Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2294/22
Номер провадження: 2/511/590/22
07 грудня 2022 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Іванової О. В.,
секретаря судового засідання - Ліщинської А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою:
позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
до
відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 ,
про розірвання шлюбу,
28.10.2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в якій просить розірвати шлюб з відповідачкою ОСОБА_2 , який зареєстрований 26.07.2003 р. виконавчим комітетом Секретарівської сільської ради Біляївського району Одеської області, актовий запис №5.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що від шлюбу в подружжя народився син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що упродовж подружнього життя відповідачка зловживає спиртними напоями, у зв'язку з чим виникали сварки та скандали, а також відсутність взаєморозуміння між сторонами, розходження поглядів на сімейні відносини та обов'язки. З травня 2015 року по теперішній час подружжя не проживає однією сім'єю, спільне господарство не веде.
Ухвалою суду від 07.11.2022 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, до канцелярії суду надійшла заява, в якій просив справу розглядати у його відсутність.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, до канцелярії суду надійшла заява, в якій просила розгляд справи здійснювати без її участі..
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, перевіривши докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Сторони по справі зареєстрували шлюб 26 липня 2003 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Біляївського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис №5.
За час шлюбу в сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим повторно 27 серпня 2021 року Роздільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районні Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №129;
Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно з ч. 1 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
У відповідності до ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (ч. 2 ст. 104 СК України).
Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Спору щодо поділу майна подружжя не має.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.
Відповідно до приписів ч.1ст. 110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно зіст.111 Сімейного кодексу України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Враховуючи однозначну позицію учасників справи, суд не вважає за можливе застосування будь-яких заходів щодо збереження шлюбу.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав. Зокрема, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12 червня 2014 року наголошено на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя.
Відповідно до ч. 2ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Частина перша ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Поняття «Приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним, і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, є права особи на приватний простір, право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28.01.2003 року, заява N 44647/98).
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Суд вважає встановленим, що між сторонами втрачено взаєморозуміння, збереження сім'ї та поновлення шлюбних відносин неможливо, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті права.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України- документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до п.1.3. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду в повному обсязі у сумі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 4,18,19,76-81,95,206,211,247, 258-259,263-265, 288,289 ЦПК України, ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 26 липня 2003 року Виконавчим комітетом Секретарівської сільської ради Біляївського району Одеської області, актовий запис №5.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О. В. Іванова