07.12.2022
Справа № 497/2467/22
Провадження № 3/497/1447/22
07.12.2022 року м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Деревенського І.Ю.,
особи, відносно якої складено протокол - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Болградського РВП ГУНП в Одеській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Болград Одеської області, не інваліда, одруженої працюючої продавцем в магазині «М'ясо», маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, молодший син з яких хворіє на "Серцеву недостатність" 3 ступеня, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , особу якої встановлено згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 07.06.2005 року Болградським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП: НОМЕР_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 постановою Болградського районного суду Одеської області у справі №497/589/2022 провадження №3/497/321/2022 від 31.03.2022 року вже була притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП з підстав паління цигарки неповнолітнім сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у дворі школи.
26.10.2022 року був виявлений факт того, що ОСОБА_1 не в повному обсязі виконує свої батьківські обов'язки по вихованню свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який палив електронну сигарету в парку "Соборний".
За даним фактом ст. інспектором ЮП Болградського РВП ГУНП в Одеській області майором поліції Алексєєвою А.В. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 184 КУпАП, за ухилення від виконання передбачених законодавством обов'язків по відношенню до своїх дітей.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину у вчиненні вказаного правопорушення визнала, просила суд строго її не карати. Пояснила, що виховує двох синів і не завжди може контролювати їх поведінку за межами будинку, хоча дома вони є абсолютно слушними дітьми. Разом з цим провела бесіду з сином ОСОБА_4 , який зі слів ОСОБА_1 має важке захворювання "Двустворчатий артальний клапан, серцева недостатність 3 ступеня", перебуває на обліку в Одеській дитячій клінічній лікарні, де двічі на рік проходить обстеження, роз'яснила йому небезпечність паління та про можливі наслідки.
Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за ст.184 ч.2 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Отже диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого законодавчого акту, при формулюванні суті правопорушення вказівка на нормативний акт, який передбачає обов'язки батьків по вихованню дітей, є обов'язковою.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені ст.12 Законом України «Про охорону дитинства» та ст. 150 Сімейного кодексу України.
Так, батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Також, батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Наприклад, схвалюються здійснення підлітком антигромадських вчинків, прививаються погляди, установки, що пропагандують жорстокість, агресивність, ненависть, неповагу до закону; складаються умови, які загрожують життю та здоров'ю неповнолітнього; мають місце постійні чіпляння до дитини з будь-якого приводу і без нього.
Згідно положень ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Вина ОСОБА_1 в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №295270 від 28.10.2022 року,
- письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_3 від 28.10.2022 року,
- копією паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_1 ,
- копією постанови Болградського районного суду Одеської області від 31.03.2022 року.
З огляду на приписи ст. 251 КУпАП зазначені документи є належними та допустимими доказами в справі про адміністративне правопорушення, тоді як ОСОБА_1 не спростовувала свою винуватість та досліджені докази.
Протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою, про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, є найважливішим джерелом доказів у справах.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою посадовою особою, його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.184 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою повторності протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
При визначенні виду та міри адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суд враховує суспільно-небезпечний характер вчиненого правопорушення, в результаті шкода нікому завдана не була, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують її відповідальність, а також те, що вона притягується до адміністративної відповідальності за допущене вперше порушення неповнолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який має важке захворювання "Двустворчатий артальний клапан, серцева недостатність 3 ступеня", перебуває на обліку в Одеській дитячій клінічній лікарні, де двічі на рік проходить обстеження, мати вжила заходів та роз'яснила сину небезпечність паління та про можливі негативні наслідки.
А відтак, вчинене ОСОБА_1 правопорушення можна визнати малозначним.
Відповідно до ст.22 КУпАП України при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про можливість звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
Керуючись ст.ст. 9-11, 22, 33, 40-1, 184, 283-285, 294 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та відповідно до ст.22 Кодексу України про адміністративні правопорушення звільнити її від адміністративної відповідальності, оголосивши усне зауваження.
Провадження по справі закрити.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.
Суддя: С.В.Кодінцева