Справа № 947/26451/22
Провадження № 1-кс/947/12096/22
30.11.2022 року
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором спеціалізованої екологічної прокуратури Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12022160000000464 від 04.07.2022 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Сочі, російська федерація, є особою без громадянства, який мешкає: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України,
В провадження Київського районного суду міста Одеси надійшло клопотання сторони обвинувачення про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається з клопотання, приблизно на початку липня 2022 року (більш точну дату та час в ході проведення досудового розслідування встановити не представилось можливим) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою незаконного збагачення та отримання матеріальних благ, шляхом скоєння злочину проти довкілля, розробив план злочинної діяльності, пов'язаної з незаконною порубкою дерев у лісових насадженнях, перевезенням, зберіганням та збутом незаконно зрубаних дерев на території Балтської міської громади Подільського району Одеської області.
Розуміючи, що реалізація злочинного плану, направленого на систематичну незаконну порубку, перевезення, зберігання та реалізацію незаконно зрубаних дерев на території Одеської області потребує залучення інших осіб, ОСОБА_8 , на початку липня 2022 року, у різний період часу, залучив як виконавців ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та невстановлених слідством осіб, яких посвятив у свій злочинний план, та які дали свою добровільну згоду на участь у протиправній діяльності під керівництвом ОСОБА_8 .
Після чого ОСОБА_8 розподілив між учасниками ролі, встановив правила конспірації та погодив план протиправних дій, при цьому ОСОБА_9 призначив старшим серед інших, яким доручив обирати разом з ним місце і час вирубки лісових насаджень, а також приймати замовлення на реалізацію незаконно зрубленої деревини.
Також ОСОБА_8 визначив автомобілі для перевезення незаконно зрублених дерев з лісу, а саме автомобіль «ВАЗ 21043» білого кольору, державний номер НОМЕР_1 , 1993 року випуску, автомобіль «ВАЗ 2106» бежевого кольору, на який в цілях конспірації встановлений державний номер НОМЕР_2 , автомобіль марки «УАЗ» зеленого кольору, без державних номерів.
Крім того ОСОБА_8 визначив місце для незаконної вирубки дерев у лісовому насадженні, а саме земельній ділянці впродовж залізничних колій в напрямку від с. Білене до с. Стротинка Подільського району Одеської області, географічні координати 47.878819, 29.690775, про що повідомив спільникам.
Так, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 здійснювали доставку спільників ОСОБА_10 та невстановлених слідством осіб, до місця, де вони разом незаконно за допомогою заздалегідь підготовлених бензопил, сокир, ручних колунів здійснювали спилювання та порубку дерев у визначеному ОСОБА_8 місці, після чого завантажували незаконно зрубані дерева до заздалегідь підшуканих та пристосованих автомобілів, перевозили частину незаконно зрубаних дерев до визначеного місця з метою збуту.
ОСОБА_8 підшукував осіб, яким можливо було збувати незаконно зрубаний ліс, із якого вони виготовляли дрова.
Фінансування учасників незаконного вирубу деревини здійснювалось безпосередньо ОСОБА_8 за рахунок коштів, отриманих від збуту незаконної порубки дерев.
ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та невстановлені слідством особи, діючи за попередньою змовою діючи за вказівкою ОСОБА_8 з початку липня 2022 року, порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу, як важливого елемента навколишнього природного середовища, умисно, з корисливих мотивів, без спеціального на те дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком), виданим уповноваженим органом, скоїли триваюче кримінальне правопорушення, пов'язане з незаконною порубкою дерев у лісових насадженнях, перевезенням, зберіганням незаконно зрубаних дерев та збутом незаконно зрубаних дерев, у лісових насадженнях, а саме земельній ділянці, яка знаходиться впродовж залізничних колій в напрямку від с.Білене до с.Стротинка Подільського району Одеської області, географічні координати 47.878819, 29.690775.
Так, ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та невстановлені слідством особи, діючи умисно, відповідно до плану злочинної діяльності та вказівок ОСОБА_8 , з початку липня 2022 року по 05.11.2022, використовуючи заздалегідь заготовлені бензопили, сокири, ручні пили та іншій інвентар, на автомобілях марки «ВАЗ 21043» державний номер
НОМЕР_1 , 1993 року випуску, автомобіль «ВАЗ 2106», на який в цілях конспірації встановили державний номер НОМЕР_2 , автомобіль марки «УАЗ», без державних номерів, з порушенням Порядку використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 (зі змінами), ст.69 Лісового кодексу України, не маючи лісорубного квитка, тим самим не маючи права здійснювати порубку дерев, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаходячись на земельній ділянці, яка знаходиться впродовж залізничних колій в напрямку від с. Білене до с. Стротинка Подільського району Одеської області, географічні координати 47.878819, 29.690775, за допомогою бензопил, здійснили незаконну порубку дерев , тобто повністю відокремивши від кореня до ступеню припинення росту дерев у кількості «27» штук, чим спричинили шкоду державі на загальну суму 201.127,78 грн.
Внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та невстановлені слідством особи, у період з липня 2022 року по 05.11.2022, державі завдано матеріальну шкоду на суму 201.127,78 грн., що перевищує шістдесят неоподаткованих мінімумів громадян та є тяжкими наслідками.
Таким чином, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України - незаконна порубка дерев у лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев, вчинені за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло тяжкі наслідки.
За сукупністю вчиненого, ОСОБА_12 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконна порубка дерев у лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев, вчинені за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло тяжкі наслідки.
Підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення повністю підтверджується комплексом зібраних у кримінальному проваджені доказів, а саме:
-протоколами оглядів місця події;
-показами свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ;
-розсекреченими матеріалами НСРД;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий зазначає, що метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання визначеним законодавством ризикам, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
ОСОБА_15 є особою без громадянства, має паспорт для виїзду за кордон, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховується від органів досудового розслідування та суду, що підтверджує витяг з бази «Аркан», з якого вбачається, що він неодноразово перетинав кордон України, та у подальшому може переховуватись від слідчого, прокурора та суду, що унеможливить відправлення належного правосуддя.
Також ОСОБА_15 може незаконного впливати на вже допитаних свідків з метою зміни ними свідчень у ході судового розгляду кримінального провадження у подальшому, впливати на свідків, яких ще не допитано, для дачі ними неправдивих свідчень, які його виправдовують, або впливати на інших осіб, які можуть бути допитані.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_16 слідчий просить враховувати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання, посилаючись на те, що ризики на які вказує прокурор не доведені та безпідставні, ОСОБА_15 раніше не судимий, характеризується позитивно, має проблеми зі здоров'ям, просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати запобіжний захід, який не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний підтримав правову позицію свого захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).
Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).
Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув'язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).
Разом з тим, згідно п.99 рішення ЄСПЛ у справі «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органі державної влади зобов'язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 28.11.2022 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України.
В той же день, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_17 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які наявні в матеріалах клопотання.
Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_17 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, враховуючи суспільно-небезпечний характер такого діяння, вчиненому в умовах воєнного стану, а також характеризуючи дані підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Що стосується ризику незаконного впливу на свідків передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що підозрюваний може незаконного впливати на свідків з метою зміни ними свідчень у ході судового розгляду кримінального провадження у подальшому, впливати на свідків, яких ще не допитано для дачі ними неправдивих свідчень, які її виправдовують, або впливати на інших осіб, які можуть бути допитані, а тому слідчий суддя приходить до переконання про доведеність в судовому засіданні існування вказаного ризику.
Таким чином, беручи до уваги, що ОСОБА_15 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, беручи до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні, кваліфікуючі ознаки інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, враховуючи характеризуючі дані підозрюваного, а також встановлені в судовому засіданні ризики у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків в рамках даного кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Враховуючи встановлені обставини, існування ризиків в їх сукупності та взаємозв'язку, на переконання слідчого судді запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
З урахуванням встановлених в судовому засіданні ризиків та обставин кримінального правопорушення, а також обґрунтованості клопотання сторони обвинувачення, підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.
Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 2 ч.5 ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З урахуванням викладеного, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, в умовах воєнного стану, майновий та сімейний стан підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що розмір застави, передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України не здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, у випадку внесення застави, а тому в даному випадку доцільним є застосування застави у розмірі вісімсот шести розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором спеціалізованої екологічної прокуратури Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12022160000000464 від 04.07.2022 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали обчислюється з моменту затримання особи 28.11.2022 року та припиняє свою дію 27.01.2023 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 806 (вісімсот шість) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 999 686 (один мільйон дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят шість) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими учасниками та свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1