Справа № 522/26126/21
Провадження № 2-п/522/106/22
01 грудня 2022 року Приморський районний суду міста Одеси в складі:
головуючого - судді Чернявської Л.М.,
за участю секретаря судових засідань Тофан Л.Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2022 року,
27 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2022 року по справі за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою.
Мотивує вимоги тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи. Також зазначив, що заочне рішення по справі ухвалене на підставі матеріалів і доказів, наданих лише Позивачем, призвело до неповного та одностороннього з'ясування обставин і прийняття рішення, яке не ґрунтується на вимогах Закону, оскільки адміністративного правопорушення заявник не вчиняв, відповідно підстав для визнання його винним й вчиненні та стягнення матеріальної шкоди, а також сум, які не входять до складу судових витрат є незаконним та необґрунтованим.
Ухвалою суду від 31 жовтня2022 року прийнято до провадження заяву.
01 листопада 2022 року від представника ОСОБА_1 до суду надійшла заява розгляд справи за відсутності. Зазначив, про пропуск строку Позивачем по справі на звернення до суду з відповідним позовом.
В судове засідання 01 грудня 2022 року учасники справи не з'явились, сповіщались належним чином.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи та докази, надані стороною, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом з'ясовано, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2022 року у справі № 522/26126/21, яким позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) суму сплаченого відшкодування в розмірі 7 322 (сім тисяч триста двадцять дві) гривні 72 копійки, судові витрати, а саме суму за збір документів та визначення розміру шкоди в розмірі 915 (дев'ятсот п'ятнадцять) гривень 45 копійок та судові витрати в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
27 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2022 року.
Згідно ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, обов'язковою умовою для скасування заочного рішення суду є одночасна наявність зазначених вище умов.
Судом встановлена відсутність доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті.
Так, звертаючись до суду з відповідною заявою, ОСОБА_1 зазначив, що проживає в АДРЕСА_1 на підтвердження чого надав копію постанови Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 521/13023/20 від 17.08.2020 року, якою постановлено направити справу за територіальною підсудністю до Суворовського районного суду м. Одеси для розгляду за місцем мешкання заявника.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що з довідки адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_1 зареєстрований з 22.08.2001 року в АДРЕСА_2 (а.с.43).
Разом з цим, у відповідності до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
У зв'язку з чим, суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 в частині того, що останній не сповіщався належним чином за місцем реєстрації. Разом з цим, доказів того, що заявник станом на час розгляду справи та на момент звернення до суду з відповідною заявою про перегляд заочного рішення суду, проживає фактично за адресою АДРЕСА_1 суду не надано.
Про слухання справи 24 березня 2022 року та 13 червня 2022 року відповідач був сповіщений належним чином за місцем реєстрації, що підтверджено поштовими повідомленнями на аркушах справи 50 та 59.
Так, згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Також, Заявник звертаючись до суду, зазначив, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2018 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито, у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП, на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, а відтак адміністративного правопорушення заявник не вчиняв, відповідно підстав для визнання його винним й вчиненні та стягнення матеріальної шкоди, а також сум, які не входять до складу судових витрат є незаконним та необґрунтованим.
Разом з цим, дослідивши заочне рішення суду, слід зазначити, що суд під час дослідження доказів дійшов висновку про наявність у ОСОБА_1 винни в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі матеріалів справи.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.02.2018 року у справі № 910/18319/16 вбачається наступне «Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 26.04.2016 у справі №761/14355/16-п провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 за ст. 124 КУпАП було закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
З правового аналізу вказаної норми вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.
Доводи касаційної скарги про те, що суди помилково взяли до уваги під час розгляду справи довідку про обставини ДТП № 82214929 та протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 № 336890 в якості доказів вини ОСОБА_6, касаційний суд вважає безпідставними, оскільки зазначені докази вже були оцінені Шевченківський районним судом міста Києва у справі у справі №761/14355/16-п про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6».
Посилання представника ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності, суд не приймає до уваги, оскільки заявником не обґрунтована відповідна заява.
Відповідно до ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
З урахуванням наведеного вище суд вважає, що відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, у зв'язку з чим заяву слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 258-261, 287 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2022 року - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати виготовлення повної ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Л. М. Чернявська