ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.11.2022Справа № 910/5002/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр
відновлювальної енергетики'Альтернатив»
до Державного підприємства «Гарантований покупець»
про стягнення 2.401.407,53 грн
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Мелконян Н.Г.
за участю представників сторін
від позивача не з'явився
від відповідача Корсун Ю.Ю., адвокат за довіреністю № 92-Д від 31.12.2021
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі № 910/5002/22 позов задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр відновлювальної енергетики «Альтернатива» 1.452.873,92 грн інфляційних втрат, 601.075,58 грн 3% річних, 30.809,24 грн витрат судового збору.
17.11.2022 відповідачем подано до суду заяву про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/5002/22 від 15.11.2022 на один рік. В обґрунтування заяви відповідач посилається на наступне: неможливість забезпечення виконання зобов'язань з оплати електричної енергії за «зеленим» тарифом у інший спосіб ніж шляхом додержання механізму встановленого Законом та Порядком; фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється лише в межах кошторису затвердженого Регулятором (ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії»); неналежним виконанням НЕК «Укренерго» обов'язку щодо забезпечення надходження грошових коштів Гарантованому покупцю для оплати останнім електричної енергії виробникам за «зеленим» тарифом в повному обсязі; необхідність забезпечення Гарантованим покупцем оплати електричної енергії перед виробникам за «зеленим» тарифом (на сьогодні вже зареєстровано 960 суб'єктів господарювання) у обсягах, що пов'язані з виконанням НЕК «Укренерго» спеціальних обов'язків із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії; внаслідок збройної агресії господарська діяльність учасників ринку електричної енергії ускладнена або взагалі неможлива, наслідком чого є несвоєчасне постачання електроенергії, несвоєчасна оплата у повному обсязі Гарантованому покупцю вартість послуги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2022 розгляд заяви про відстрочення рішення суду призначено на 29.11.2022.
Позивач в судове засідання 29.11.2022 не з'явився.
Відповідач в судовому засіданні 29.11.2022 вимоги заяви про розстрочення рішення суду підтримав повністю.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення відповідача, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви про відстрочення виконання рішення у справі, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України обов'язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.
Частино 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Відстрочення виконання рішення - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.
Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об'єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.
Статтею 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що
гарантований покупець електричної енергії - суб'єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов'язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, а також у виробників за аукціонною ціною та виконувати інші функції, визначені законодавством;
регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
У ч. 1 ст. 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» вказано, що фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється в межах кошторису, що затверджується Регулятором.
Суд погоджується з доводами заявника, що стан виконання Державним підприємством «Гарантований покупець» своїх зобов'язань перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії, яким є також позивач у цій справі, зумовлена певними об'єктивними обставинами. Ці обставини не свідчать про відсутність вини відповідача, проте вказують на її ступніть як такий, що не пов'язаний з його умислом.
Судом також враховано, що відповідачем вартість відпущеної електроенергії сплачено та предметом спору у даній справі є стягнення пені та нарахувань, що передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України.
Проаналізувавши наведені доводи заявника в сукупності з визначеними положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 641 від 26.04.2019, статусом та особливостями діяльності Державного підприємства «Гарантований покупець» в сфері функціонування ринку електричної енергії, суд дійшов висновку про доведення належним чином заявником наявності сукупності обставин, пов'язаних з перебігом спірних правовідносин, що вказують на існування виняткових обставин, які ускладнюють вчасне виконання судового рішення у даній справі.
Судом враховано, що Указом Президента України № 64/202 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан в Україні, який наразі триває, під час якого Державне підприємством «Гарантований покупець» бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури.
За таких обставин, суд дійшов висновку про достатню винятковість наведених обстави для застосування визначеної ст. 331 Господарського процесуального кодексу України процедури відстрочення виконання судового рішення, а тому вважає обґрунтованим відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі № 910/5002/22 на шість місяців з дня його ухвалення.
Водночас, суд приймає до уваги, що матеріальний інтерес відповідача полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило одночасно не збанкрутувати та продовжити господарську діяльність, а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.
В той же час, суд враховує, що в силу закріплених в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) принципів на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).
Однак, за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003).
З огляду на вищевикладене, визначений судом строк у шість місяців відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.1101.2022 у справі № 910/5002/22 жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції позивачу права на суд.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі № 910/5002/22 на шість місяців з дня його ухвалення.
Керуючись ст. ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Заяву Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/5002/22 від 15.11.2022 задовольнити частково.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/5002/22 від 15.11.2022 до 15.05.2023.
Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвалу складено 05.12.2022.
СуддяСівакова В.В.