Справа № 548/477/22
Провадження № 3/548/139/22
01.12.2022 року м. Хорол
Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Старокожко В.П., за участі секретаря - Комаренко В.М., особи, щодо якої вирішується питання про притягненняїї до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , адвоката - Павелка Р.С., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Вишняки, Лубенського району Полтавської області, мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою освітою, розлученої, такої, що не має неповнолітніх дітей на утриманні, не має пільгових статусів, раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувалася, такої, що має посвідчення водія категорії "В",
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Водій ОСОБА_1 30.03.2022 близько 22 год 50 хв по вул. 1 Травня в м. Хорол Лубенського району полтавської області керувала власним транспортним засобом марки "ПЕЖО-207" державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння рук, нечітка мова). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовилась на відео в присутності свідків, чим порушила п. 2.5 ПДР України.
Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 себе винуватою не визнала, при цьому пояснила, що дійсно 30.03.2022 близько 22 год 50 хв вона на власному автомобілі їхала додому із співмешканцем ОСОБА_2 по вул. 1 Травня в м. Хорол та була зупинена працівниками поліції, які пропонували їй пройти огляд на стан сп'яніння. Вказала, що на місці огляд проходити не бажає, а бажає їхати в лікарню, так як працівникам поліції не довіряє. Так як її відмовилися везти у лікарню, вважає, що працівниками поліції порушено процедуру її огляду на стан сп'яніння, тому просила визнати її невинуватою, закривши провадження по справі. Вказала, що дійсно на відеозаписі дослідженому в судовому засіданні відображені інкриміновані їй події.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Павелко Р.С. - пояснив, що в протоколі зазначено невірний час вчинення правопорушення, його підзахисна виявляла бажання пройти огляд у медичному закладі, незабезпечення працівниками поліції їй такого права свідчить про порушення ними процедури проведення огляду на стан сп'яніння, що є підставою для визнання його клієнтки невинуватою.
Незважаючи на невизнання своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні цього правопорушення підтверджується наступною сукупністю досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 159454 від 31.03.2022, в якому зафіксовані обставини інкримінованого ОСОБА_3 поравопорушення, зазначені поняті, які були присутні при відмові останньої від проходження огляду на стан сп'яніння, зазначено про долучення до цього протоколу пояснень свідків та відеозапису з бодікамери, мається відмітка про відмову ОСОБА_1 від підпису в протоколі та відмову в наданні пояснень, щодо правопорушення;
- відеозаписами із бодікамери працівника патрульної поліції, з яких вбачається, що 30.03.2022 о 22 год 40 хв патрульні поліцейські зупиняють автомобіль марки «ПЕЖО-207», за кермом якого знаходиться ОСОБА_1 . Розмова і поведінка ОСОБА_1 явно свідчить, що вона перебуває в нетверезому стані, не бажає надавати працівникам поліції особисті документи. На неодноразову пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння на місці та у лікувальному закладі категорично відмовляється. При цьому ОСОБА_1 пояснює, що дійсно вживала сидр. В ході розмови із працівниками поліції відмовляється передати документи останнім, свариться з поліцейськими, виражаєтья нецензурною лайкою на їх адресу, безпричинно конфліктує, взагалі відмовляється виконувати будь-які вимоги поліцейських. Своєю поведінкою ОСОБА_1 намагається уникнути складання відносно неї протоколу, висловлює погрози на адресу працівників поліції, виражається нецензурною лайкою, просить віддати їй документи та відпустити. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовилася отримувати протокол про адміністративне правопорушення.
Вказаний відеозапис спростовує пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні, що вона вимагала від поліцейських відвезти її в лікарню для проходження огляду на стан сп'яніння. Її слова на початку відеозапису «Я дихати нікуди не буду, візьміть у мене кров!» суддя не може розцінити як її намір та бажання пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, так як подальші дії ОСОБА_1 однозначно свідчать, що остання активно ухилялася пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі.
Витребувана за клопотанням захисника Павелко Р.С. довідка від ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області свідчить про те, що у патрульного екіпажу, що працював по м. Хорол в ніч на 31.03.2022 був в наявності газоаналізатор «Драгер Алкотест 6810», серійний номер ARBF-0431, який на дату вчинення правопорушення пройшов відповідну повірку, та портативний мобільний принтер «Драгер мобайл принтер», серійний номер ARBН-5350.
Суддя критично ставиться до показань ОСОБА_1 , що спиртне вона не вживала, і керувавши автомобілем, була у тверезому стані, так як із дослідженого судовому засіданні відеозапису вбачається, що поведінка, мова, зовнішній вигляд ОСОБА_1 характерні для особи, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану сп'яніння.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, розцінюю як спосіб захисту правопорушниці, та намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.
Суддя констатує, що дії ОСОБА_1 кваліфікуються як такі, що виражаються у відмові останньої в проходженні відповідно до встановлено порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
В судовому засіданні встановлено, що дії працівників поліції були послідовні та узгоджені, вчинені без перевищення повноважень, права ОСОБА_1 , які б слугували підставою для визнання її невинуватою порушені не були.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61 Конституції України).
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинили адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Стаття 280 КУпАП визначає обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене, з урахуванням суті та характеру вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, даних про особу правопорушниці, вважає необхідним накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Враховуючи цю норму законодавства та виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративне правопорушення в сумі 496,20 грн належить стягнути з ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 9, 23, 27, 33, 40-1, ч.ч. 1 ст. 130, 251, 252, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Реквізити для сплати штрафу: Полтавська/21081300 код отримувача ЄДРПОУ: 37959255; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рр UA048999980313050149000016001).
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП сума штрафу, вказана вище, підлягає стягненню у подвійному розмірі - в сумі 34 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496,20 грн (отримувач: ГУК Полтав.обл/Полтавська/21081300 код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рр: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 10 діб з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Хорольський районний суд Полтавської області.
Суддя В.П. Старокожко