Справа № 522/3673/22
Провадження № 2-о/522/154/22
09 листопада 2022 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,
за участі секретаря судового засідання - Гаркуші Є. О.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - адвоката Чепрасова М. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Приморська державна нотаріальна контора у місті Одеса, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про встановлення факту, який має юридичне значення, в якій просить встановити факт його проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 в період з 2004 року по 2021 рік.
В обґрунтування поданої заяви зазначив, що з 03.10.1986 по 08.05.1990 він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 (прізвище до реєстрації шлюбу - ОСОБА_3 ), спільних дітей у подружжя не було, також ними не було набуто спільного майна. З 23.02.2001 по 30.05.2005 заявник перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , з якою має спільну доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 03.11.1990 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , у зв'язку з чим змінила прізвище на « ОСОБА_3 ». У шлюбі в останніх народилася донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час перебування в шлюбі з ОСОБА_7 , ОСОБА_3 почала знову зустрічатися із заявником та 16.02.2005 шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 було розірвано, після розірвання шлюбу ОСОБА_3 за власним бажанням змінила прізвище на « ОСОБА_3 ». З липня 2004 року він та ОСОБА_3 знов почали проживати однією сім'єю та спільно виховувати ОСОБА_12 . До 2006 року вони разом проживали за адресою: АДРЕСА_1 . У 2006 році переїхали до приватного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Під час проживання однією сім'єю він та ОСОБА_3 вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільно відпочивали і фактично виконували права та обов'язки подружжя.
У період 2020 - 2021 років він отримав дохід у розмірі 4 948 696, 30 грн і за ці кошти було прийнято рішення придбати спільне майно, а саме автомобіль та приватний будинок. При купівлі вказаного майна, право власності оформлено на ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла. У січні 2022 року з метою оформлення спадщини він звернувся до Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі, проте листом нотаріусом йому було повідомлено, що він не надав до нотаріальної контори необхідні документи на підтвердження родинних відносин із померлою та було запропоновано йому надати оригінали документів, що підтверджують родинні відносини з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 або звернутися до суду за захистом своїх прав.
Встановлення даного факту необхідно заявнику для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.05.2022 відкрито провадження за вказаною заявою, визначено розгляд справи проводити за правилами окремого провадження.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.08.2022 за ініціативою суду в порядку ч. 2 ст. 294 ЦПК України витребувано у Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса належним чином засвідчені копії матеріалів спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У судовому засіданні заявник та його представник заяву підтримали та просили її задовольнити.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі та просила заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Від завідувача Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Пенчева К. надійшла заява про розгляд справи без участі представника Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса, проти задоволення заяви не заперечував. У заяві від 04.08.2022 завідувач Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Пенчев К. зазначив, що нотаріуси не є заінтересованими особами та не повинні залучатися до участі у справі.
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, що з 03.10.1986 по 08.05.1990 ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 .
З 23.02.2001 по 30.08.2005 ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 .
ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , виданим 12 червня 1996 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Київської районної Ради народних депутатів м. Одеси.
Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 , виданого 08.05.1992 Іллічівським відділом РАЦСу м. Одеса, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є: ОСОБА_7 та ОСОБА_3 .
Зі свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_3 , виданого 16 лютого 2005 року Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси, слідує, що 16.02.2005 шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 розірвано. Після реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_3 ».
ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 13553.
Листом від 24.01.2022 № 200с/02-14 нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Пенчевим К. повідомлено ОСОБА_1 , що 17 січня 2022 року заведена спадкова справа № 25с/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , як доказом родинних відносин з померлою ОСОБА_1 не надав необхідних документів для підтвердження родинних відносин, у зв'язку з чим йому запропоновано надати оригінали документів, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем або звернутися до відповідного районного суду за захистом своїх прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Тобто визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. При цьому існування спору про право має бути реальним, а не гіпотетичним.
Зі змісту заяви слідує, що заявник просить встановити факт, що має юридичне значення, від якого залежить виникнення у нього права на спадкування після смерті ОСОБА_3 .
Оскільки, під час розгляду справи спору про право не встановлено, ОСОБА_2 як спадкоємиця першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 не заперечувала щодо задоволення заяви, а інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 не встановлено, суд дійшов висновку, що заява може бути розглянута по суті за правилами окремого провадження.
Згідно зі ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права й обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно із частиною першою статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Із законодавчо сформульованого поняття сім'ї випливає, що ознаками сім'ї є, зокрема, спільне проживання, спільний побут та взаємність прав та обов'язків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім'єю; спільний побут; взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України).
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Обов'язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарством є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.
Обов'язок доказування певних обставин лежить на учаснику, який посилається на них як на підставу своїх вимог.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06 жовтня 2021 року у справі № 521/21655/19 (провадження № 61-5847св21).
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що з липня 2004 року та до 2021 року він та ОСОБА_3 проживати однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільно відпочивали і фактично виконували права та обов'язки подружжя.
Проте, такі доводи не підтверджені належними та достатніми доказами.
Так, на обґрунтування своїх доводів, заявник посилається, в тому числі, на придбання спільно з ОСОБА_3 за отримані ним у дохід кошти майна, а саме автомобіля, садового будинку та земельної ділянки, які були оформлені на ім'я ОСОБА_3 , у підтвердження чого додав до заяви копії акта приймання-передачі 100% часток у статутному капіталі ТОВ «Коринфіан Естейтс» від 30.06.2021, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.07.2021 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 11.06.2021.
Проте, зазначені докази не підтверджують факт проживання заявника та ОСОБА_3 однією сім'єю у період з 2004 по 2021 роки та існування між ними відносин, притаманних подружжю, наявність спільного бюджету, проведення спільних витрат на придбання зазначеного майна тощо.
Також скріншоти світлин із соціальних мереж не підтверджують факту їх спільного проживання в зазначений період, на світлинах (а. с. 34) не зображений заявник, а опис до фото не свідчить про наявність спільного побуту, взаємність прав і обов'язків та спільне проживання, наявність яких є обов'язковою умовою для встановлення даного факту.
Крім того, скріншот світлини із соціальної мережі (а. с. 35), датованої 01.08.2008, на якій, як пояснив у судовому засіданні заявник, зображені він та ОСОБА_3 , не може бути єдиним доказом на підтвердження факту проживання однією сім'єю з 2004 року та по день смерті останньої.
При цьому, спільні світлини самі по собі не можуть свідчити про те, що між особами склались та мали місце, протягом вказаного періоду, усталені відносини, які притаманні подружжю.
Крім того, як слідує із поданої заяви, заявник просить встановити факт його спільного проживання з ОСОБА_16 з 2004 року, проте, як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 до 30.08.2005.
Отже, належних, допустимих, достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження факту проживання заявника однією сім'єю з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу у період з 2004 по 2021 роки, ведення в зазначений період спільного господарства, наявність спільного бюджету, взаємних прав та обов'язків подружжя, набуття майна, тощо суду не надано.
Враховуючи наведе вище, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати, понесені заявником, не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 4, 76-81, 89, 259, 264, 265, 293, 294, 315, 318, 319 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Приморська державна нотаріальна контора у місті Одеса, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 ;
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Заінтересована особа: Приморська державна нотаріальна контора у місті Одесі, ЄДРПОУ: 42511993, адреса: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19-Б.
Повне судове рішення складено 05.12.2022.
Суддя Т. Ю. Федчишена