Справа № 404/7961/21
Номер провадження 1-кс/404/2961/22
22 листопада 2022 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника скаржника - адвоката ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кіровського районного суду міста Кіровограда скаргу ОСОБА_4 про скасування постанови дізнавача СД Крописницького РУП ГУНП в Кіровоградській області на закриття кримінального провадження 12021121130001537 за ч. 1 ст. 125 КК України,-
Авокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 подав до Кіровського районного суду міста Кіровограда скаргу про скасування постанови дізнавача СД Крописницького РУП ГУНП в Кіровоградській області на закриття кримінального провадження 12021121130001537 за ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
У судовому засіданні адвокат вимоги підтримав. В обґрунтування вказав, що протягом тривалого часу слідчі дії не проводили, не встановили винних осіб у незаконному проникненні та нанесенні потерпілій тілесних ушкоджень.
Прокурор і дізнавач не з'явились, матеріали кримінального провадження не подали.
Приводом для початку досудового розслідування розслідування стала заява ОСОБА_4 від 03.09.2021 року про те, що :
08 березня 2021 року, по АДРЕСА_1 , крізь прихований люк у ванній кімнаті незаконно проникли в квартиру 84 цього ж будинку, де умисно нанесли ОСОБА_4 тілесні ушкодження. За версією потерпілої винними особами є сусіди чоловічої статі з квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 цього ж будинку.
СД Крописницького РУП ГУНП в Кіровоградській області провів досудове розслідування по кримінальному провадженню 12021121130001537 за ч. 1 ст. 125 КК України.
08 листопада 2022 року, за результатами проведеного досудового розслідування дізнавач виніс постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із відсутністю події кримінального правопорушення.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Статтею 303 КПК України визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед яких, пунктом 3 ч. 1 вказаної статті КПК України передбачено право заявника, потерпілого, його представника чи законного представника оскаржити рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.
Відповідно до положень Глави 24 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Для виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Метою досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб .
Основним засобам збирання доказів, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч. 1-2 та 6 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Під час проведення досудового розслідування дізнавач допитав потерілу, яка повідомила, що в нічний час 08 березня 2021 року, по АДРЕСА_1 , крізь прихований люк у ванній кімнаті до квартири 84 проникли чоловіки з сусідніх квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 цього ж будинку, де нанесли їй умисні тілесні пошкодження. Крім того визнала, що на момент проведення допиту у неї на тілі відсутні тілесні ушкодження.
До мед закладів не зверталася, медичну експертизу не проходила.
На камерах відео спостереження, що встановлено в її квартирі , відсутній відповідний запис про нанесення тілесних ушкоджень.
До матеріалів провадження долучена довідка з КНП «ОКПЛ КОР» про те, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 зверталася за консультацією до лікаря психіатра та був встановлений діагноз про захворювання на хронічний маячний розлад.
06.10. 2022 року, в квартирі АДРЕСА_4 провели огляд місця події , за результатами якого у ванній кімнаті не було виявлено прихованих люків та отворів.
Допитані в якості свідків сусіди потерпілої: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 повідомили, що ОСОБА_4 їх сусідка, яка постійно конфліктує. Ніхто не наносив їй тілесних ушкоджень.
Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.
На виконання вимог частини 1 статті 92 КПК України, дізнавач зібрав усі можливі, процесуально зафіксовані, перевірені та оцінені докази, перерахованих у статті 91 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, дізнавач зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином дізнавач прийняв рішення про закриття кримінального провадження лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки показань, дослідження речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
Дійсно, за результатами проведеного досудового слідства у кримінальному провадженні не встановлено будь-яких об'єктивних даних, які б свідчили про наявність події злочин. Проникнення до житла виключається, оскільки відсутній отвір про який припускає потерпіла.
Обставини викладенні у заявах ОСОБА_4 не знайшли свого об'єктивного підтвердження у ході проведення досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження та спростовуються належно зібраними, допустимими і достовірними доказами, які у сукупності не суперечать один одному.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Частиною 1 статті 125 КК України встановлено кримінальну відповідальність за заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.
Проте не встановлено будь-яких фактів умисного заподіяння тілесних ушкоджень стосовно ОСОБА_4 .. Обставини заяв про злочин не знайшли свого підтвердження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення. На підставі ч. 3 названої статті, постанова приймається слідчим, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру. Закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення здійснюється, коли встановлено, що подія, з приводу якої внесені відомості до ЄРДР відбулася, була результатом вчиненого особою діяння, яка сама по собі не є кримінальним правопорушенням, оскільки відсутній хоча б один із елементів складу злочину, або наявні обставини, які виключають злочинність діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України, яка кореспондується з ч. 5 ст. 40 КПК України, прокурор, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора, слідчого. Таким чином, слідчий правомірно визначив перелік слідчих дій, проведення яких забезпечило з'ясування відсутності складу злочину.
Дізнавач зібрав достатні об'єктивні данні та виніс остаточну законну і обґрунтовану постанову відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
На виконання вимог ст. 110 КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження є вмотивованою, її зміст відповідає фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Згідно ст. 215 КПК України, досудове розслідування здійснюється у формі досудового слідства. Глава 19 КПК України визначають форму та регламентує порядок проведення досудового слідства. Разом з цим необхідно зауважити, що не встановлюється переліку процесуальних та слідчих дій, які обов'язково належить здійснити під час досудового розслідування для його закінчення. Орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, самостійно визначає обсяг перевірочних дій, достатніх за переконанням слідчого чи прокурора, для прийняття мотивованого рішення у відповідності до положень ч.2 ст. 283 КПК України.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Таким чином слідчий суддя зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.
Сумніви скаржника про поверховість та неповноту проведеного розслідування є непідтвердженим суб'єктивним припущенням, тому до уваги не приймаються. Висловлені ним судження мають узагальнену характеристику, суперечать правозастосуванню ст. 6 Конвенції, зокрема принципу юридичної визначеності, оскільки клопотання та зауваження не будуть мати конструктивного результату,- не буде здобуто нових доказів.
З урахуванням захворювання, яким страждає ОСОБА_4 ставиться під сумнів достовірність змісту її показів. Деталізація повідомлених нею відомостей повністю спростована результатами проведеного огляду місця події, щодо відсутності отвору в ванній кімнаті.
Не існує потреб для допиту інших осіб, оскільки зібрані покази свідків достовірні, між ними відсутні протиріччя, мають правдивий зміст, а тому вони будуть тільки повторюватись, незалежно від того, кого допитають.
ОСОБА_4 не змогла повідомити реальні та переконливі доводи, про необхідність заподіяння сусідами тілесних ушкоджень в ніч з 7 на 8 березня 2021 року. За таких умов не існувало мотивів для вчинення дій про які наполягає заявник.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 КК України, прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Через відсутність мотиву, не існує складового елементу прямого умислу, тому відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого ст. 125 КК України.
Дослідивши надані сторонами матеріали обґрунтовано вважаю, що дізнавач під час проведення досудового розслідування у відповідності до вимог ст. 223 КПК України вжив необхідні дії спрямовані на отримання (збирання) доказів та їх перевірку, дослідив та перевірив обставини, зазначені у заяві про вчинення кримінального правопорушення, їм надано належну оцінку, досудове розслідування проведено із застосуванням всіх можливих засобів для всебічного, неупередженого та об'єктивного розслідування, з перевіркою всіх фактичних обставин справи, що може мати суттєве значення для розслідування кримінального провадження.
Доцільності проведення будь-яких слідчих (розшукових) дій не вбачається, оскільки вони не здатні вплинути на наявні результати провадження. Не існує правової необхідності проводити інші процесуальні дії чи приймати процесуальні рішення у цьому кримінальному провадженні.
Відсутність ознак винної поведінки виключає у майбутньому пред'явлення підозри чи направлення обвинувального акту до суду, тому дізнавач прийняв правильне процесуальне рішення у формі постанови про закриття кримінального провадження , як єдиний законний спосіб завершення цього досудового розслідування.
Схожий висновок містить постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18).
Наведене дає підстави обґрунтовано стверджувати, що дізнавач при розслідуванні обставин цього кримінального провадження у цілому виконав вимоги щодо забезпечення всебічності та повноти дослідження. Оскаржувана постанова слідчого відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, а висновок про закриття кримінального провадження є обґрунтованим.
Істотних порушень вимог КПК України, які б могли вплинути на правильність прийнятого рішення, слідчим суддею не встановлено, а у скарзі не наведено достатніх даних, які безумовно свідчать про неповноту проведеної перевірки та могли бути підставами для скасування прийнятого остаточного процесуального рішення.
За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути постановлена ухвала про відмову у задоволенні скарги (п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України).
Керуючись ст.ст. 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, -
У задоволенні вимог ОСОБА_4 про скасування постанови дізнавача СД Крописницького РУП ГУНП в Кіровоградській області на закриття кримінального провадження 12021121130001537 за ч. 1 ст. 125 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення, відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1