465/1091/20
1-кс/465/1997/22
02.12.2022 року м. Львів
Слідчий суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого дізнавача СД ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей та документів,-
встановив:
Старший дізнавач СД ЛРУП №2 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Франківської окружної прокуратури м.Львова ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до копій документів, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: - копії цивільної справи №2-2071/11 від 05.09.2011 року, провадження №2/1319/171/2012, про усунення користування житлом за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7 .
Своє клопотання обґрунтовує тим, що 27.03.2015 року гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька м.Львів, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , склала договір купівлі-продажу квартири, що за адресою: АДРЕСА_2 , таким чином незаконно заволоділа майном ОСОБА_7 .
Вказує, що допитаний в якості потерпілого ОСОБА_7 пояснив, що дійсно у його власності перебувала квартира , розташована за адресою: АДРЕСА_2 , однак волі на її продаж не виявляв, ніяких грошових коштів не отримував, вважає,що ОСОБА_8 скористалась його фізичною вадою втрати зору та, діючи шляхом зловживання довірою, уклала без його волі договір купівлі- продажу від 27.03.2015. Особа на ім'я ОСОБА_9 , який від імені ОСОБА_7 підписав договір також не знає. Про продаж від його імені квартири йому стало відомо випадково 28.12.2019, коли він перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 виявив копію вказаного договору.
20.10.2022 року допитана в якості свідка ОСОБА_10 повідомила про те, що близько двох років тому, коли саме не пам'ятає, прийшла до ОСОБА_11 , за місцем проживання за його прохванням, та перебуваючи в нього у квартирі побачила квитанції про оплату комунальних послуг на невідоме прізвище, після чого почала розпитувати у ОСОБА_7 чому квитанції приходять не на його прізвища ОСОБА_7 здивувало запитання, він цього не знав. Після цього ОСОБА_7 почав розказувати, що заключив договір опікунства з якоюсь жінкою з правом наслідування на його квартиру, за що вона мала його опікувати і доглядати до кінця життя. ОСОБА_10 попросила показати цей договір, ОСОБА_7 дістав цей договір з-під матрацу ліжка та показав. При ознайомленні з вказаним договором ОСОБА_10 було виявлено, що ОСОБА_7 було позбавлено права на житло на користь невідомої їй особи жіночої статі, але з правом проживання у цьому приміщенні.
У клопотанні вказується, що під час досудового розслідування встановлено, що у ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває цивільна справа про усунення користування житлом №2-2071/11 від 05.09.2011 року, провадження №2/1319/171/2012, позивач ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , відповідач ОСОБА_7 , а відомості, які містяться у даній цивільній справі самі по собі та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Дізнавач та прокурор у судове засідання не з'явилися, однак в матеріалах клопотання міститься заява дізнавача про розгляд клопотання без його участі.
Відповідно до положень ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Згідно ч.1 ст.160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
Відповідно до вимог ч.5, 6 ст.163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Слідчим суддею встановлено, що старшим дізнавачем СД ЛРУП №2 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020240240000002 вiд 03.01.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.
Дослідивши подане клопотання та додатки до нього, слідчий суддя приходить до висновку, що дізнавач у клопотанні не довів, що неможливо іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою інформації, що міститься в ІНФОРМАЦІЯ_4 , таким взагалі не зазначено, що саме планується довести за допомогою вищевказаної інформації. Зокрема, дізнавач не довів, що виконані ним слідчі розшукові дії, направлені запити, не дали результату і тому він вимушений звертатися із клопотанням про надання тимчасового доступу до матеріалів цивільної справи, які знаходяться в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Окрім цього, як вбачається із протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 20.10.2022 року, в такому не зазначено жодного документу на підставі якого дізнавачем було встановлено особу, яка була допитана, як свідок ОСОБА_10 , відтак переконатись чи дійсно допитана особа є громадянкою ОСОБА_10 та чи дійсно саме вона надала зазначені в протоколі допиту свідка від 20.10.2022 покази є не можливим.
Слідчий суддя зазначає, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні дізнавача.
Відповідно до п.15 ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, в тому числі засаді змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом у їх переконливості.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що дізнавачем, прокурором не доведено наявність достатніх підстав передбачених ч. 5 ст. 163 КПК України за умови доведення яких слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, відтак в задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів слід відмовити.
З наведених міркувань та керуючись ст.ст.159,160,163 КПК України, -
постановив:
в задоволенні клопотання старшого дізнавача СД ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні №12020240240000002, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань «03» січня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України - відмовити.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1 ОСОБА_12