Ухвала від 07.12.2022 по справі 5/58

УХВАЛА

07 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 5/58

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022

у справі № 5/58

за заявою ліквідатора Закритого акціонерного товариства «Котнар» арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича

про покладення субсидіарної відповідальності на акціонерів Закритого акціонерного товариства «Котнар» та стягнення з акціонерів грошових коштів у сумі 147.534.101,67 грн. (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог)

у справі №5/58

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЗ ТРЕЙД»

до Закритого акціонерного товариства «Котнар»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

24.11.2022, поштовою кореспонденцією, ОСОБА_1 подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 у справі № 5/58 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

На виконання вимог п. 5 частини 2 статті 290 Господарсько процесуального кодексу України, подаючи касаційну скаргу скаржником зазначено про неправильне застосування судом норм матеріального права та про наявність підстав для касаційного оскарження на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки у даних правовідносинах відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 58 Конституції України, частини 2 статті 61 Кодексу України з питань банкрутства та частини 5 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 01.01.2011).

Частиною 1 ст. 300 ГПК України передбачено що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними вище положеннями ст. 287 ГПК України.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися та зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

При цьому, визначивши підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, в касаційній скарзі заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, однак не обґрунтовує у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми/норм права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися і у який спосіб необхідно сформувати єдину практику застосування цієї норми/норм.

Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін.

Суд звертає увагу скаржника на те, що зазначення у скарзі загальної вказівки на те, що касаційна скарга подається на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України без належного обґрунтування обраної підстави касаційного оскарження, недостатньо для висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, як того вимагає п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Оскільки скаржником не визначено належним чином підстави касаційного оскарження судових рішень як того вимагає ч. 2 ст. 287 ГПК України та п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

З огляду на таке, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 у справі № 5/58 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків касаційної скарги, а саме -виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання письмових пояснень в яких зазначити підстави касаційного оскарження із зазначенням норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 у справі № 5/58 залишити без руху.

3. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме: виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання письмових пояснень в яких зазначити підстави касаційного оскарження із зазначенням норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

4. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Васьковський