Справа № 404/6975/22
Номер провадження 1-кп/404/379/22
02 грудня 2022 року м. Кропивницький, Україна
Кіровський районний суд м. Кіровограда засідаючи у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_2
із секретарем судового засідання - ОСОБА_3 на стадії підготовчого провадження розглянувши угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12022120000000771 від 27 вересня 2022 року, у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кіровограда, Кіровоградської області, громадянки України, незаміжньої, на утриманні неповнолітніх дітей не маючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Сторони кримінального провадження, які приймали участь на стадії підготовчого провадження, -
з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_4.
з боку захисту: обвинувачена ОСОБА_1 , захисник - адвокат ОСОБА_5
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_1 , приблизно на початку жовтня 2022 року, точна дата та час судом не встановлені, перебуваючи на вулиці біля будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу в порушення вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, на землі серед сухих гілок дерев, знайшла два предмети, зовні схожі на ручні гранати, одна з яких згідно з висновком експерта № СЕ-19/112-22/8910-ВТХ від 10.11.2022 являється:
- корпусом бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1 та засобом підриву, а саме уніфікованим бойовим підривачем ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), які конструктивно поєднуються між собою по різьбовому з'єднанню, у конструктивному поєднанні є бойовою ручною осколковою гранатою оборонної дії типу Ф-1, яка належить до категорії боєприпасів, придатні для здійснення вибуху після видалення запобіжної чеки та вивільнення важеля.
В подальшому, ОСОБА_1 придбавши боєприпаси, в той же день, на початку жовтня 2022 року, перебуваючи в м. Кропивницькому, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без передбаченого законом дозволу в порушення вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, власноручно перенесла зазначений предмет до квартири за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де серед побутових речей залишила її зберігати.
В подальшому, 26.10.2022 року в період часу з 09 год. 55 хв. до 12 год. 20 хв. на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду міста Кіровограда, працівниками поліції проведено обшук квартири за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , де остання, без передбаченого законом дозволу в порушення вимог п. п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, зберігала раніше придбані та перенесені предмети, зовні схожі на гранати, одна з яких згідно з висновком експерта № СЕ-19/112-22/8910-ВТХ від 10.11.2022 являються:
- корпусом бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1 та засобом підриву, а саме уніфікованим бойовим підривачем ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), які конструктивно поєднуються між собою по різьбовому з'єднанню, у конструктивному поєднанні є бойовою ручною осколковою гранатою оборонної дії типу Ф-1, яка належить до категорії боєприпасів, придатні для здійснення вибуху після видалення запобіжної чеки та вивільнення важеля.
Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України, за кваліфікуючими ознаками: придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях визнала повністю та пояснила про їх обставини так, як вказано вище. Проти затвердження угоди про визнання винуватості не заперечувала та дала згоду на її затвердження.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю.
Враховуючи повне визнання підозрюваною (обвинуваченою) ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованому кримінальному правопорушенні, 29.11.2022 року між прокурором та підозрюваною (обвинуваченою) ОСОБА_1 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 на стадії досудового розслідування укладена угода про визнання винуватості. Відповідно до умов угоди, ОСОБА_1 зобов'язувався: беззастережно визнати свою вину у вчиненні зазначеного злочину. Також сторони угоди, домовились про призначення ОСОБА_1 міри покарання відповідно до санкції ч. 1 ст. 263 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Під час підготовчого судового засідання обвинувачена ОСОБА_1 підтвердила, що дійсно укладала угоду з прокурором про визнання винуватості.
В судовому засіданні, судом також встановлено, що обвинувачена повністю розуміє, що має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується, та вона має відповідні права передбачені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України.
Обвинуваченій ОСОБА_1 також роз'яснені: наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення; узгоджений вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд під час підготовчого судового засідання переконався, що укладення угоди сторонами /підозрюваною (обвинуваченою) та прокурором/ є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Вирішуючи питання щодо відповідності угоди вимогам КПК України, судом встановлено, що кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 263 КК України відноситься до категорії тяжких. Обвинувачена під час досудового розслідування та під час судового розгляду повністю визнала свою вину у інкримінованому правопорушенні. Обвинувачена та її захисник в судовому засіданні підтримали укладену угоду та просять суд її затвердити. Прокурор також просив затвердити угоду.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що прокурором та підозрюваною (обвинуваченою) дотримані вимоги ст. ст. 469, 471 КПК України щодо підстав /та обставин/ для ініціювання та укладення угоди про визнання винуватості. Зміст угоди повністю відповідає вимогам ст. 471 КПК України. Будь яких перешкод для укладення угоди, судом не встановлено.
Суд не досліджує докази по кримінальному провадженню, оскільки вирок ухвалюється в особливому порядку, передбаченому Главою 35 КПК України /кримінальне провадження на підставі угод/.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставинами які пом'якшують покарання обвинуваченої є: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої судом під час судового розгляду не встановлено.
Мотиви призначення покарання.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого правопорушення, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 незаміжня, на утриманні неповнолітніх дітей не має. Раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалася.
Разом з тим, суд вважає, що обставини встановлені під час судового розгляду свідчать, що ОСОБА_1 не схильна до системного вчинення правопорушень.
Враховуючи викладені обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин які обтяжують покарання, а також враховуючи угоду про визнання винуватості, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових кримінальних правопорушень, повинно бути призначено покарання у межах, встановлених у санкції статі у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки. Разом з тим, відповідно до ст. 75 КК України, суд приймає рішення про звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням, оскільки вважає, що її виправлення можливо без відбуття покарання у вигляді позбавлення волі. Суд також призначає певні обов'язки які передбачені ст. 76 КК України і виконання яких буде необхідною складовою покарання для ОСОБА_1 . Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.
Призначення вказаного покарання, буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, тяжкості скоєного, обставинам правопорушення, особі обвинуваченої, а також не тільки меті покарання передбаченого ст. 50 КК України, а й меті правосуддя, невід'ємною частиною якого є справедливість та верховенство права.
Підстав для відмови в угоді та призначення більш суворого покарання, суд не находить.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.
Запобіжний захід обвинуваченій до набрання вироком законної сили суд вважає за необхідне не обирати, оскільки особистість обвинуваченої свідчить про відсутність будь-якої необхідності у застосуванні будь-якого запобіжного заходу.
Долю речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України..
Жодних цивільно-правових вимог у вказаному кримінальному провадженні не має.
Ухвалюючи вирок, суд керується ст. ст. 370, 373, 374 КПК України.
Затвердити угоду від 29.11.2022 року про визнання винуватості укладену між прокурором відділу процессуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою (підозрюваною) ОСОБА_1 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_5
Визнати ОСОБА_1 винною у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік, поклавши на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок строку відбування покарання обвинуваченій з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
До набрання вироком суду законної сили будь-який запобіжний захід обвинуваченій не обирати.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у загальній сумі 4530 гривень 72 копійок.
Речові докази по кримінальному провадженні: порожній корпус ручної гранати Ф-1, із накольним механімом із перехідною втулкою учбово-імітаційного підривача УЗРГМ (УЗРГ) для ручних гранат РГД -5, Ф-1 та РГ-42 без запалу; корпус бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1 та засіб підриву, після проведення експертних досліджень, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області - знищити.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1)обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2)прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана, через суд який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Судом також роз'яснено обвинуваченій наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_2