Ухвала від 02.12.2022 по справі 522/5403/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_2 про заміну несплаченої суми штрафу стосовно ОСОБА_3 , засудженого Приморським районним судом м. Одеси 25.07.2022 року, -

встановив:

17.10.2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло подання начальника Малиновського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_2 про заміну несплаченої суми штрафу покарання у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі стосовно ОСОБА_3 , засудженого Приморським районним судом м. Одеси 25.07.2022 року.

Учасники судового провадження в судове засідання не з'явилися, про причину неявки не повідомили, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлені своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення судового рішення.

У відповідності до положень ч.4 ст.107 КПК України судовий розгляд проведено за відсутності учасників кримінального провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів.

Вивчивши доводи клопотання, дослідивши матеріали судового провадження, суд дійшов наступного.

При вирішенні даного клопотання судом враховано практику ЄСПЛ, який звертав увагу на роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі «Шульга проти України»).

Так, ОСОБА_3 25.07.2022 року Приморським районним судом м. Одеси засуджений за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з розстрочкою виплати штрафу строком на 12 місяців. 24.08.2022 року вирок суду стосовно ОСОБА_3 набрав законної сили.

Відповідно до подання органу пробації 12.10.2022 року був здійснений телефонний дзвінок ОСОБА_3 , який зобов'язався сплатити неспачені чергові частини штрафу та надати підтверджуючий документ про сплату. Станом на 13.10.2022 року уповноважений орган з питань пробації не отримував від ОСОБА_3 документа про плату штрафу.

Главою 5 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено порядок виконання кримінального покарання у виді штрафу.

Статтею 26 КВК України передбачається порядок заміни штрафу у разі його несплати.

Згідно п.6 Розділу ІІІ «Умови виконання судового рішення про призначення покарання у виді штрафу» Порядку виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 27.04.2018 року №1301/5, у день отримання судового рішення засудженому за адресою, зазначеною у судовому рішенні, надсилається повідомлення.

Якщо засуджений ухиляється від сплати штрафу, як основного покарання, він притягується до кримінальної відповідальності відповідно до ст.389 КК України.

Наведеним нормам КВК України відповідають норми КК України, де ст.53 КК України передбачається поняття штрафу та підстави його заміни на інший вид покарання, а ст.389 КК України передбачаються наслідки ухилення від виконання покарання у виді штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.26 КВК України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.

Відповідно до ч.3 ст.26 КВК України у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавленням волі відповідно до закону.

Відповідно до ч.4 ст.53 КК України, у разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Вимогами ч.1 ст..537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 КПК України, має право вирішувати такі питання: про відстрочку виконання вироку; про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким; про звільнення від покарання за хворобою; про заміну покарання відповідно до ч.3 ст.57, ч.1 ст.58, ч.1 ст.62 КК України.

Вимогами ч.ч.1,2 ст.539 КПК України передбачено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, до суду, який ухвалив вирок.

Вимогами ч.3 ст.539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст..ст.318-380 КПК України, з урахуванням положень цього розділу.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, враховує те, що ст.2 КПК України, встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У п.24 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Судом встановлено, що до подання органом пробації не надано особової справи засудженого ОСОБА_3 .

З матеріалів, долучених до подання вбачається, що при виконанні вироку суду уповноваженою особою органу пробації не вжито належних, необхідних, і достатніх заходів для встановлення та з'ясування причини невиконання засудженою вироку суду.

Враховуючи положення ст.53 КК України, ст.26 КВК України, ст.ст.537,539 КПК України та принципи кримінального судочинства, подання органу пробації має бути обґрунтованим та підтвердженим належними доказами, а також містити чітке формулювання щодо дії, яку необхідно вчинити у зв'язку з несплатою засудженою штрафу.

Так, представник органу пробації із зазначених у поданні мотивів звернулася до суду із поданням, в якому міститься перелік з трьох видів покарання, на який слід замінити несплачену суму штрафу на вибір суду, тобто зазначає перелік можливих варіантів для вирішення питання щодо подальшого виконання покарання засудженою без зазначення конкретного виду покарання, тим самим перекладаючи на суд свої обов'язки.

Однак, суд відповідно до закону не вправі обирати на власний розсуд відповідний вид покарання. Навіть, дискреційні повноваження суду не можуть бути підставою для відхилення від приписів закону.

Крім того, до подання органу пробації не долучено доказів, які підтверджують факт ухилення засудженого від покарання у виді штрафу.

Крім того, виходячи з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що несплата штрафу та ухилення від сплати штрафу не тотожні поняття і тягнуть за собою різні наслідки.

Також у матеріалах справи відсутні відомості, які дають можливість суду встановити наявність чи відсутність обмежень при призначенні покарання у виді громадських робіт, визначених ч.3 ст.56 КК України, а саме обставин, які перешкоджають заміні покарання у виді штрафу на громадські роботи.

З метою виконання вироку суду та невідворотності покарання за вчинення кримінального правопорушення законодавцем передбачено, що у разі неможливості сплатити штраф з певних об'єктивних причин, штраф повинен бути замінений на інше покарання.

Також слід відмітити, що ст.8 КВК України регламентує, що засуджені мають право на отримання інформації про свої права і обов'язки, порядок та умови виконання та відбування призначеного судом покарання, а тому з цією метою адміністрація установи чи органу, який виконує покарання, зобов'язана надати засудженим зазначену інформацію, а також ознайомлювати їх із змінами порядку і умов відбування покарань.

Однак, до подання не долучено документів, які б підтверджували виконання вимог ст.8 КВК України, а саме відсутні дані щодо отримання ОСОБА_3 повідомлення щодо його прав і обов'язків та повідомлення про необхідність явки до відповідного органу пробації.

З огляду на викладене, з врахуванням того, що засудженим ОСОБА_3 не сплачено штраф, а суду не надано достовірних доказів того, що обвинувачений навмисно ухилився від сплати штрафу, отже висновки суду з цього приводу не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що зміст подання представника органу пробації має відповідати загальним засадам оформлення звернення до суду, що передбачає наведення у ньому усіх відомостей, які необхідні для розгляду подання судом.

Обов'язок з'ясування вищевказаних фактів не може перекладатися на суд, адже подання представника органу пробації має бути обґрунтованим, а обставини, викладені у ньому, повинні бути підтверджені належними доказами, достатніми для вирішення питання по суті.

ЄСПЛ у справі «Ушаков та Ушакова проти України» 18.06.2015 року указує на те, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід нагадати, що під час провадження на підставі Конвенції неухильно застосовується принцип той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження.

Тобто, вказуючи у зверненні про певного роду факти, заявник має довести, що вони дійсно мали місце.

Оскільки суд діє відповідно до засад кримінального провадження, до яких зокрема відноситься диспозитивність, закріплена у ст.26 КПК України, відповідно до якої суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що віднесені на їх розгляд та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, суд дійшов до висновку про неможливість задоволення такого подання.

Враховуючи встановлені судом обставини, що засудженим не сплачено штраф, а суду не надано достовірних доказів того, що він навмисно ухилилася від сплати штрафу, отже висновки суду з цього приводу не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а тому суд приходить до висновку, що подання представника органу пробації є передчасним, необґрунтованим, тому не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.53 КК України, ст.26 КВК України, ст.ст.110,369-372,376,537,539 КПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні подання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1

Єдиний унікальний номер справи: №522/5403/22

Номер провадження № 1-в/ 522/375/22

Головуючий суддя - ОСОБА_1

Попередній документ
107718887
Наступний документ
107718889
Інформація про рішення:
№ рішення: 107718888
№ справи: 522/5403/22
Дата рішення: 02.12.2022
Дата публікації: 17.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях; про заміну несплаченої суми штрафу на громадські чи виправні роботи або позбавлення волі
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (18.09.2023)
Дата надходження: 02.06.2023
Розклад засідань:
09.11.2022 14:00 Приморський районний суд м.Одеси
02.12.2022 12:30 Приморський районний суд м.Одеси
23.02.2023 14:30 Приморський районний суд м.Одеси
19.04.2023 15:00 Приморський районний суд м.Одеси
10.07.2023 15:00 Приморський районний суд м.Одеси
18.09.2023 10:15 Приморський районний суд м.Одеси