Справа № 740/1876/22
Провадження № 1-кп/740/228/22
06 грудня 2022 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ніжині Чернігівської області кримінальне провадження №12022275380000146 від 01.06.2022 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, м. Ніжин Чернігівської області, громадянина України, не працюючого, одруженого, з повною середньою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
встановив:
ОСОБА_3 згідно судового наказу № 740/4910/19 виданого Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області від 11.10.2019, на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 62422223 вiд 26.06.2020, зобов'язаний виплачувати аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, i не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 02 жовтня 2019 року i до досягнення дитиною повноліття.
Також ОСОБА_3 згідно судового наказу № 742/4653/21 виданого Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області від 30.12.2021, на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 68425716 від 01.02.2022, зобов'язаний виплачувати аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
ОСОБА_3 , достовірно знаючи про необхідність сплати присуджених Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області та Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області аліментів, починаючи з 02.10.2019 по 31.05.2022, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, маючи умисел, спрямований на злісне ухилення вiд сплати встановлених рішеннями суду коштів на утримання дітей, тривалий час злісно ухиляється від сплати аліментів на користь потерплої ОСОБА_5 на утримання дітей: ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , а саме:
мав змогу заробляти гроші i сплачувати аліменти у період часу з 02.10.2019 по 31.05.2022, оскільки у вказаний період він на тривалому лікуванні не перебував, тобто не існувало жодних обставин, яке свідчили б про поважність причин чи вимушеність несплати; - офіційно працюючи у ТОВ «Вако-Трейд» у період часу з 15.03.2022 о теперішній час, отримавши заробітну плату в розмірі 2377,14 грн., не сплачував аліменти на утримання дітей, не повідомляв державного виконавця та приховував фактичні доходи, не надавав будь-якої матеріальної допомоги на утримання дітей, в результаті чого утворилась заборгованість по сплаті аліментів у сумі 78573 грн. 78 коп. згідно рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області та 19085 грн. 67 коп. згідно рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області. Загальна сума заборгованості становить 97659 грн. 45 коп.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального проступку за пред'явленим обвинуваченням визнав, правову кваліфікацію своїх дій та фактичні обставини справи не оспорював та показав, що був обізнаний з тим, що відповідно до рішень суду з нього стягуються аліменти на його двох дітей. Вказав, що зобов'язання зі сплати аліментів ним не виконувалися, з підстав того, що він працював не офіційно, та отриманого заробітку не вистачало ще й для сплати аліментів. Не заперечував, що станом на час розгляду справи у нього наявна заборгованість зі сплати аліментів на загальну суму 97 659 грн. 45 коп. Вказував, що нарешті влаштувався на офіційну роботу і в подальшому буде намагатися виправити ситуацію та ліквідувати заборгованість із сплати аліментів.
Законний представник потерпілих ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, звернулася до суду із заявою про розгляд справи у її відсутність та зазначила, що щодо міри покарання покладається на розсуд суду.
Учасники судового провадження не заперечували проти проведення судового засідання без участі законного представника потерпілих.
З'ясувавши думку сторін кримінального провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненому, ніхто з учасників судового провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, а також доведеність винуватості обвинуваченого та кваліфікацію його дій, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, роз'яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише показаннями обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого.
Допитавши обвинуваченого співвіднісши його показання з фактичними обставинами справи, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку, що його показання є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, а інкриміновані обвинуваченому діяння доведені у повному обсязі.
При розгляді даного кримінального провадження суд бере до уваги, що злісне ухилення полягає у тривалому та наполегливому ухиленні особи від виконання обов'язку зі сплати аліментів шляхом приховування свого місця проживання, роботи, фактичного заробітку або інших грошових надходжень, незважаючи на попередження про кримінальну відповідальність. Для встановлення ознаки злісності немає значення, чи такі дії винуватої особи виражалися у прямій відмові від виконання покладених на неї обов'язків, чи мали форму пасивного ігнорування, уявної неспроможності або необізнаності про необхідність їх виконання, оскільки всі ці обставини у будь-якому разі призводять до ухилення від сплати коштів на утримання дітей.
Судом не встановлено обставин, які б перешкоджали ОСОБА_3 протягом тривалого часу належним чином виконувати обов'язки, покладені на нього законом, щодо утримання своїх неповнолітніх дітей, що свідчить про злісність ухилення від аліментних зобов'язань.
На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.164 КК України - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КК України, відповідно до ст.12 КК України є проступком.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 судом встановлено - щире каяття.
Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, на обліках у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, негативні характеристики за місцем проживання відсутні.
Враховуючи особу винного, з урахуванням позиції сторін кримінального провадження, а також використовуючи дискреційні повноваження, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт у межах, передбачених санкцією ч.1 ст.164 КК України.
Обставин, які б унеможливлювали призначення обвинуваченому ОСОБА_3 даного виду покарання, що передбачено ч.3 ст.56 КК України, матеріали кримінального провадження не містять та судом не встановлено.
Суд вважає, що це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде ефективним і дієвим з метою профілактики подальшої поведінки обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувалися. Клопотання про їх застосування не надходило.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні
Суддя ОСОБА_1