29 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 910/429/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання Калітінського М.Ю.,
представників учасників справи:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Бідний Є.М.,
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Україна"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Ломака В.С.
від 12.05.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Ткаченко Б.О., Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.
від 05.07.2022
за позовом Фермерського господарства "Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Посвятенко Юрій Дмитрович
про визнання товарної аграрної розписки недійсною,
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2021 року Фермерське господарство "Україна" (далі - Позивач, Скаржник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" (далі - Відповідач) про визнання недійсною товарної аграрної розписки від 02.03.2020, посвідченої 03.03.2020 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д. та зареєстрованої в реєстрі за № 431, виданої Позивачем у забезпечення виконання зобов'язань за укладеним між сторонами договором поставки № AVD_UKR_2/20 від 28.02.2020 (надалі - Аграрна розписка).
2. В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на невідповідність Аграрної розписки вимогам статей 203, 215 Цивільного кодексу України та статті 4 Закону України "Про аграрні розписки", що, на думку Позивача, свідчить про наявність правових підстав для визнання її недійсною.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2021, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 у справі №910/429/21 у задоволенні позову відмовлено.
4. Судові рішення мотивовано тим, що твердження Позивача про невідповідність Аграрної розписки вимогам статті 4 Закону України "Про аграрні розписки" - є необґрунтованими та спростовуються наявними у справі належними та допустимими доказами.
5. Також, судами попередніх інстанцій зазначено, що невідповідність дати видачі (02.03.2020) та нотаріального посвідчення (03.03.2020) Аграрної розписки була зумовлена допущеною у цій розписці технічною помилкою із зазначенням невірної дати її видачі - 02.03.2020. Факт видачі Аграрної розписки саме 03.03.2020 підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.
6. Доводи Позивача про наявність правових підстав для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання умов договору поставки № AVD_UKR_2/20 від 28.02.2020 внаслідок настання форс-мажорних обставин - судами попередніх інстанцій також відхилено, оскільки наведені обставини стосуються саме порядку виконання учасниками справи умов договору поставки, а отже не входять до предмета доказування у даній справі, предметом спору в якій є визнання недійсною Аграрної розписки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
7. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції і постанову апеляційного суду у справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
8. У касаційній скарзі Скаржник зазначає про те, що суди попередніх інстанцій порушили статті 86, 237 ГПК України та не надали правової оцінки додатковій угоді №1, що вказує на недослідження доказів в порядку статті 86 ГПК України. Скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій не дослідили питання зміни умов договору поставки, а також питання невідповідності аграрної розписки законодавству. Підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статей 1-4 Закону України "Про аграрні розписки", зазначає про порушення судами попередніх інстанцій частини третьої статті 51 Закону України "Про нотаріат", пунктів 6.13, 6.16 Правил ведення нотаріального діловодства, що затвердженні наказом Міністерства юстиції України №3253/5 від 22.12.2010.
9. Відповідачем надано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить Суд відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити в силі судові рішення попередніх інстанцій.
10. Позивачем надано додаткові пояснення до касаційної скарги.
11. Відповідачем надано додаткові пояснення до відзиву на касаційну скаргу.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. 28 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" (покупець) та Фермерським господарством "Україна" (постачальник) укладено договір поставки № AVD_UKR_2/20 (далі - Договір), за умовами якого останнє зобов'язалося на умовах та в порядку, визначеному Договором, поставити та передати у власність покупця товар українського походження, вказаний у пункті 2.1 Договору, а покупець зобов'язався прийняти такий товар та оплатити його вартість.
13. У пункті 2 Договору сторони погодили інші істотні його умови, зокрема: найменування, вид, клас, рік врожаю товару, код УКТЗЕД - кукурудза 3 клас врожаю 2020 року, код УКТ ЗЕД - 1005; кількість товару (тон +/- 5 % за згодою покупця) - 1 733,477.
14. За умовами пункту 2.2 цієї угоди попередня ціна товару за 1 тонну без ПДВ (грн) - 3 334,78; ПДВ 20 % за 1 тонну товару (грн.) - 666,96; попередня ціна товару за 1 тонну з ПДВ (грн) - 4 001,74; попередня вартість товару без ПДВ (грн) - 5 780 764,43; сума ПДВ 20 % (грн) - 1 156 152,89; попередня загальна вартість товару з ПДВ (грн) - 6 936 917,32.
15. Згідно з пунктом 2.3 Договору строк поставки товару - з 01.10.2020 року до 01.12.2020 року, обидві дати включно; базис поставки (зг. Інкотермс 2010) та місце поставки товару: поставка товару здійснюється згідно з правилами Інкотермс 2010 за вибором покупця на наступних умовах: DAP. Місце поставки: ТОВ ІЗТ: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Шмідта, б. 1, та/або ТОВ "Бруклін-Київ": 65026, Україна, Одеська обл., м. Одеса, пл. Митна, 1, та/або ТОВ "ТІС-Зерно": 67543, Одеська обл., Коминтернивський район, с. Визирка, вул. Чапаева, буд. 60.
16. Пунктом 5.1 Договору встановлено, що покупець здійснює попередню оплату в сумі, що становить гривневий еквівалент 140 000 доларів США, в тому числі ПДВ, розрахований за курсом продажу долара США, який складеться на міжбанківському валютному ринку України на кінець робочого дня, що передує даті здійснення попередньої оплати за товар, і який публікується на сайті www.kurs.com.ua. Попередня оплата здійснюється покупцем не пізніше 10 (десяти) банківських днів з дати видачі постачальником покупцю товарної аграрної розписки згідно з пунктами 7.1-7.3 Договору.
17. Оплата решти вартості товару, яка перевищує суму попередньої оплати, сплаченої на виконання умов Договору, має бути здійснена покупцем на умовах післяплати (тобто на умовах оплати товару після поставки товару) (повної або часткової) протягом 10 (десяти) банківських днів з дати прийому товару, але в будь-якому випадку не раніше отримання покупцем належним чином оформлених документів згідно з пунктами 6.1, 6.5 Договору (пункт 5.4 Договору).
18. Відповідно до пункту 7.1 Договору протягом 10-ти банківських днів, починаючи з дати підписання даного Договору, постачальник зобов'язаний видати покупцю товарну аграрну розписку, як забезпечення виконання постачальником зобов'язань за даним Договором, згідно з інструкціями покупця. Товарна аграрна розписка має бути посвідчена нотаріусом, попередньо погодженим покупцем, та її текст повинен бути узгоджений із покупцем. Товарна аграрна розписка має бути видана на користь ТОВ "Адама Україна".
19. З метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором, Позивачем (боржник) було видано Відповідачу (кредитор) товарну Аграрну розписку, посвідчену 03.03.2020 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д. та зареєстровану в реєстрі за № 431.
20. Відповідно до пункту 1 Аграрної розписки, остання видається боржником в забезпечення виконання ним зобов'язань за Договором, укладеним між боржником та кредитором.
21. Аграрна розписка встановлює безумовне зобов'язання боржника здійснити поставку 1 760,284 тон 284 кілограм кукурудзи 3 класу, врожаю 2020 року в строк до 01.12.2020 року (пункт 2 Аграрної розписки).
22. За умовами пункту 4 Аграрної розписки боржник заявляє, підтверджує та гарантує, зокрема, що боржник має право власності та/або користування земельними ділянками, зазначеними в пункті 50 цієї Аграрної розписки, та має право видати цю Аграрну розписку.
23. Пунктом 5 Аграрної розписки визначено, що ця Аграрна розписка оцінена в 5870159,88 грн без ПДВ, виходячи з чого для бухгалтерського та податкового обліку вартість товару, що буде передаватися на її виконання, становитиме: 1 тонна кукурудзи 3 класу = 3 334,78 грн без ПДВ.
24. Згідно з пунктом 6 цієї Аграрної розписки суми, що вказані у пункті 5 Аграрної розписки, визначені без врахування суми ПДВ, який, якщо застосовується, додається до вартості товару.
25. У пункті 8 Аграрної розписки зазначено, що боржник та кредитор погодили, що зобов'язання за Аграрною розпискою не є новацією по відношенню до зобов'язань по Договору.
26. За змістом пункту 13 Аграрної розписки, в забезпечення зобов'язань за Аграрною розпискою боржник передає у заставу майбутній врожай кукурудзи 2020 року з земельних ділянок, що зазначені в пункті 50 цієї Аграрної розписки. На день збору врожаю предметом застави стає відповідна кількість зібраної сільськогосподарської продукції в загальному обсязі не менше 1 760,284 тон (далі - предмет застави), що буде вирощений на зазначених земельних ділянках.
27. Відповідно до пункту 14 Аграрної розписки, вартість Предмету застави на дату видачі цієї Аграрної розписки сторони визначили в 5 870 159,88 грн без ПДВ.
28. Пунктом 35 Аграрної розписки визначено, що остання вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок і діє до повного її виконання. Відомості про предмет застави за Аграрною розпискою вносяться до Держаного реєстру обтяжень рухомого майна.
29. Відомості про спірну Аграрну розписку були внесені до Реєстру аграрних розписок (номер розписки в реєстрі - 3240), що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з цього Реєстру.
30. Крім того, відповідні відомості про Предмет застави за Аграрною розпискою було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується наданим Відповідачем витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 65136002 від 03.03.2020.
31. Згідно з пунктом 37 Аграрної розписки, кредитор зобов'язаний протягом 3 робочих днів з дня отримання повного виконання боржником зобов'язання за Аграрною розпискою зробити на Аграрній розписці напис "Виконано", що скріплюється підписом та печаткою кредитора, і повернути таку Аграрну розписку боржнику.
32. Пунктом 38 Аграрної розписки визначено, що кредитор набуває право звернути стягнення на предмет застави за цією Аграрною розпискою, якщо на момент настання строку виконання зобов'язань, визначеного в пункті 2 цієї Аграрної розписки, воно не буде виконано повністю. Кредитор має право звернути стягнення на майбутній врожай, що виступає заставою за цією Аграрною розпискою, а після збору врожаю кредитор має право звернути стягнення на відповідну кількість зібраної сільськогосподарської продукції, а у разі їх недостатності для задоволення вимог кредитора - на іншу сільськогосподарську продукцію, яка буде вирощена на земельних ділянках, зазначених в пункті 50 цієї Аграрної розписки, будь-яким способом, що не суперечить законодавству України за своїм вибором та на свій розсуд. У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених цією Аграрною розпискою, боржник несе відповідальність згідно законодавства України, умов Договору поставки та положень цієї Аграрної розписки.
33. Відповідно до пункту 42 Аграрної розписки, остання може бути змінена та/або доповнена лише за попередньою письмовою згодою кредитора, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідчена.
34. У пункті 50 Аграрної розписки визначено, що боржник та кредитор зазначили перелік земельних ділянок площею 234,7046 га, розташованих на території Староприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області, на яких буде вирощено майбутній врожай, який є предметом застави, зазначеним у пункті 13 цієї Аграрної розписки.
35. На виконання положень пункту 5.1 укладеного між сторонами Договору, Відповідач перерахував на користь Позивача попередню оплату за товар в гривневому еквіваленті погодженої контрагентами суми у розмірі 140 000 доларів США, що склала 3 498 601,74 грн.
36. 25 червня 2020 року між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № AVD_UKR_2/20 від 28.02.2020 (далі - Додаткова угода), в якій сторони дійшли згоди, зокрема, змінити розділи 2-4, а також пункти 5.4, 8.6 Договору, та викласти їх у новій редакції.
37. У розділі 2 Договору (у редакції Додаткової угоди) сторони погодили, зокрема: найменування, вид, клас, рік врожаю товару, код УКТЗЕД - кукурудза 3 класу врожаю 2020 року, код УКТ ЗЕД - 1005; кількість товару (тон +/- 10 % за згодою покупця) - 1700,00 +/- 10 %.
38. Попередня ціна товару за 1 тонну без ПДВ (грн) - 3 280,33; ПДВ 20 % за 1 тонну товару (грн) - 656,07; попередня ціна товару за 1 тонну з ПДВ (грн) - 3 936,40; попередня загальна вартість товару без ПДВ (грн) - 5 576 561,00; сума ПДВ 20 % (грн) - 1115 312,20; попередня загальна вартість товару з ПДВ (грн) - 6 691 873,20.
39. Попередня ціна товару становить еквівалент 147,32 доларів США (з ПДВ) за 1 тонну по курсу продажу долар США, що склався на міжбанківському валютному ринку України на кінець робочого дня, що передує дню укладення цієї Додаткової угоди, який публікується на сайті www.kurs.com.ua та становить 26,720 грн за 1 долар США. Порядок визначення остаточної ціни товару регулюється умовами цього Договору та Додатками до нього.
40. Строк поставки товару - з 01.10.2020 до 31.10.2020, обидві дати включно; базис поставки (згідно Інкотермс 2010) та місце поставки товару: поставка товару здійснюється згідно з правилами Інкотермс 2010 на наступних умовах: DAP. ТОВ "Сорочанський Мирошник", адреса: 22731, Вінницька обл., Іллінецький, с. Сорока, вул. Гагаріна, буд. 3а.
41. Відповідно до пункту 5.4 Договору (у редакції Додаткової угоди), оплата решти вартості товару, яка перевищує суму попередньої оплати, сплаченої на виконання умов Договору, має бути здійснена покупцем на умовах післяплати (тобто на умовах оплати товару після поставки товару) (повної або часткової) протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати прийому товару, але в будь-якому випадку не раніше отримання покупцем належним чином оформлених документів згідно з пунктами 6.1, 6.5 Договору.
42. Позивач свої зобов'язання щодо поставки Відповідачу товару в установлені Договором і Додатковою угодою та Аграрною розпискою строки та порядку, - не виконав. Наявна у матеріалах справи Аграрна розписка не містить напису про повне або часткове її виконання.
43. Листом від 17.12.2020 № 599 Відповідач звернувся до Позивача з письмовою вимогою про усунення порушення виконання зобов'язання, в якій вимагало негайно, але не пізніше 1 дня з моменту отримання вимоги, виконати свої зобов'язання та поставити кукурудзу 3 класу врожаю 2020 року у кількості 1 760,284 тон загальною вартістю 5 870 159,88 грн.
44. У відповідь на зазначену вимогу, Позивач направив кредитору лист від 22.12.2020 року № 401, в якому вказав на односторонню зміну Відповідачем істотних умов Договору в частині місця поставки товару, а також несприятливі погодні умови, які негативно вплинули на врожайність кукурудзи та зерна у 2020 році. Крім того, у даному листі боржник наголосив на наявності колізії в частині погоджених сторонами у Договорі та Додатковій угоді строків поставки товару, які потребують додаткового врегулювання в порядку укладення додаткового договору, проект якого був надісланий Відповідачу для погодження та підписання. Також, зважаючи на вищенаведені обставини, Позивач у листі від 22.12.2020 року № 401 вказав про необхідність приведення у відповідність Аграрної розписки.
45. У зв'язку із невиконанням Позивачем своїх зобов'язань, 18.12.2020 Відповідач звернувся до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Посвятенка Ю.Д. для вчинення виконавчого напису на Аграрній розписці з метою звернення стягнення на Предмет застави.
46. 18 грудня 2020 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д. на Аграрній розписці було вчинено виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі за № 1966) про витребування у боржника - Фермерського господарства "Україна" шляхом передачі предмета застави на користь стягувача (кредитора за Аграрною розпискою) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна". Строк, за який проводиться стягнення: з 03.03.2020 по 01.12.2020.
47. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича від 21.12.2020 ВП № 63974382 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису № 1966. У подальшому, постановою цього приватного виконавця від 21.12.2020 ВП № 63974382 накладено арешт на майно Позивача, а саме: 1 760,284 тон кукурудзи 3 класу, врожаю 2020 року.
48. Цивільний кодекс України
Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків
1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. …
Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів
1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом
1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Стаття 204. Презумпція правомірності правочину
1. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Стаття 215. Недійсність правочину
1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. …
49. Закону України «Про аграрні розписки» (у редакції чинній станом на 03.03.2020).
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
аграрна розписка - товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов'язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах;
боржник за аграрною розпискою - особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов'язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах;
кредитор за аграрною розпискою - фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов'язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов'язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом;
реєстр аграрних розписок - єдина інформаційна система, що містить відомості про обов'язкові реквізити виданих та погашених аграрних розписок; ...
Стаття 2. Загальні положення
Аграрні розписки використовуються в операціях з сільськогосподарською продукцією.
Аграрні розписки можуть видаватися особами, які мають право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або право користування такою земельною ділянкою на законних підставах для здійснення виробництва сільськогосподарської продукції. Якщо право власності на земельну ділянку належить двом і більше співвласникам або право користування належить двом і більше користувачам, аграрні розписки видаються ними спільно. Особи, які спільно видали аграрну розписку, несуть солідарну відповідальність за невиконання своїх зобов'язань.
Аграрні розписки складаються у двох примірниках, один з яких зберігається у справах особи, яка вчиняє нотаріальні дії з їх посвідчення та реєстрації, а другий примірник передається кредитору за аграрною розпискою. За бажанням боржника за аграрною розпискою йому може бути надана посвідчена копія виданої ним аграрної розписки.
Стаття 3. Товарні аграрні розписки
Товарна аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов'язання боржника за аграрною розпискою здійснити поставку узгодженої сільськогосподарської продукції, якість, кількість, місце та строк поставки якої визначені аграрною розпискою.
Стаття 4. Форма товарної аграрної розписки і вирішення спорів про якість сільськогосподарської продукції
Товарні аграрні розписки складаються в письмовій формі на бланку, підлягають нотаріальному посвідченню і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені), якщо інше не передбачено цим Законом.
Товарна аграрна розписка має містити такі обов'язкові реквізити:
1) назва - "Товарна аграрна розписка";
2) строк поставки сільськогосподарської продукції;
3) реквізити кредитора та умови про подальшу передачу прав за аграрною розпискою;
4) предмет - зобов'язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції, визначення її кількості та якості. Формули перерахунку кількості сільськогосподарської продукції у разі поставки сільськогосподарської продукції іншої якості;
5) умови та місце поставки сільськогосподарської продукції;
6) опис предмета застави, у тому числі інформація щодо кількості заставленого рухомого майна, кадастрового номера, місця розташування, правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких вирощується заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції;
7) дата та місце видачі;
8) ім'я боржника, його місце реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків (номер та серія паспорта у разі, якщо особа через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідні податкові органи) та підпис - для фізичних осіб. Найменування, адреса місцезнаходження, код ЄДРПОУ, підпис уповноваженої особи - для юридичних осіб. У разі якщо боржників два і більше, зазначаються дані всіх боржників.
Боржник та кредитор можуть домовитися про включення до тексту товарної аграрної розписки додаткових умов, що не суперечать положенням цього Закону.
Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є аграрною розпискою.
Стаття 7. Застава майбутнього врожаю
Аграрна розписка встановлює забезпечення виконання зобов'язань боржника за аграрною розпискою заставою його майбутнього врожаю. Предметом такої застави може бути виключно майбутній врожай сільськогосподарської продукції.
Розмір застави повинен бути не меншим за розмір зобов'язання за аграрною розпискою. На день видачі аграрної розписки майбутній врожай сільськогосподарської продукції не може перебувати в інших заставах, ніж за аграрними розписками.
Стаття 9. Порядок видачі аграрних розписок
Аграрна розписка видається окремо на кожний вид сільськогосподарської продукції, визначений родовими або індивідуальними ознаками. Товарна аграрна розписка може видаватися на кожен погоджений боржником та кредитором обсяг поставки узгодженої сільськогосподарської продукції.
Під час видачі аграрна розписка підлягає нотаріальному посвідченню в порядку, передбаченому Законом України "Про нотаріат" для правочинів, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відомості про аграрну розписку в момент її посвідчення вносяться до Реєстру аграрних розписок особою, яка вчиняє нотаріальні дії. Відомості про предмет застави за аграрною розпискою вносяться до Державного реєстру обтяжень рухомого майна особою, яка вчиняє нотаріальні дії, в момент нотаріального посвідчення аграрної розписки. У разі наявності додаткового забезпечення аграрної розписки інформація про таке забезпечення може вноситися до відповідних реєстрів згідно із законодавством.
Аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок.
50. Господарський процесуальний кодекс України
Стаття 300 Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Щодо доводів Скаржника про порушення судами попередніх інстанцій статей 86, 237 ГПК України та не надання правової оцінки Додатковій угоді №1, якою змінено умови Договору.
51. Причиною виникнення спору у справі № 910/429/21 стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсною Аграрної розписки.
52. Суд виходить з того, що Закон України «Про аграрні розписки» не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, визначеного аграрною розпискою, як внесення змін до договору, на забезпечення якого відповідну аграрну розписку було видано.
53. За змістом положень Закону України «Про аграрні розписки» аграрна розписка з одного боку може бути засобом забезпечення виконання зобов'язання між кредитором та боржником, а з іншого - аграрна розписка завжди є документом, який встановлює безумовне зобов'язання боржника здійснити поставку товару на умовах, визначених в такій аграрній розписці. Її виконання не залежить від факту оскарження чи недійсності положень забезпечуваного договору.
54. Ґрунтовну оцінку правовому статусу аграрних розписок було надано Верховним Судом, зокрема, у постановах у справах №910/430/21, № 910/14168/19, № 922/3050/20 та № 925/1282/20, відповідно до яких фактичні обставини щодо оскарження чи визнання недійсними положень забезпечуваного договору не впливають на юридичну силу аграрної розписки, оскільки вона встановлює безумовне зобов'язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції на умовах, які визначені у самій аграрній розписці.
55. Отже, видана Позивачем Аграрна розписка та Договір поставки є за своєю правовою природою двома окремими правочинами, а тому внесення певних змін до Договору поставки не впливає на юридичну силу самої Аграрної розписки та зобов'язання Позивача щодо виконання такої Аграрної розписки на умовах, які в ній визначені, до внесення змін до такої Аграрної розписки.
56. Зважаючи на це є безпідставними посилання Скаржника, що внесення 25.06.2020 певних змін до Договору поставки, на забезпечення виконання якого Позивачем 03.03.2020 було видано Аграрну розписку, тягне за собою припинення зобов'язань Позивача за такою Аграрною розпискою та недійсність такої Аграрної розписки.
57. Суд зазначає, що оскільки Аграрна розписка за своєю правовою природою є правочином вона може бути визнана недійсною виключно на підставі положень статей 203 та 215 Цивільного кодексу України.
58. Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
59. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
60. Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
61. Із системного аналізу положень статей 203 та 215 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що правочин може бути визнаний недійсним у випадку встановлення обставин недодержання вимог, визначених частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України, в момент вчинення відповідного правочину.
62. Водночас відносини, що виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок регулюються Законом України «Про аграрні розписки», який визначає порядок їх реєстрації та спрямований на створення правових, економічних, організаційних умов функціонування цих документів.
63. У статті 1 Закону України «Про аграрні розписки» містяться визначення, згідно з якими: аграрна розписка - це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов'язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах; боржник за аграрною розпискою - це особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов'язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах; кредитор за аграрною розпискою - це фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов'язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов'язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом.
64. Положеннями статті 3 Закону України «Про аграрні розписки» передбачено, що товарна аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов'язання боржника за аграрною розпискою здійснити поставку узгодженої сільськогосподарської продукції, якість, кількість, місце та строк поставки якої визначені аграрною розпискою.
65. Товарні аграрні розписки складаються в письмовій формі на бланку, підлягають нотаріальному посвідченню і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені), якщо інше не передбачено цим Законом (частина 1 статті 4 Закону України «Про аграрні розписки»).
66. Згідно зі статтею 9 Закону України «Про аграрні розписки» аграрна розписка видається окремо на кожний вид сільськогосподарської продукції, визначений родовими або індивідуальними ознаками. Товарна аграрна розписка може видаватися на кожен погоджений боржником та кредитором обсяг поставки узгодженої сільськогосподарської продукції. Під час видачі аграрна розписка підлягає нотаріальному посвідченню в порядку, передбаченому Законом України «Про нотаріат» для правочинів, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відомості про аграрну розписку в момент її посвідчення вносяться до Реєстру аграрних розписок особою, яка вчиняє нотаріальні дії. Відомості про предмет застави за аграрною розпискою вносяться до Державного реєстру обтяжень рухомого майна особою, яка вчиняє нотаріальні дії, в момент нотаріального посвідчення аграрної розписки. У разі наявності додаткового забезпечення аграрної розписки інформація про таке забезпечення може вноситися до відповідних реєстрів згідно із законодавством.
Аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок.
Аграрні розписки діють до повного їх виконання. За згодою кредитора дата виконання зобов'язань за аграрною розпискою може бути перенесена на наступний маркетинговий рік.
67. Виконання зобов'язань за аграрними розписками врегульовано статтею 12 цього Закону, відповідно до якого виконання аграрних розписок щодо кожного виду сільськогосподарської продукції здійснюється в черговості їх видачі.
Товарні аграрні розписки виконуються шляхом здійснення поставки вказаної в аграрній розписці сільськогосподарської продукції від боржника за аграрною розпискою до кредитора за аграрною розпискою на погоджених ними умовах поставки.
Поставка сільськогосподарської продукції іншої якості, ніж визначено в аграрній розписці або в погоджених формулах перерахунку, є невиконанням аграрної розписки, якщо інше не погоджено сторонами аграрної розписки.
68. Частиною 9, 10 цієї статті передбачено, що за згодою кредитора за аграрною розпискою і боржника за аграрною розпискою допускається часткове виконання зобов'язань за аграрною розпискою. Для цього в товарній аграрній розписці погоджується розмір мінімальної партії сільськогосподарської продукції, яка може бути поставлена на її часткове виконання. У фінансовій аграрній розписці визначається мінімальний обсяг грошових коштів, який може бути сплачений на часткове виконання фінансової аграрної розписки. Якщо в тексті аграрної розписки не міститься застереження про мінімальний розмір часткового виконання аграрної розписки, кредитор за аграрною розпискою має право відмовитися від прийняття часткового виконання зобов'язань боржника за аграрною розпискою.
У разі отримання часткового виконання за аграрною розпискою на ній робиться напис, в якому фіксуються виконана частина зобов'язання та розмір зобов'язання, що зберігається. Такий напис скріплюється підписами боржника за аграрною розпискою та кредитора за аграрною розпискою. При цьому забезпечення аграрної розписки заставою зберігається в первинному обсязі.
69. Водночас Законом України «Про аграрні розписки» не передбачено визнання недійсною аграрної розписки внаслідок внесення змін до договору, в забезпечення виконання умов якого таку розписку видано.
70. Отже, внесення змін до договору поставки не впливає на юридичну силу аграрної розписки і зобов'язання боржника щодо виконання її умов до внесення змін до самої аграрної розписки. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №910/430/21.
71. Крім того, у зв'язку із внесенням 25.06.2020 змін до умов Договору поставки, зобов'язання з поставки товару за цим Договором не було припинено, а воно лише зазнало певних змін.
72. Суд зазначає, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має встановлюватися судом саме на момент його укладення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.03.2021 в справі № 201/8412/18.
73. Тобто, за загальним правилом недійсність правочину має існувати в момент його укладення, а не в результаті невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, що виникли на його підставі, або внесення у подальшому змін до цього правочину чи пов'язаних з ним договорів.
74. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з правомірними висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що положеннями Закону України "Про аграрні розписки" не передбачено коригування, анулювання чи визнання недійсною Аграрної розписки внаслідок внесення змін до Договору, в забезпечення виконання умов якого таку розписку видано.
75. У зв'язку з чим доводи Позивача які, на його думку, свідчать про наявність правових підстав для визнання недійсною Аграрної розписки, було обґрунтовано відхилено судами першої та апеляційної інстанцій. І відповідно, такі доводи відхиляються судом касаційної інстанції як підстава для скасування оскаржуваних судових рішень.
Щодо доводів Скаржника про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статей 1-4 Закону України "Про аграрні розписки" та необхідність його надання в цій справі
76. Як зазначалось Судом вище, підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 1-4 Закону України "Про аграрні розписки".
77. Вищевказані доводи Скаржника відхиляються судом касаційної інстанції, з огляду на таке.
78. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
79. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
80. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання неправильного застосування судом норм матеріального права та необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 07.10.2020 у справі № 910/1168/19, від 08.04.2021 у справі № 910/18668/19.
81. Відповідно до статті 4 Закону України "Про аграрні розписки" товарна аграрна розписка має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема, опис предмета застави, у тому числі інформація щодо кількості заставленого рухомого майна, кадастрового номера, місця розташування, правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких вирощується заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції. Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є аграрною розпискою.
82. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у пункті 50 спірної Аграрної розписки міститься таблиця з переліком земельних ділянок (площею 234,7046 га), до якої включено інформацію, зокрема, про власників земельних ділянок, на яких вирощується заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції, кадастрові номери таких ділянок, за якими їх можна ідентифікувати, назви правовстановлюючих документів на земельні ділянки та їх реквізити (дати, номера), строк дії відповідних прав, дати державної реєстрації прав та номери записів про право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також конкретні площі означених земельних ділянок. Крім того, у вказаному пункті прямо зазначено, що земельні ділянки площею 234,7046 га розташовані на території Староприлуцької сільської ради Липовецького району Вінницької області.
83. Таким чином, судами попередніх інстанцій повністю спростовані твердження Скаржника про невідповідність Аграрної розписки вимогам статті 4 Закону України "Про аграрні розписки".
84. Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин правильно застосовано зазначені в касаційній скарзі норми матеріального права (статей 1-4 Закону України "Про аграрні розписки), в оспорюваній Аграрній розписці присутня обов'язкова вимога щодо опису предмета застави, а саме місця розташування, правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких вирощується заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції, а тому Аграрна розписка відповідає вимогам статті 4 Закону України "Про аграрні розписки".
85. Скаржник в касаційній скарзі не вказує, в чому полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні зазначених норм та яким чином ці норми мають бути застосовані до спірних правовідносин, не обґрунтовує необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування цих норм для правильного вирішення спору у подібних правовідносинах. Разом з тим, Верховним Судом не встановлено неправильного застосування судами попередніх інстанцій зазначених норм права.
86. Враховуючи викладене, Суд зазначає про недоведеність Скаржником необхідності надання висновку Верховного Суду в цій справі та неправильного застосування судами попередніх інстанцій статей 1-4 Закону України "Про аграрні розписки".
87. Отже, вищевказані доводи Скаржника про наявність передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження є необґрунтованими, а наявність такої виключної підстави для касаційного перегляду судового рішення є недоведеною.
88. Суд зазначає, що вказані посилання касаційної скарги щодо невідповідності Аграрної розписки вимогам статті 4 Закону України "Про аграрні розписки", зводяться до незгоди Скаржника із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій та аргументи зводяться до необхідності переоцінки доказів, яким вже надана певна оцінка судами попередніх інстанцій.
89. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
90. Розглядаючи справу, суд апеляційної інстанції з'ясував істотні обставини із застосуванням передбачених статтею 86 ГПК України критеріїв дослідження доказів щодо оцінки кожного такого доказу окремо і їх сукупності в цілому та забезпечив дотримання стандартів доказування, визначених процесуальним законом. Дотримання вимог статті 86 ГПК України свідчить про прийняття законного і обґрунтованого судового рішення у справі відповідно до вимог статті 236 ГПК України, а незгода Позивача з таким рішенням суду за результатом розгляду справи не свідчить про прийняття судового рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Щодо доводів Скаржника про невідповідність дати видачі (02.03.2020 року) Аграрної розписки даті її нотаріального посвідчення (03.03.2020 року) та відсутність на ній підпису уповноваженої особи Позивача, Суд зазначає таке.
91. Частина 3 статті 51 Закону України "Про нотаріат", на яку посилається Скаржник в касаційній скарзі, має назву «Необхідні заходи, що вживаються нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії, при виявленні порушення законодавства» та передбачає, що у разі виявлення нотаріусом або посадовою особою, які вчиняють нотаріальні дії, що ними допущено помилку при вчиненні нотаріальної дії або вчинена нотаріальна дія не відповідає законодавству, нотаріус або посадова особа, які вчиняють нотаріальні дії, зобов'язані повідомити про це сторони (осіб), стосовно яких вчинено нотаріальну дію, для вжиття заходів щодо скасування зазначеної нотаріальної дії відповідно до законодавства.
92. Пункт 6.13 Правил ведення нотаріального діловодства передбачає, що якщо посвідчувальний напис не вміщується на нотаріально оформлюваному документі, він має бути продовжений на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріального документа, якщо нотаріальна дія вчинялась на спеціальному бланку нотаріального документа.
У цьому випадку аркуші, на яких викладено текст документа, і аркуш із продовженням посвідчувального напису скріплюються у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності. Аркуші повинні бути пронумеровані, кількість їх скріплена підписом нотаріуса і його печаткою.
93. Пункт 6.16 Правил ведення нотаріального діловодства передбачає, що у разі виявлення нотаріусом у тексті нотаріального документа, який створений ним у результаті вчинення нотаріальної дії технічної помилки, яка не змінює змісту документа та не впливає на права особи(іб) щодо якої(их) було вчинено нотаріальну дію (описка, друкарська або граматична помилка), нотаріус може виправити таку помилку.
Помилка у тексті нотаріального документа виправляється у всіх примірниках такого документа одночасно.
Виправлення помилки повинно відповідати відомостям, що містяться в документах, які були подані нотаріусу для вчинення нотаріальної дії, або отримані безпосередньо з єдиних та державних реєстрів.
Виправлення технічної помилки застерігається нотаріусом, який вчиняв нотаріальну дію, після посвідчувального напису, із зазначенням дати та проставленням свого підпису і печатки на такому застереженні.
При цьому всі виправлення мають бути зроблені таким чином, щоб можна було прочитати як виправлене, так і помилково написане, а потім закреслене.
94. Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків, що невідповідність дати видачі (02.03.2020) та нотаріального посвідчення (03.03.2020) Аграрної розписки була зумовлена саме допущеною у цій розписці технічною помилкою із зазначенням невірної дати її видачі - 02.03.2020.
95. Адже у відповідності до вимог статі 9 Закону України «Про аграрні розписки» аграрна розписка вважається виданою з дня її реєстрації в Реєстрі аграрних розписок.
96. Як правильно встановлено судами першої та другої інстанції факт видачі Аграрної розписки саме 03.03.2020 підтверджено відомостями витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 65136002 від 03.03.2020 (із зазначенням дати видачі Аграрної розписки - 03.03.2020), відомостями витягу з Реєстру аграрних розписок щодо розписки № 3240 (із зазначенням дати створення та реєстрації Аграрної розписки - 03.03.2020), а також письмовими поясненнями приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Посвятенка Юрія Дмитровича від 08.02.2021 року № 11/01-16, які в сукупності, як правильно вказано судами попередніх інстанцій, свідчать, що датою видачі Аграрної розписки є саме 03.03.2020. Наведене не спростовано Скаржником в розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
97. Також судами першої та апеляційної інстанції правильно відхилено доводи Фермерського господарства "Україна" про те, що спірна Аграрна розписка посвідчена без участі уповноваженого представника Позивача, з огляду на наявність у Аграрній розписці підпису голови Фермерського господарства "Україна" (Повх Л.І.), а також відтиску печатки Позивача.
98. Крім того, як правильно встановлено судами першої та другої інстанцій у Аграрній розписці вказано, що останню підписано Повхом Леонідом Івановичем у присутності Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Посвятенка Юрія Дмитровича, особу, яка підписала означений документ, встановлено, її дієздатність та повноваження перевірено нотаріусом.
99. Судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено, з чим погоджується і Суд касаційної інстанції, що будь-яких заяв про призначення у даній справі, зокрема, судової почеркознавчої експертизи для встановлення виконавця підпису в Аграрній розписці, виконаного від імені голови Фермерського господарства "Україна", Позивачем заявлено - не було, як і не надано доказів викрадення чи втрати печатки Позивача, відтиск якої міститься на спірній розписці.
100. Доводи Скаржника, що про недійсність Аграрної розписки свідчить також і те, що в ній відсутній підпис уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" - обґрунтовано відхилено судами обох інстанцій, з чим погоджується і суд касаційної інстанції, оскільки до обов'язкових реквізитів товарної аграрної розписки статтею 4 Закону України "Про аграрні розписки" віднесено підпис лише уповноваженої особи боржника, яким у даному випадку є Позивач, а не кредитора - Відповідача.
101. Загалом доводи Скаржника про порушення судом попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.
102. Враховуючи обґрунтування Суду, які викладені в постанові вище, Суд доходить висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми права в оскаржуваних Позивачем судових рішеннях.
103. Суд відхиляє аргументи Позивача, викладені у касаційній скарзі, оскільки такі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, а зводяться до переоцінки доказів, тоді як Суд, в силу частини 2 статті 300 ГПК України наголошує, що переоцінка вже оцінених судами доказів виходить за межі повноважень касаційного суду.
104. З огляду на зазначене, судові рішення першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
105. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
106. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судові рішення, переглянуті в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
107. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги Позивача.
Судові витрати
108. Понесені Скаржником у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Україна" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2022 у справі №910/429/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
О. Кролевець