07.12.2022
Справа № 522/14533/22
Провадження № 1-кп/522/2587/22
07 грудня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
розглянуши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України, -
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 діб, оскільки відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1.3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений просив суд розглянути клопотання на свій розсуд.
Вислухавши думку прокурора та захисника, суд вважає за необхідне застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , з наступних підстав.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особи обвинуваченого дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, суд під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження, має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Таким чином, суд вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав, вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і про необхідність обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватися від суду, та незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 314, 331, 371, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 05 лютого 2023 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення обвинуваченого.
Суддя: ОСОБА_1