Справа № 597/1440/22
Провадження № 3/597/852/2022
"05" грудня 2022 р. суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 4 (м.Заліщики) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
22.11.2022 року до Заліщицького районного суду Тернопільської області повторно надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №046231 від 14.02.2022 року ОСОБА_1 14.02.2022 року о 13 годині 35 хвилин в с.Торське по вулиці Центральна, керуючи транспортним засобом марки Мерседес Бенц, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагували на світло, від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі відмовився, про що здійснено запис в журналі реєстрації відмов від проведення оглядів на стан сп'яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином і клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надійшло, а тому, у відповідності до положень ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розгляд даного матеріалу провести у його відсутність.
При цьому практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі “Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії” від 07.07.1989 року). Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка складала протокол; відомості про особу порушника, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає покарання за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім наведеного, ст.266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Аналізуючи вищевказану норму закону приходжу до висновку, що направлення водія поліцейським на огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції можливе лише за умови законної зупинки поліцейським транспортного засобу, яким керує особа, щодо якої існують підстави вважати, що вона перебуває у стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
На вищевказаному також наголошує Верховний Суд у своєму рішенні від 15.03.2019 року у справі №686/11314/17.
Згідно зі ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» (у редакції від 15.06.2022 року) до превентивних заходів, які можуть застосовуватись поліцією, належить зупинення транспортного засобу.
Статтею 35 вищевказаного Закону закріплено чіткий перелік підстав, які надають право/ зобов'язують працівника поліції зупинити транспортний засіб. Вказаний перелік є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
Відповідно до ч.3 ст.35 Закону поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
При цьому, як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що стверджується поясненнями ОСОБА_1 , та досліджених у судовому засіданні відеозаписисів із нагрудних камер поліцейських, при зупинці автомобіля Мерседес Бенц, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , останньому не було роз'яснено причини зупинки, а одразу запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, що є порушенням ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». Суд також звертає увагу, що постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст.121, ч.2 ст.122 КУпАП у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, серії БАБ №608108 від 14.02.2022 року, була складена після оформлення протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №046231.
Також суд звертає увагу, що Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026, передбачено обов'язок поліцейських проводити повну фіксацію як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими. Пунктом 5 розділу ІІ вищевказаної Інструкції включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З відеозаписів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №046231, судом встановлено, що в порушення розділу ІІ Інструкції №1026, вони не відображають повної картини щодо фіксації події вчиненого адміністративного правопорушення.
Також відповідно до п.8 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку №1 до цієї Інструкції.
При цьому, долучене до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №046231 від 14.02.2022 року направлення не повністю відповідає вимогам щодо форми направлення, передбаченим п.8 розділу ІІ вищевказаної Інструкції, зокрема не зазначено конкретні ознаки алкогольного сп'яніння, які були встановлені поліцейським у результаті проведення огляду ОСОБА_1 .
Окрім наведеного, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано копію журналу реєстрації відмов від проведення оглядів на стан сп'яніння, у якому відсутні дані, які підтверджують відмову правопорушника ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Також, як вбачається із аналізу ст.266 КУпАП, з метою усунення небезпеки, що виникає при знаходженні за кермом водія (судноводія) у стані сп'яніння, законодавством передбачена можливість відсторонення зазначених осіб від керування транспортними засобами або суднами. Відсторонення водіїв від керування транспортним засобом полягає у примусовому припиненні руху, звільнення транспортного засобу від особи, що ним керує, затримання посвідчення водія і здачі у разі необхідності транспортного засобу на платну стоянку або до відповідного органу.
Відповідно до п.2 Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1102, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами 1-3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п.4 вказаного Порядку у разі тимчасового затримання транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу згідно з додатком із зазначенням: дати, часу, місця порушення і підстави для тимчасового затримання транспортного засобу; прізвища, імені та по батькові, спеціального звання, посади, найменування органу (підрозділу), у якому проходить службу поліцейський, який приймає рішення про тимчасове затримання транспортного засобу; типу, марки, номерного знака, переліку візуальних недоліків та пошкоджень транспортного засобу, що тимчасово затримується. Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу складається у присутності двох понятих, а у разі прийняття рішення про доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку - особи, яка виконує роботи з доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку. Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу підписують: поліцейський, який прийняв рішення про таке затримання, два понятих, а у разі доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку - особа, яка виконує роботи з доставлення такого засобу на спеціальний майданчик чи стоянку. Один примірник акту надається особі, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення. Другий примірник акту зберігається в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №046231 від 14.02.2022 року у ОСОБА_1 вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 31.12.2016 року. При цьому в порушення вимог вищевказаного Порядку та Інструкції до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не долучено акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу або розписки іншої особи, якій передано керування вищевказаним транспортним засобом,а також не зазначено відмостей про вручення останньому тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом.
З огляду на наявні істотні порушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №046231 від 14.02.2022 року, суд визнає вказаний протокол та додані до нього матеріали недопустимими доказами, як такі, що отримані з істотним порушенням вимог КУпАП, а також вищевказаних Інструкцій та Порядку.
За нормою ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини. Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п.282). У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У справі "Barbera, MesseguandJabardo v. Spain" від 06.12.1998 року (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме: ст.ст.9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складено з істотним порушенням вимог КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735; Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, затвердженого Постановою КМУ 17.12.2008 року №1103; Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026, відтак суду не надано належних, достовірних та достатніх доказів про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин, вважаю, що всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення слід тлумачити на його користь.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З врахуванням досліджених у судовому засіданні обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому справу відносно нього за вказаною статтею слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП (провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності складу адміністративного правопорушення).
А, тому, керуючись ст.ст.247, 251, 252, 266, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Валентина ШЕВЧУК