь держави.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 КУпАП та ч.1 ст. 287 КУпАП.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили.
Суддя В. С. Миргород