Справа № 524/5195/22
Провадження № 2/524/3332/22
30 листопада 2022 року Автозаводський районний суд м.Кременчука у складі головуючого судді Гончаренка О.В., секретаря судового засідання Топчій Т.С., розглянувши у відритому підготовчому засіданні у м. Кременчуці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, про визнання права власності, зняття арешту, та припинення податкової застави,
встановив:
У провадженні суду перебуває дана справи.
Ухвалою суду від 21.09.2022 року відкрито провадження у справі, та з урахуванням предмету спору, вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 05.10.2022 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
30.11.2022 від ОСОБА_4 надійшло клопотання про роз'єднання позовних вимог, оскільки позов пред'явлено із різними вимогами , які не пов'язані між собою, до різних відповідачів та їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи. Вважає, що роз'єднання між собою позовних вимог перешкодить затягуванню розгляду справи. Просить позовні вимоги щодо визнання права власності, зняття арешту та припинення застави роз'єднати в 2 окремі провадження, щодо визнання права власності та зняття арешту, окремо припинення податкової застави.
Учасники справи у підготовче засідання не з'явилися про день та час його проведення повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.
ОСОБА_4 звертаючись до суду із даним позовом в інтересах ОСОБА_1 діяв на підставі довіреності серії ННА 415293, посвідченої 20.04.2018 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Дощенко О.В., зареєстрована в реєстрі за №235.
Предметом спору є визнання права власності, зняття арешту та припинення застави стосовно квартири АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог посилався на договір купівлі продажу , укладеного 29 липня 2011 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .. Також, у позові позивач просить припинити податкову заставу, відомості щодо якої внесено обтяжувачем Головним управлінням Державної податкової служби у Полтавській області відносно боржника власника майна ОСОБА_3 ..
21.09.2022 при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження судом було враховано: обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи.
У зв'язку з чим, судом постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
З наданих матеріалів справи вбачається, що позовна заява від імені позивача ОСОБА_1 підписано та подано ОСОБА_4 , як особою, яка мала право на подання позову на підставі довіреності.
Суд зазначає, що підписання позову від імені особи, не є представництвом її інтересів в суді, оскільки для такого підписання не потребуються будь-які юридичні знання, досвід та підготовка.
Проте, що стосується представництва інтересів позивача суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61цього Кодексу.
Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
У п.п. 11 п. 16-1 Розділу XV Перехідних положень Конституції України зазначено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3частини першої статті 131-1тастатті 131-2цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Тобто, починаючи з січня 2019 року представництво у судах першої інстанції здійснюється виключно адвокатами за винятком представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Суд здійснює розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження, а тому представництво у даній справі може здійснюватися виключно адвокатами.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 жодних доказів на підтвердження свого статусу адвоката представником позивача не надано.
У даному випадку ОСОБА_4 не має статусу адвоката, проте на час прийняття позову мав право підписати позов від імені свого довірителя, який уповноважив його на таку дію. Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження, у якому представництво може здійснюватися лише адвокатами, ОСОБА_4 позбавлений можливо мати процесуальні права та обов'язки позивача під час розгляду справи та не має не має можливості здійснювати представництво позивача у даній справі, зокрема щодо подання до суду клопотань від імені позивача, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе клопотання ОСОБА_4 щодо роз'єднання позовних вимог повернути без розгляду.
Керуючись ст. 131-2 Конституції України, ст.ст. 60, 260 ЦПК України, суд
Постановив:
Клопотання ОСОБА_4 про роз'єднання позовних вимог повернути без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Гончаренко