Справа №521/17459/22
Номер провадження 3/521/11044/22
18 листопада 2022 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Непорада О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
05 листопада 2022 року біля 18 год. 30 хв., гр. ОСОБА_1 знаходячись за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насилля, психологічного характеру, відносно своєї дружини гр. ОСОБА_2 , а саме виражався на її адресу нецензурною лайкою, ображав, принижував, погрожував.
За даним фактом працівником поліції відносно ОСОБА_1 , було складено протокол серії ВАВ №542021 від 12.11.2022 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні гр. ОСОБА_1 провину визнав та підтвердив обставини викладені у протоколі.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд приходить до наступного.
Статтею 7 КУАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП характеризується зокрема вчиненням будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Тобто підлягає обов'язковому з'ясуванню характер вчиненого насильства та його наслідки у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони цього адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п.14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п.17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
З досліджених в судовому засіданні фабули протоколу, заяви про вчинення правопорушення, та письмових пояснень потерпілої ОСОБА_3 та поясненнях ОСОБА_1 , простежується факт того, що гр. ОСОБА_1 в ході конфлікту, своїми діями, які виразилися у агресивному поводженні по відношенню до своєї дружини, зокрема він виражався на її адресу нецензурною лайкою, ображав, принижував, погрожував, чим міг завдати шкоди її психічному здоров'ю.
Вивчивши та оцінивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується доказами, наявними у справі про адміністративне правопорушення, а саме даними, що містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №542021 від 12.11.2022 року, який складений уповноваженою особою та за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з яким ОСОБА_1 ознайомлений та який ним власноручно підписано; письмових поясненнях потерпілої ОСОБА_3 та пояснень ОСОБА_1 , з яких вбачається, що останні підтвердила фактичні обставини правопорушення, викладені в протоколі;
Розглянувши матеріали справи, суд вважає що в діях ОСОБА_1 , вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за кваліфікуючими ознаками: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховуючи характер та наслідки вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та його майновий стан, ступінь вини, а також відсутність обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю необхідним визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу.
Відповідно ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Керуючись ст.ст. 9-11, 173-2, 221, 252, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковувани х мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
На підставі п.5 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя: О.М. Непорада