"09" листопада 2022 р.м. Одеса Справа № 916/4077/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
секретар судового засідання: Вакарчук Д.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Амосова О.Ю.;
від відповідача: Петрушка В.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 39765871);
до відповідача: Державного підприємства «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» (вул. Космонавтів, 34, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 00702995);
про стягнення 805708,26 грн.
1. Суть спору.
Позивач - ГУ Держгеокадастру в Одеській області звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою (вх.№4211/21 від 30.12.2022) до відповідача - ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ», в якій просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 805708,26 грн., а також витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору про надання послуг №16 від 29.10.2021, відповідачем надано послуги з пропущенням встановленого строку.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.01.2022 було залишено без руху позовну заяву (вх.№4211/21 від 30.12.2021) Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10-ти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
11.01.2022 судом отримано від ГУ Держгеокадастру в Одеській області заяву (вх.№583/22) про усунення недоліків, згідно якої позивачем усунуто встановлені судом недоліки та надано відповідні документи.
Ухвалою суду від 17.01.2022 було відкрито провадження у справі №916/4077/21 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 02.02.2022.
31.01.2022 судом отримано від ГУ Держгеокадастру в Одеській області клопотання (вх.№2583/22) про відкладення розгляду справи.
31.01.2022 до суду від ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» надійшов відзив (вх.№2777/22).
У судовому засіданні 02.02.2022 суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 14.03.2022, при цьому судом було встановлено строки для надання відповіді на відзив до 18.02.2022 та заперечення до 09.03.2022.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
Рішенням зборів суддів від 24.02.2022 з метою забезпечення безпеки працівників Господарського суду Одеської області та відвідувачів, зокрема, рекомендовано з 24 лютого 2022 року, як тимчасовий захід, зняти з розгляду призначені справи, окрім невідкладних; продовжити роботу Господарського суду Одеської області у відповідності до ст.ст.10, 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
З огляду на вищевикладене, з метою забезпечення безпеки відвідувачів та працівників Господарського суду Одеської області судове засідання, яке призначене на 14.03.2022 не відбулося.
04.04.2022 до суду від ГУ Держгеокадастру в Одеській області надійшло клопотання (вх.№6113/22), відповідно до якого позивач просить суд відкласти проведення засідання у справі № 916/4077/21 на іншу дату, але не раніше закінчення періоду запровадженого Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022.
Ухвалою суду від 05.04.2022 було задоволено клопотання ГУ Держгеокадастру в Одеській області (вх.№6113/22 від 04.04.2022) та відкладено судове засідання з розгляду справи №916/4077/21 на 18.05.2022.
У судовому засіданні 18.05.2022 суд оголосив ухвалу у протокольній формі про відкладення розгляду справи на 01.06.2022.
У судовому засіданні 01.06.2022 суд оголосив ухвалу у протокольній формі відкладення розгляду справи на 22.06.2022.
21.06.2022 до суду від ГУ Держгеокадастру в Одеській області надійшли додаткові пояснення (вх.№10946/22).
У судовому засіданні 22.06.2022 суд оголосив протокольну ухвалу, в порядку п.3 ч.2 ст. 185 ГПК України, про закриття підготовчого провадження у справі №916/4077/21 та призначення справи до розгляду по суті в засіданні суду на 18.07.2022.
У судовому засіданні 18.07.2022 суд ухвалою у протокольній формі оголосив перерву для розгляду справи по суті до 29.08.2022.
У судовому засіданні 29.08.2022 суд проголосив протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 21.09.2022.
У судовому засіданні 21.09.2022 суд ухвалою у протокольній формі оголосив про перерву у судовому засіданні до 19.10.2022.
Судове засідання, призначене на 19.10.2022 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Невінгловської Ю.М. на лікарняному, про що секретарем судового засідання було складено відповідну довідку.
Ухвалою суду від 20.10.2022 було призначено розгляд справи №916/4077/21 на 09.11.2022.
В судове засідання, призначене на 09.11.2022, з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити та з'явився відповідач, який заперечував проти позову.
У судовому засіданні 09.11.2022 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду та повідомив, що повний текст рішення буде складено 21.11.2022.
3. Аргументи учасників справи.
3.1. Доводи ГУ Держгеокадастру в Одеській області.
Позивач повідомив, що між ГУ Держгеокадастр в Одеській області (Замовник) та ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» (Виконавець) укладено договір від 29.10.2021 № 16 про надання послуг, за яким Виконавець зобов'язується надати послуги з проведення державної інвентаризації земель на території Одеської області (код згідно ДК 021:2015:71350000-6 «Науково-технічні послуги в галузі інженерії» у строк до 10.12.2021.
За твердженням позивача, станом на 10.12.2021 Виконавцем не забезпечено надання послуг у строки, встановлені договором, враховуючи відсутність підписаних Виконавцем зі своєї сторони акту виконаних робіт та акту прийому-передачі результатів проведення державної інвентаризації земель, та не надання їх Замовнику.
Як зазначив позивач, в порушення строку надання послуг, встановленого договором, Виконавцем у повному обсязі послуги надано лише 24.12.2021, про що свідчать підписані акти прийому-передачі виконаних робіт з виконання заходу з державної інвентаризації земель на території Одеської області за Договором про надання послуг від 29.10.2021 № 16.
Таким чином, на думку позивача, умови договору в частині строку надання послуг не виконано, чим порушено Виконавцем свої зобов'язання.
Як вказує позивач, 10.12.2021 був останнім днем строку (терміну) надання повного обсягу послуг, передбаченого договором, а 11.12.2021 відповідно першим днем прострочення порушення строків надання послуг, з якого й почалось нарахування пені.
Позивач зазначає, що з урахуванням загальної вартості послуг за договором, яка становить 5755058,89 грн., з Виконавця підлягає стягненню пеня у розмірі 57550,89 грн. за кожний день прострочення та, оскільки Виконавцем допущено прострочення строку надання послуг, встановленого договором, на 14 календарних днів, загальний розмір штрафних санкцій у вигляді пені складає 805708,26 грн.
Крім того, позивач зазначив, що Замовник не отримував жодного повідомлення від Виконавця з підтверджуючими документами про настання форс-мажорних обставин, значених у пункті 8.1 розділу 8 Договору.
Також, як вказує позивач, ГУ Держгеокадастр в Одеській області листом від 13.12.2021 вих.№24-15-0.63-8110/2-21 повідомило ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» про порушення умов договору та просило негайно виконати зобов'язання за договором щодо надання послуг та сплатити пеню за порушення строків надання послуг у розмірі 57551,60 грн. за кожний день відповідного прострочення.
Натомість позивач зазначає, що листом від 22.12.2021 № 2790 відповідач повідомив про те що не вважає себе винним у прострочені строку надання послуг та посилаючись на несприятливі погодні умови та дії третіх осіб, на які відповідач не міг вплинути, та просив Замовника не використовувати своє право на нарахування штрафних санкцій. При цьому до листа від 22.12.2021 № 2790 відповідач не додав жодною документу, який міг би підтвердити викладені в цьому листі обставини, доводів які підтверджують вжиття відповідачем всіх залежних від нього можливих заходів для надання послуг у термін обумовлений договором.
Як вказує позивач, у зв'язку із тим, що Виконавець відмовився сплатити в добровільному порядку штрафні санкції за порушення строку виконання своїх зобов'язань, ГУ Держгеокадастр в Одеській області було вимушене звернутись до суду з цією позовною заявою.
В додаткових поясненнях позивач зазначив, що дійсно п. 7.6 договору від 29.10.2021 №16 про надання послуг передбачено, що сторони залишають за собою право не застосовувати штрафні санкції, однак такі положення договору дозволяють стороні самостійно визначати реалізувати чи не реалізувати своє право на застосовування штрафних санкцій за порушення іншою стороною зобов'язань за договором.
Позивач звертає увагу що відповідач узагальнено зазначає, що в деяких випадках технічні документації з інвентаризації земель перебували на погодженні та затвердженні у користувачів та власників землі більший термін, ніж встановлено законодавством, при цьому, наводить приклад лише стосовно строків погодження документації із землеустрою (на площу 140,9097 га) Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини, який склав 17 днів (більше на 7 днів). Інших прикладів «вини третіх осіб» відповідачем не наведено та доказів не надано.
На думку позивача, посилання відповідача на порушення у деяких випадках третіми особами строків погодження документації із землеустрою не є однозначною підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення ним взятого на себе зобов'язання надати послуги у строк, встановлений договором.
Позивач повторно наголошує, що будь-яких повідомлень в письмовій формі від відповідача про настання форс-мажорних обставин ГУ Держгеокадастр в Одеській області не отримувало та зазначає, що довідка Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів представлена відповідачам не є підтвердженням факту виникнення форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання відповідачем зобов'язань у строк, передбачений умовами договору.
Щодо висновку Одеської регіональної торгово-промислової палати від 20.12.2021 №2003-14/445 про істотну зміну обставин за договором позивач зазначив, що зміна строку виконання зобов'язань щодо надання послуг за договором можливе тільки у разі підтверджуючих об'єктивних обставин, у тому числі обставин непереборної сили, які не були підтверджені відповідачам, отже, на думку позивача, посилання відповідача на істотну зміну обставин за договором не має практичного значення для вирішення справи, а сам висновок не є достатнім доказом для підтвердження неможливості своєчасно надати послуги за договором.
На думку позивача, наведені доводи і міркування відповідача не ґрунтуються на нормах права, а також не спростовують обставин та правових підстав позову.
3.2. Доводи ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ».
Відповідач заперечує проти позовної заяви в повному обсязі та зазначає, що відповідно до п.7.6 Договору №16/742 від 29 жовтня 2021 року, сторони залишають за собою право не застосовувати штрафні санкції, а також те, що порушення строків надання послуг за Договором №16/742 від 29 жовтня 2021 року сталося з незалежних від ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» причин, а в той час як відповідачем було вжито всі можливі заходи для виконання зазначеного договору у встановлений строк.
Як вказує відповідач, порушення строків надання послуг за договором сталася з вини третіх осіб, на дії яких ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» не мав можливості вплинути, а також посилається на погіршення погодних умов.
На думку відповідача, в даному випадку штрафні санкції не можуть бути застосовані до ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ».
Відповідач зазначив, що під час виконання ним умов договору, в деяких випадках виготовлена технічна документація з інвентаризації земель перебувала на погодженні та затвердженні у користувачів та власників землі більше, ніж встановлено законодавством.
В якості прикладу відповідач зазначив, що ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» 16.11.2021 року подало до Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини технічну документацію по ДП «Дослідне господарство ім. Суворова» (Белградський р-н) площею 140,9097 на погодження, але відповідь була отримана лише 02.12.2021. Тобто, термін погодження технічної документації склав 17 днів, що вплило на терміни погодження ГУ Держгеокадастру в Одеській області, на термін державної реєстрації в ДЗК та на термін затвердження технічної документації ГУ Держгеокадастру в Одеській області.
Також відповідач зазначив, що з метою вплинути на ситуацію та надати послуги за договором у встановлений строк, 24.11.2021 ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» звернулось з листом (вих. № 2436) до Голови Одеської обласної державної адміністрації Сергію Гриневецькому про сприяння у отриманні в найкоротший термін інформації щодо об'єктів державної інвентаризації. Також з метою надання послуг у встановлений договором термін, 30 листопада 2021 року, відповідач був змушений залучити до надання послуг субпідрядників та укласти договір субпідряду про надання послуг №805, та передати субпідряднику на виконання частину робіт, зазначену у договорі.
Крім цього, відповідач вказує, що на надання послуг у встановлений строк вплинуло суттєве погіршення погодних умов, на підтвердження чого ним представлено суду Довідку №1055 Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів (ГМЦ ЧАМ) від 16.12.2021, яка була надана у відповідь на запити ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» (вих. №2081 від 15.12.2021).
За твердженням відповідача, 10.12.2021 ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» у своєму зверненні до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області було направлено лист з обгрунтуванням обставин які посприяли затримці надання послуг зазначених договором №16/742 від 29.10.2021.
Також 16.12.2021 ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» звернулось с запитом до Одеської регіональної торгово-промислової палати щодо надання юридичних послуг з правової експертизи документів та видачі юридичного висновку про істотну зміну обставин (hardship) за договором про надання послуг №16/742 від 29.10.2021, укладеним з Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області. У висновку вих. №2003-14/445 від 20 грудня 2021 року про істотну зміну обставин (hardship), Одеська регіональна торгово-промислова палата зазначила, що ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» при укладенні договору мав намір та вжив всі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язань згідно з договором, але через затримки в отриманні інформації від органів виконавчої влади та часом витраченим на погодження документації із землеустрою з користувачами земельних ділянок, не мав можливості своєчасно виконати свої зобов'язання за Договором. Одеська регіональна торгово-промислова палата підтвердила настання істотних змін обставин за Договором про надання послуг від 29.10.2021 №16/742 укладеного між ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» та Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області.
Відповідач вказує, що у своєму зверненні (вих. №2790 від 22.12.2021) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» просило, щоб Головне управління Держгеокадастру в Одеській області скористувалося своїм правом не застосовувати до ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» штрафні санкції за затримку у наданні послуг які стались з причин незалежних від Виконавця, оскільки останнім було вжило всі залежні від нього можливі заходи для падання послуг у термін обумовлений договором №16/742 від 29.10.2021.
4. Обставини справи, встановлені судом.
29.10.2021 між ГУ Держгеокадастр в Одеській області (Замовник) та ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» (Виконавець) було укладено договір про надання послуг №16, за умовами якого Виконавець зобов'язався надати послуги з проведення державної інвентаризації земель на території Одеської області (код згідно ДК 021:2015: 71350000-6 «Науково-технічні послуги в галузі інженерії» відповідно до технічного завдання (Додаток № 1 до цього Договору) та умов цього Договору, а Замовник зобов'язався прийняти надані Послуги та оплатити їх вартість.
Згідно з п. 3.1 Договору, ціна цього Договору становить 5755058,89 грн. в т.ч. ПДВ 959176,48 грн. та визначена за результатами проведення переговорної процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Виконавець не може змінювати ціну на Послуги, крім випадків коригування ціни Договору відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до п. 5.1 Договору, строк (термін) надання Послуг: до 10.12.2021, згідно календарного плану виконання робіт (Додаток № 6 до цього Договору).
Вихідні дані, необхідні Виконавцю для надання Послуг безоплатно надаються Замовником протягом 10 (десяти) робочих днів на підставі письмового звернення. (п.5.4 Договору).
Як передбачено п. 5.15 Договору, Оплата послуг за цим Договором здійснюється після реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі та затвердження технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель на території адміністративно-територіальної одиниці або її частини відповідно до календарного плану виконаних робіт. Для оплати послуг замовнику надається звіт про виконані роботи з описовою частиною, складений у довільній формі (обов'язково описуються результати виконання пунктів 5.9 - 5.14 цього Договору), акт приймання-передачі виконаних робіт разом із додатками, які підписуються виконавцем робіт та погоджуються Замовником у формі згідно з додатком 1 до технічного завдання, а також інші передбачені договором документи.
Виконавець зобов'язується власними силами і засобами забезпечити та надати весь комплекс супутніх послуг, що включені до вартості Послуг та пов'язані з їх наданням, а саме: здійснити навантажувально-розвантажувальні, логістичні та інші необхідні роботи і послуги, що є необхідними для своєчасного і якісного надання Послуг. Такі супутні послуги Замовником не відшкодовуються. (п. 5.22 Договору).
Пунктом 7.1 Договору визначено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У разі порушення зобов'язань за цим Договором може настати такий правовий наслідок - сплата штрафних санкцій, зокрема, за порушення Виконавцем строків надання Послуг стягується пеня у розмірі 1 (одного) відсотка від загальної вартості Послуг за цим Договором, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості. (п. 7.3 Договору).
Як передбачено п.п. 7.5, 7.6 Договору, штрафні санкції підтягають стягненню у повному обсязі незалежно від відшкодування збитків. Сплата штрафних санкцій не звільняє Сторону від виконання прийнятих на себе зобов'язань. Сплата штрафних санкцій (у разі їх настання (застосування)) здійснюється Виконавцем та Замовником шляхом зарахування вартості наданих та прийнятих Замовником Послуг. Сторони залишають за собою право не застосовувати штрафні санкції.
Відповідно до п.п. 8.1 - 8.3 Договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо таке невиконання є наслідком випадку або обставин непереборної сили, які виникли після укладення цього Договору, перебувають поза волею та межами контролю Сторін, та які Сторони не могли ані передбачити, ані попередити розумними заходами (далі - форс-мажорні обставини). Під форс-мажорними обставинами Сторони розуміють обставини непереборної сили, визначені частиною другою статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні». Факт виникнення форс-мажорних обставин повинен бути підтверджений сертифікатом, виданим Торгово-промисловою палатою України, або відповідною уповноваженою нею регіональною торгово- промисловою палатою. У разі відсутності такого підтвердження Сторона, яка не виконала свої зобов'язання, несе відповідальність в повному обсязі.
Згідно з п.п. 8.4 - 8.5 Договору, при настанні обставин, зазначених у пункті 8.1, Сторона, яка опинилася під їх впливом, повинна в розумний строк, але не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня виникнення форс-мажорних обставин, без затримки повідомити про це іншу Сторону в письмовій формі. Повідомлення повинно містити інформацію про характер обставин і, якщо можливо, оцінку їх впливу на можливість виконання Стороною своїх зобов'язань за цим Договором та графік виконання зобов'язань. Після припинення обставин, зазначених у пункті 8.1, Сторона, яка опинилася під впливом форс- мажорних обставин, повинна без затримки, але не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня припинення форс-мажорних обставин, повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. Повідомлення повинно містити термін, в який передбачається виконати зобов'язання за цим Договором.
Пунктом 8.7 Договору передбачено, що у випадках, передбачених пунктом 8.1, сірок виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором збільшується пропорційно часу, протягом якого діють такі обставини та їх наслідки. У разі, коли обставини та їх наслідки, передбачені пунктом 8.1, продовжують існувати більш, ніж 1 місяць, або коли при настанні таких обставин стає очевидно, що такі обставини та їх наслідки будуть діяти більше цього строку. Сторони у найкоротший термін проводять переговори з метою виявлення прийнятних для Сторін альтернативних шляхів виконання цього Договору та досягнення відповідної домовленості.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині оплати наданих Послуг - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. Закінчення терміну дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору. (п.11.1-11.2 Договору).
Додатком №1 до договору про надання послуг № 16 від 29.10.2021 передбачено Технічне завдання по предмету закупівлі: код ДК 021:2015 - 71350000-6 «Науково-технічні послуги в галузі інженерії» (послуги з проведення державної інвентаризації земель на території Одеської області).
Додатком №2 до договору про надання послуг № 16 від 29.10.2021 визначено Калькуляцію витрат, якою передбачено вид витрат, їх ціна та загальна вартість у розмірі 5755058,89 грн.
30.11.2021 Сторони уклали додаткову угоду №2 про внесення змін до договору про надання послуг від 29.10.2021, якою було внесено зміни до Договору, а саме пункт 6.2 розділу 6 «ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН» доповнено підпунктом 6.2.5 такого змісту: « 6.2.5. Залучати до надання Послуг інших осіб, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед Замовником за виконання умов цього Договору».
В матеріалах справи наявні копії актів приймання-передачі виконаних робіт №1830 від 20.12.2021, №1831 від 22.12.2021, №1841 від 23.12.2021 та №1842 від 24.12.2021 з виконання заходу з державної інвентаризації земель на території Одеської області за Договором про надання послуг від 29.10.2021 №16, за якими відбулась передача документації конкретно визначеної у кожному акті окремо.
За вказаними актами Виконавцем було надано послуги Замовнику на загальну суму 5573263,84 грн. з ПДВ.
Із зазначених позивачем аргументів та наявних матеріалах справи, суд було встановлено відсутність претензій Замовника до Виконавця щодо кількості та якості наданих послуг.
Враховуючи, що останній акт приймання передачі виконаних робіт №1842 датований 24.12.2021, отже суд встановив, що саме 24.12.2021 Виконавцем було остаточно виконано та передано Замовнику обумовлені договором послуги.
Як вбачається із матеріалів справи листом №2294 від 05.11.2021 Виконавець запросив у Замовника надати вихідні дані на виконання обумовлених договором послуг.
05.11.2021 ГУ Держгеокадастр в Одеській області зворотнім листом №24-15.0.3-7344/2-21 надало ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» вихідні дані в електронному вигляді.
30.11.2021 між ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» (Виконавець) та ТОВ «ОДЕСЬКА ПРОЕКТНА ЗЕМЛЕВПОРЯДНА ГРУПА» (Субвиконавець) було укладено договір №805 субпідряду про надання послуг, за умовами якого, Субвиконавець зобов'язався власними силами і засобами надати послуги зазначені Виконавцем відповідно до договору №16 від « 29» жовтня 2021 року про надання послуг, згідно якого Замовником послуг є Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, з проведення державної інвентаризації земель на території Одеської області (код згідно ДК 021:2015: 71350000-6 «Науково-технічні послуги в галузі інженерії», відповідно до технічного завдання (Додаток 1 до договору №16 від « 29» жовтня 2021 року) та умов цього Договору, а Виконавець зобов'язався прийняти надані Послуги та оплатити їх вартість.
ГУ Держгеокадастр в Одеській області листом №24-15-0.63-8110/2-21 від 13.12.2021 звернувся до ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ», в якому Замовник повідомив Виконавця про порушення строків надання послуг та просив негайно виконати прийняті на себе зобов'язання за договором та сплати пеню.
Як з'ясовано судом, у відповідь на вищезазначений лист, ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» зворотнім листом №2790 від 22.12.2021 повідомило ГУ Держгеокадастр в Одеській області про те, що затримка у наданні послуг за договором сталась не з вини Виконавця, а через дії та бездіяльність третіх осіб та погодних умов, а також посилалось на істотну зміну обставин у виконанні зобов'язання, у зв'язку із чим просило Замовника не використовувати своє право на застосування штрафних санкцій за порушення строків надання послуг.
Також у матеріалах справи міститься довідка Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів Державної служби України з надзвичайних ситуацій №1055 від 16.12.2021 про погодні умови в районах Одеської області у період з 29.10.2021 по 10.12.2021, видана на запит ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» №2681 від 15.12.2021.
В підтвердження істотної зміни обставин у виконанні зобов'язань за договором про надання послуг №16 від 29.10.2021, відповідачем надано до суду копію висновку Одеської регіональної торгово-промислової палати №2003-14/445 від 20.12.2021, складеного на запит ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» за №2727 від 16.12.2021.
У вказаному висновку торгово-промисловою палатою на підставі наданих Виконавцем документів було зазначено, що ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» вжив всі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов'язань згідно з договором, а саме: станом на 09.12.2021 було розроблено документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель на всі земельні ділянки державної власності, які відповідно Договору підлягають державній інвентаризації.
Також торгово-промисловою палатою було встановлено, що отримання ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» інформації від органів виконавчої влади, визначеними перехідними положеннями Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-1V, а саме Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації та Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, відбулось с суттєвою затримкою (2-3 тижні) відповідно до вихідних дат запитів ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» та отриманих на ці запити відповідей.
Крім цього Одеська регіональна торгово-промислова палата додатково зазначила, що в період надання послуг за умовами Договору з 29 жовтня по 10 грудня 2021 р. відповідно до довідки Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів № 1055 від 16.12.2021 р. на території Роздільнянського, Одеського, Білгород-Дністровського, Ізмаїльського, Белградського районів Одеської області спостерігались переважно невеликі та помірні дощі, а часом і Небезпечне метеорологічне явище першого рівня небезпечності (жовтий) - значний дощ та опади, що ускладнило виконання геодезичних робіт ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ»
На підставі чого Одеська регіональна торгово-промислова палата дійшла висновку, що ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» вчинив усі дії, залежні від нього для своєчасного надання послуг з проведення державної інвентаризації земель на території Одеської області, але через зазначені обставини, зокрема затримкою в отриманні інформації від органів виконавчої влади та часом витраченим на погодження документації із землеустрою з користувачами земельних ділянок, не може своєчасно та в повному обсязі виконати свої зобов'язання за Договором.
Враховуючи викладене, Одеська регіональна торгово-промислова палата підтвердила настання істотної зміни обставин, які тривають станом на дату видачі вказаного висновку за договором про надання послуг від 29.10.2021, укладеним між ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» та ГУ Держгеокадастру в Одеській області.
В матеріалах справи також наявні листи ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» № 2436 від 24.11.2021 до Одеської обласної державної адміністрації, в якому Виконавець просив Голову обласної державної адміністрації посприяти у отриманні в найкоротший термін інформації щодо об'єктів державної інвентаризації. та №2656 від 10.12.2021 до ГУ Держгеокадастру в Одеській області, в якому Виконавець повідомляє Замовника про виконану роботу та про причини затримки у наданні послуг, які не залежали від Виконавця.
Між тим суд звертає увагу, що відповідачем не представлено суду доказів надіслання таких листів адресатам або їх отримання адресатами, у зв'язку із чим суд вважає їх неналежними та недопустимими та не приймає їх уваги.
Як вказує позивач, порушення відповідачем строків надання послуг за договором про надання послуг № 16 від 29.10.2021, стало підставою для звернення ГУ Держгеокадастру в Одеській області до суду з позовними вимогами про стягнення з ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» пені у розмірі 805708,26 грн. за прострочення виконання зобов'язання на 14 днів.
5. Позиція суду.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України зарахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч.1. ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Проаналізувавши спірні правовідносини, судом встановлено, що незважаючи на обрану сторонами назву договору №16 від 29.10.2021 «Про надання послуг», фактично між сторонами спору склалося договірне зобов'язання підряду на проектні та пошукові роботи.
Згідно ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Так як було з'ясовано судом, предметом договору №16 від 29.10.2021 є надання послуг з проведення державної інвентаризації земель відповідно до технічного завдання, водночас як визначено пунктом 12 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 476, роботи з інвентаризації земель, державної інвентаризації земель та земельних ділянок включають обстежувальні, топографо-геодезичні та проектно-вишукувальні роботи, складення і оформлення технічної документації в паперовій та електронній формі.
Також умовами договору №16 від 29.10.2021 передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель розробляється окремо на територію кожної адміністративно-територіально одиниці або її частини, яка підлягає затвердженню.
Згідно ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За приписами ст. 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Отже зважаючи, що за результатами виконання договору №16 від 29.10.2021 є оформлення виконавцем технічної документації, передача її замовнику та внесення відомостей до Державного земельного кадастру, то відповідно укладений сторонами договір про надання послуг з проведення державної інвентаризації за своєю правовою природою є договором підряду на розборку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. (Частини 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України).
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором. (ст. 854 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
З урахуванням досліджених умов договору та матеріалів справи, судом було встановлено, що строк виконання робіт з інвентаризації земель був обумовлений сторонами договору до 10.12.2021, між тим фактично ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» виконало зазначені роботи за договором 24.12.2021, про що свідчить останній підписаний акт прийому-передачі №1842.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частиною 2 цієї статті визначено, що припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 599 Цивільного кодексу України та стаття 202 Господарського кодексу України встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Водночас суд звертає увагу, що відповідач не заперечує факту прострочення виконання свого зобов'язання щодо своєчасного надання послуг з проведення державної інвентаризації земель, втім позиція відповідача ґрунтується на тому, що відсутні підстави для стягнення нарахування йому пені, оскільки відповідач, як виконавець зазначених робіт/послуг, здійснив всі дії задля своєчасного виконання такого зобов'язання, а прострочення відбулось через незалежні від нього обставини, в підтвердження чого останнім було представлено суду копію висновку Одеської регіональної торгово-промислової палати №2003-14/445 від 20.12.2021.
Судом було встановлено, що у вказаному висновку Одеська регіональна торгово-промислова палата підтвердила настання істотної зміни обставин, які тривали станом на дату видачі вказаного висновку за договором про надання послуг від 29.10.2021, укладеного між ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» та ГУ Держгеокадастру в Одеській області.
Згідно з ч.1 ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Також згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов'язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України»).
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44 (5), Торгово-промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов'язань/обов'язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.
Згідно п. 3.3. Регламенту ТПП України, сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Відповідно до п. 6.12 Регламенту, сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) видається заявнику на бланку Торгово-промислової палати України/регіональної торгово-промислової палати. В сертифікаті вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов'язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин.
Окрім цього, суд звертає увагу, що умовами договору №16 від 29.10.2021 передбачено процедуру повідомлення сторонами договору один одного у разі настання форс-мажорних обставин, зокрема визначено, що сторона, яка опинилася під їх впливом, повинна в розумний строк, але не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня виникнення форс-мажорних обставин, без затримки повідомити про це іншу сторону в письмовій формі, повідомлення повинно містити інформацію про характер обставин і, якщо можливо, оцінку їх впливу на можливість виконання стороною своїх зобов'язань за цим договором та графік виконання зобов'язань.
При цьому цим же договором визначено, що факт виникнення форс-мажорних обставин повинен бути підтверджений сертифікатом, виданим Торгово-промисловою палатою України, або відповідною уповноваженою нею регіональною торгово-промисловою палатою. У разі відсутності такого підтвердження Сторона, яка не виконала свої зобов'язання, несе відповідальність в повному обсязі.
Враховуючи викладене суд зауважує, що висновок Одеської регіональної торгово-промислової палати №2003-14/445 від 20.12.2021 не є сертифікатом, виданим на підтвердження форс-мажорних обставин, який би підтверджував неможливість належного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасного надання послуг з проведення державної інвентаризації за договором №16 від 29.10.2021.
Більш того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повідомлення позивача про наявність таких обставин у строк, встановлений договором.
Також суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що вказаним висновком регіональна торгово-промислова палата підтвердила зміну істотних обставин зобов'язання, що є підставою для зміни умов договору, як передбачено ст. 652 Цивільного кодексу України, тобто висновок про істотну зміну обставин зобов'язання та сертифікат про форс-мажорні обставини мають різне правове значення.
За таких обставин, суд вважає помилковими та недоведеними посилання відповідача про наявність форс-мажорних обставин, що свідчать про неможливість своєчасного виконання зобов'язання за договором №16 від 29.10.2021, на підставі чого суд доходить висновку про правомірність нарахування позивачем відповідачу пені за порушення строків надання обмовлених договором послуг.
Статтею 529 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як передбачено ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Умовами договору №16 від 29.10.2021 визначено, що у разі порушення зобов'язань за цим договором може настати такий правовий наслідок - сплата штрафних санкцій, зокрема, за порушення виконавцем строків надання послуг стягується пеня у розмірі 1 (одного) відсотка від загальної вартості послуг за цим договором, за кожний день прострочення
Так, згідно розрахунку позивача, останнім було нараховано пеню у розмірі 805708,26 грн. за прострочення виконання зобов'язання на 14 днів.
Між тим, суд не погоджується із наданим позивачем розрахунком пені та вважає його помилковим, адже як було встановлено обов'язок відповідача виконати роботи з державної інвентаризації земель сплив 10.12.2021, який був фактично виконаний з простроченням 24.12.2021.
Тобто в даному випадку має місце прострочення на 13 календарних днів, оскільки день виконання зобов'язання не враховується у період прострочення.
Здійснивши власний розрахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України в період з 10.12.2021 по 24.12.2021 у розмірі 1 (одного) відсотка від загальної вартості послуг (5755058,89 грн. х 1% = 57550,59 грн.) за кожен день прострочення (13 днів), суд встановив, що правильним розміром пені за порушення зобов'язання відповідача щодо своєчасного виконання послуг дорівнює 748157,67 грн. за 13 днів прострочення.
Водночас, вирішуючи питання щодо зменшення розміру пені, суд дійшов наступних висновків.
Так, норми матеріального права, а саме ст.233 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України, встановлюють, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
При цьому, суд звертає увагу на тому, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання за положенням частини першої статті 550 Цивільного кодексу України.
Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.
Водночас, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язковий для учасників правовідносин характер.
Оцінюючи можливість зменшення суми пені, суд, дослідивши обставини справи, дійшов висновку, про те, що факт зміни істотних обставин при виконанні відповідачем зобов'язання, викладений у висновку Одеської регіональної торгово-промислової палати №2003-14/445 від 20.12.2021, з якого вбачається, що через затримку в отриманні інформації від органів виконавчої влади та час витрачений на погодження документації із землеустрою з користувачами земельних ділянок, а також несприятливі погодні умови ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» не змогло своєчасно та в повному обсязі виконати свої зобов'язання за договором свідчить про наявність виняткових обставини, що вплинули на можливість належного виконання відповідачем своїх зобов'язань, за яких можливе зменшення неустойки.
Крім того суд враховує, що прострочення виконання зобов'язання зі сторони відповідача не було значним та позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій відповідача, не надано.
Суд вважає за необхідне відзначити, що зменшення судом розміру неустойки, враховуючи положення ст. 219 Господарського кодексу України, яка регулює межі господарсько-правової відповідальності, порядок і умови зменшення розміру та звільнення від відповідальності, свідчить про те, що зменшення судом розміру стягуваної пені є проявом обмеження відповідальності боржника, та жодним чином не є звільненням його від відповідальності.
З урахуванням викладеного у сукупності, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, суд вважає справедливою, доцільною, обґрунтованою та такою, що цілком відповідає принципу верховенства права в умовах воєнного стану необхідність зменшення розміру заявленої до стягнення пені до 1000 грн.
Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст.86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх та обґрунтованих підстав для часткового задоволення позовних вимог ГУ Держгеокадастру в Одеській області щодо стягнення з ДП «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» пені за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо надання послуг/виконання робіт із проведення державної інвентаризації земель на території Одеської області за договором №16 від 29.10.2021 у розмірі 1000,00 грн.
Відповідно до п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
За таких обставин, враховуючи приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та той факт, що позивачем було неправильно розраховано розмір пені, який мав бути стягнути з відповідача, якби його не було зменшено судом, то відповідно судовий збір у розмірі 11222,37 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Державного підприємства «ОДЕСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ» (вул. Космонавтів, 34, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 00702995) на користь Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 39765871) пеню у розмірі 1000/одна тисяча/грн. 00 коп., а також 11222/одинадцять тисяч двісті двадцять дві/грн. 37 коп. витрат по сплаті судового збору.
3.В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повне рішення складено 06 грудня 2022 р. у зв'язку із екстреними відключеннями електроенергії у м. Одеса, зокрема, у Господарському суді Одеської області.
Суддя Ю.М. Невінгловська