17 листопада 2022 року
м. Київ
Справа № 910/9742/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В.Г. - головуючого (судді-доповідача ), Банаська О.О., Картере В.І
за участю секретаря судового засідання - Багнюка І.І.,
у судовому засіданні прийняли участь представники:
Київської міської прокуратури - прокурор Кузнецова Ю.В.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Український волоський горіх" - Багрій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника керівника Київської міської прокуратури за вх. № 4038/2022
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2022
у складі колегії суддів: Станіка С.Р. (головуючий), Тарасенко К.В., Тищенко О.В.,
та на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2021
у складі судді Павленка Є.В.
у справі за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український волоський горіх"
про стягнення 28 687 869 грн,
Вступ.
1. На розгляд суду поставлено питання щодо повернення безпідставно набутих коштів (стаття 1212 ЦК України) за наявності/відсутності законних підстав для отримання відповідачем компенсації за бюджетною програмою КПКВК 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" на 2018 рік.
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.
2. 03.04.2018 спільним наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Міністерства) та Міністерства фінансів України за № 182/401 затверджено паспорт бюджетної програми КПКВК 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" на 2018 рік.
3. 12.03.2018 наказом Міністерства за № 131 визначено, що фінансування за вищевказаною бюджетною програмою КПКВК 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" у 2018 році здійснюється за напрямом: придбання садивного матеріалу плодово-ягідних культур, винограду та хмелю.
4. Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва та хмелярства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 № 587 (далі - Порядок № 587).
5. Пунктом 3 Порядку № 587 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що отримувачами бюджетних коштів є суб'єкти господарювання - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичні особи-підприємці, що провадять діяльність у галузях садівництва, виноградарства та хмелярства.
6. Згідно з пунктом 5 Порядку № 587 бюджетні кошти надаються суб'єктам господарювання, які займаються виноградарством, садівництвом і хмелярством (далі - суб'єкти господарювання), незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності для компенсації здійснених у поточному бюджетному році витрат (без урахування сум податку на додану вартість), зокрема, за такими напрямами:
- проведення робіт із закладення насаджень, догляду за ними до вступу у плодоношення (проектні роботи, підготовка ґрунту та посадка, догляд за насадженнями, спорудження шпалери, встановлення систем краплинного зрошення) та придбання матеріалів, необхідних для проведення таких робіт, у межах затверджених Мінагрополітики нормативів витрат на 1 гектар, що визначаються з урахуванням зони закладення насаджень, схеми посадок та інших технологічних особливостей, а також витрат з виконання відповідних робіт;
- придбання садивного матеріалу плодово-ягідних культур, винограду та хмелю (до 80 відсотків здійснених у поточному та попередньому бюджетних роках витрат без урахування сум податку на додану вартість), але не більше встановлених Мінагрополітики нормативів за умови закладення насаджень у поточному році.
7. Витрати, які підлягають компенсації, визначаються згідно з відповідним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
8. Залежно від обсягів бюджетних коштів на відповідний бюджетний рік та пріоритетності окремих напрямів державної підтримки Мінагрополітики визначає напрями, за якими буде надаватися державна підтримка у такому бюджетному році.
9. Для розгляду заяв про компенсацію та документів, поданих суб'єктами господарювання, вирішення інших питань щодо виплати компенсації за рахунок бюджетних коштів Мінагрополітики утворює комісію в установленому ним порядку. Комісії із зазначених питань утворюють також Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Севастопольська міська держадміністрації, до їх складу обов'язково входять представники відповідно Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань агропромислового розвитку обласних, структурних підрозділів з питань агропромислового розвитку районних та управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій, відповідних фінансових органів, органів Держаудитслужби і представників відповідних громадських організацій з правом дорадчого голосу (абзац 1 пункту 6 Порядку № 587).
10. Пунктом 61 Порядку № 587 встановлено, що суб'єкт господарювання, який претендує на отримання компенсації за напрямом, визначеним підпунктами 1 і 2 пункту 5 цього порядку, подає до Мінагрополітики в електронному чи паперовому вигляді заяву за встановленою Мінагрополітики формою, на підставі якої комісія Мінагрополітики приймає рішення щодо включення суб'єкта господарювання до переліку претендентів на державну підтримку (далі - перелік претендентів), який розміщується протягом 10 робочих днів на офіційному веб-сайті Мінагрополітики.
11. Підставами для відмови у включенні суб'єкта господарювання до переліку претендентів є: невідповідність статусу суб'єкта господарювання вимогам абзацу 1 пункту 5 порядку; невідповідність сортового складу насаджень вимогам законодавства.
12. Згідно з протоколом засідання комісії Міністерства від 01.06.2018 № 3 Товариство з обмеженою відповідальністю "Український волоський горіх" (далі - Товариство, ТОВ "Український волоський горіх") на підставі поданої ним заяви було включено до переліку претендентів на державну підтримку за цією бюджетною програмою.
13. 11.06.2018 Товариством було надано заяву за № 35 про компенсацію витрат на придбання садивного матеріалу, виконання робіт і придбання необхідних матеріалів та відповідний пакет документів до Могилів-Подільської районної державної адміністрації.
14. Відповідно до протоколу від 12.06.2018 № 1 засідання комісії Могилів-Подільської державної адміністрації Вінницької області (далі - районна комісія), остання розглянула заяву Товариства та прийняла до розгляду подані ним документи та матеріали.
15. Також при поданні документів на розгляд комісії Міністерства Товариством було надано таке зобов'язання щодо повернення бюджетних коштів від 11.06.2018 вих. № 36.
16. На підтвердження понесення витрат щодо саджанців горіха Товариство надало наступні документи:
- копію протоколу загальних зборів учасників Товариства від 29.03.2018 № 15 про збільшення розміру статутного капіталу на суму 39 984 148 грн шляхом внесення майнового внеску, а саме - саджанців грецького горіха сорту "Чандлер" у кількості 134 600 шт. на суму 39 984 148 грн;
- копію акту оцінки вартості та приймання-передачі майна від 29.03.2018, що вноситься до статутного (складеного) капіталу Товариства, відповідно до якого акціонерне товариство УВ ХОЛДИНГ АГ оцінило свій грошовий майновий вклад до статутного (складеного) капіталу Товариства та передало на його баланс саджанці грецького горіха в упаковці сорту "Чандлер" в кількості 134 600 шт. на суму 39 984 148 грн.
17. Однак, згідно з протоколом засідання районної комісії від 15.06.2018 № 2, комісія дійшла висновку про невідповідність заяви Товариства про компенсацію та поданих документів вимогам наказу Міністерства від 20.03.2018 № 151, про що зазначено в додатку до протоколу.
18. Зі змісту вказаного додатку встановлено, що внесення саджанців у рахунок майнового вкладу до статутного (складеного) капіталу товариства в обмін на емітовані ним корпоративні права вважається прямою фінансовою інвестицією. З урахуванням того, що кінцевим бенефіціарним власником Товариства є АТ УВ ХОЛДИНГ АГ, яке надало саджанці грецького горіха в рахунок внеску до статутного (складеного) капіталу в обмін на корпоративні права Товариства, і відсутні інші первинні документи, що свідчили б про придбання саджанців волоського горіха (накладні, акти, документи про оплату вартості саджанців, а в разі наявності заборгованості за матеріали, роботи, послуги при їх придбанні на момент подання документів для компенсації - копія платіжного доручення після отримання компенсаційних коштів), а тому факт понесення Товариством витрат на придбання саджанців, які б підпадали під чітко визначені Порядком № 587 вимоги, - не доведений.
19. У зв'язку з наведеними обставинами, районна комісія зазначила в додатку до протоколу від 15.06.2018 № 2 про відсутність у Товариства документів на підтвердження здійснених витрат на придбання саджанців грецького горіха сорту "Чандлер" у кількості 134 600 шт. на суму 39 984 148 грн.
20. Крім того, районною комісією було складено висновок за результатами проведення виїзної перевірки станом на 19.06.2018 щодо Товариства, в якому містяться аналогічні викладеним у додатку до протоколу від 15.06.2018 № 2 зауваження щодо ненадання цим товариством документів, які підтверджують факт понесення витрат на придбання саджанців горіха сорту "Чандлер".
21. Також районною комісією було направлено до Міністерства документи Товариства, зокрема і зведені відомості про фактичні витрати та попередні обсяги компенсації, висновок за результатами проведення виїзної перевірки та акт про фактичний обсяг виконаних робіт та витрат по Товариству, про що складено відповідний протокол від 20.06.2018 № 3.
22. Відповідно до протоколу засідання комісії Міністерства від 12.07.2018 № 6, останнім було отримано та розглянуто пакет документів від районної комісії щодо надання компенсації Товариству.
23. Згідно з протоколом від 28.08.2018 № 8 за результатом розгляду отриманих матеріалів комісією Міністерства було прийнято рішення про схвалення розподілу коштів за бюджетною програмою КПКВК 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" для компенсації відповідачу витрат на садивний матеріал у сумі 27 852 300 грн.
24. Наказом Міністерства від 19.10.2018 № 500 "Про розподіл коштів за бюджетною програмою КПКВК 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" затверджено розподіл коштів для компенсації Товариству витрат на придбання садивного матеріалу плодово-ягідних культур, винограду та хмелю; кошти в сумі 27 852 300 грн скеровано Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької облдержадміністрації для виплати відповідачу.
25. Згідно з випискою з поточного рахунку відповідача, відкритого в АТ "Креді Агріколь Банк", копія якої наявна в матеріалах справи, вказані кошти були виплачені Товариству: 19.11.2018 - в сумі 24 772 300 грн, 22.12.2018 - в сумі 3 080 000 грн, що учасниками спору не заперечувалось.
26. За результатом проведеної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Міністерства за період з 1 липня 2017 року по 31 грудня 2019 року Державною аудиторською службою України складено акт від 30.11.2020 № 07-21/4.
27. За висновками Державної аудиторської служби України, викладеними в цьому звіті, службовими особами Міністерства в порушення пункту 5 Порядку № 587 незаконно надано Товариству компенсацію вартості саджанців, як внеску в статутний капітал, у сумі 27 852 300 грн, без понесення Товариством витрат. Як наслідок було нанесено матеріальну шкоду (збитки) Державному бюджету України на зазначену суму. Також на засіданні комісії Міністерства 28.08.2018 були присутні менше двох третин її членів, що свідчить про неправомочність такого засідання.
Подання до суду позовної заяви.
28. Зважаючи на викладене вище, у червні 20221 року Перший заступник керівника Київської міської прокуратури подав до Господарського суду міста Києва позов в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України про стягнення з ТОВ "Український волоський горіх" 28 687 869 грн.
29. Зокрема, за доводами прокурора у позові, оскільки Державною аудиторською службою України встановлено незаконність отримання Товариством спірних коштів, що відображено в акті вказаного органу від 30.11.2020 № 07-21/4, то у відповідача виникло зобов'язання з повернення до державного бюджету отриманих коштів у сумі 27 852 300 грн, а також 835 569 грн - 3% річних від простроченої суми грошового зобов'язання.
30. Позовні вимоги мотивовані тим, що обставини внесення спірних саджанців до статутного капіталу Товариства свідчать про відсутність понесення відповідачем витрат на їх придбання та, відповідно, про відсутність законних підстав для отримання ним компенсації за бюджетною програмою КПКВК 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" на 2018 рік.
Розгляд справи судами.
31. 07.10.2021 рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2022, у задоволенні позову відмовлено.
32. Судові рішення мотивовано тим, що оскільки підставою для отримання відповідачем спірних коштів був передбачений Порядком № 587 наказ Міністерства від 19.10.2018 № 500, який не скасований та не визнаний нечинним у встановленому законом порядку, у судів були відсутні підстави вважати, що такі кошти набуті або збережені відповідачем без достатньої правової підстави та підлягають поверненню до бюджету на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Тому не підлягали задоволенню як вимоги про стягнення з Товариства отриманих із державного бюджету коштів, так і нарахованих сум 3% річних на ці кошти.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
33. 19.08.2022 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Перший заступник керівника Київської міської прокуратури надіслав на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
34. Обгрунтовуючи підстави касаційного оскарження у цій справі, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень статті 1212 ЦК України у подібних правовідносинах стосовно повернення компенсації з бюджетних коштів, виплаченої суб'єкту господарювання на підставі Порядку від 15.07.2005 № 587, а також відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування п.п. 5, 7 Порядку від 15.07.2005 № 587, п.п. 5, 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", що кореспондується з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
35. Крім того, скаржник стверджує, що ТОВ "Український волоський горіх" не здійснювало витрат на придбання саджанців волоського горіху, однак, усупереч вимогам п.7 Порядку від 15.07.2005 № 587, Товариство отримало компенсацію витрат, яких не понесло.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу.
36. До Верховного Суду від ТОВ "Український волоський горіх" надійшов відзив на касаційну скаргу Першого заступника керівника Київської міської прокуратури, в якому зазначено про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права та наведено прохання залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.
А. Щодо суті касаційної скарги.
37. Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
38. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
39. Суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі дійшли висновку, що оскільки підставою для отримання відповідачем спірних коштів був передбачений Порядком № 587 наказ Міністерства від 19.10.2018 № 500, який не скасований та не визнаний нечинним у встановленому законом порядку, у судів були відсутні підстави вважати, що такі кошти набуті або збережені відповідачем без достатньої правової підстави та підлягають поверненню до бюджету на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України. Тому не підлягали задоволенню як вимоги про стягнення з Товариства отриманих із державного бюджету коштів, так і нарахованих сум 3% річних на ці кошти.
40. Судова колегія вважає такі висновки передчасними з огляду на таке.
41. На розгляд суду поставлено питання щодо повернення безпідставно набутих коштів (стаття 1212 ЦК України) за наявності/відсутності законних підстав для отримання відповідачем компенсації за бюджетною програмою КПКВК 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" на 2018 рік.
42. Так, згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
43. За змістом статті 1212 ЦК України кондикційні зобов'язання виникають за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) відбулося за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином (таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 28.12.2021 у справі № 911/1101/21).
44. Слід зауважити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).
45. Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18)).
46. Отже, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Таку правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
47. Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
48. Тобто, на переконання судової колегії, у цій справі є зайвим звернення до суду з позовною вимогою про визнання незаконним наказу Міністерства від 19.10.2018 № 500 "Про розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними", оскільки задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення порушеного права, за захистом якого звернувся позивач. Останній при цьому у межах розгляду справи про повернення безпідставно набутих коштів вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного наказу Міністерства, без заявлення вимоги про визнання його недійсним, оскільки таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, п. 35).
49. Як встановлено судами попередніх інстанцій, спірні грошові кошти в розмірі 27 852 300 грн були сплачені відповідачу з державного бюджету України на підставі передбаченого Порядком № 587 наказу Міністерства від 19.10.2018 № 500 "Про розподіл коштів за бюджетною програмою КПКВК 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними".
50. Аналіз положень Порядку від 15.07.2005 № 587, на підставі якого були виділені спірні кошти, свідчить, що компенсацією є покриття витрат, яких зазнав суб'єкт господарювання, пов'язаних із придбанням садивного матеріалу плодово- ягідних культур, винограду та хмелю.
Відтак, правовою підставою для отримання компенсації за напрямом придбання садивного матеріалу плодово-ягідних культур, винограду та хмелю, яка прямо визначена законом, є здійснені у поточному бюджетному році витрати суб'єкта господарювання.
51. Прокурор у справі наполягав на тому, що отримання компенсації за напрямом придбання садивного матеріалу плодово-ягідних культур, винограду та хмелю можливе лише за підтвердження наявності у відповідача витрат саме на придбання садивного матеріалу плодово- ягідних культур, винограду та хмелю в розумінні положень п.п. 5, 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (далі - НП(С)БО 16 "Витрати").
52. Цей аргумент наводився прокурором як у позові, так і під час розгляду судами попередніх інстанцій, так і в касаційній скарзі (т.1, а.с. 5; т.2, а.с. 38; т. 2, а.с. 118-119; т. 3, а.с. 53).
53. Проте цей довід не був відображений та проаналізований судами першої та апеляційної інстанцій.
54. Касаційний суд зазначає, що завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
55. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
56. Більш того, у визначення справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станкевич проти Польщі").
57. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення Європейського суду з прав людини "Хамідов проти Росії").
58. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
59. Однак, ухвалені у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, оскільки судами не надано оцінки всім аргументам учасників справи.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
60. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі, знайшли частково своє підтвердження, а постанова Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 у справі № 910/9742/21 підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
61. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги наведене, повно й об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, надати оцінку доводам і запереченням усіх учасників справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.
В. Розподіл судових витрат.
62. Виходячи з приписів статті 129 ГПК України, суд вирішує питання про розподіл судових витрат у разі, якщо справа вирішується по суті. У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Таким чином, оскільки постановою Верховного Суду у цій справі скасовано судові рішення, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, то в цьому випадку касаційним судом справа по суті не вирішувалась, а тому і відсутні підстави для розподілу судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Першого заступника керівника Київської міської прокуратури за вх. № 4038/2022 задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 у справі № 910/9742/21 скасувати, а справу № 910/9742/21 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Пєсков
Судді О. Банасько
В. Картере