Справа №751/4863/22
Провадження №3/751/2361/22
06 грудня 2022 р. місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,
при секретарі Овдій О.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ЧРУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонерки, місце проживання: АДРЕСА_1 -
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП -
за участі:
особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Святної О.В.,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №337279 вбачається, що 12.11.2022 року о 22 год. 30 хв. ОСОБА_1 за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , повторно, будучи протягом року притягнутою до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, вчинила стосовно своєї доньки - ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного характеру, при цьому ображала потерпілу нецензурною лайкою у присутності неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдала їй психологічних страждань, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Своїми діями ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила наявність конфліктних взаємовідносин зі своєю донькою ОСОБА_2 , однак зауважила, що в конкретному випадку мала місце сімейна сварка, обумовлена неприязними стосунками з співмешканцем останньої. ОСОБА_1 повідомила, що після деокупації міста вона та сім'я заявниці по справі почали спільно проживати, але доброзичливі взаємовідносини в родині не склалися. На даний час її донька ОСОБА_2 періодично провокує з нею сварки та викликає працівників поліції для складання адміністративних протоколів, тим самим намагаючись змусити її виселитись з будинку.
В судове засідання потерпіла ОСОБА_2 не з'явилась, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляла.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а справа підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Диспозиція ч.2 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає, зокрема, словесні образи, погрози, приниження, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, під домашнім насильством, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Суд звертає увагу, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому, шляхом порушення його прав і свобод.
В той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об'єктивних причин, але й від суб'єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
З матеріалів справи вбачається, що незважаючи на спільне проживання ОСОБА_2 зі своєю матір'ю ОСОБА_1 , останньою було укладено з Чернігівським міським територіальним центром соціального обслуговування Чернігівської міської ради Договір про надання соціальних послуг.
Крім того, суд бере до уваги форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 12.11.2022 року, в якій на усні поставлені запитання, пов'язані з будь-яким проявом вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 , окрім спору з приводу місця проживання, надала відповідь «ні».
Тобто, згідно відомостей даної форми працівником поліції було надано оцінку ризику вчинення насильства як «низький рівень небезпеки», що ставить під сумнів вчинення ОСОБА_1 психологічного насильства відносно доньки ОСОБА_2 .
Вказані письмові докази узгоджується з наданими поясненнями ОСОБА_1 в частині наявності неприязних взаємовідносин з ОСОБА_2 , викликаних їх спільним проживанням з співмешканцем, що лише посилюють висновок суду щодо наявності між сторонами саме конфліктних стосунків, обумовлених виникненням житлового спору.
Обов'язок довести наявність ознак домашнього насильства в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та можливість заподіяння або заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого покладається на посадову особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення.
В матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про те, що ОСОБА_1 навмисно вчиняла дії, які були спрямовані на заподіяння психічному здоров'ю потерпілій ОСОБА_2 .
Адміністративним правопорушенням є не будь-яке домашнє насильство, а те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.
Надаючи оцінку наведеним доказам у справі, суд виходить із того, що відповідно ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
В конкретному випадку, суд вважає, що мала місце сімейна суперечка або ж конфлікт між членами сім'ї, який не охоплюється диспозицією ст.173-2 КУпАП та не є об'єктивною стороною вказаного правопорушення, за що особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали в суду сумніви.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що судом не здобуті належні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247,283, 284,294 КУпАП, суд -
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП - закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення .
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови.
Суддя В.Г. Павлов