Справа № 504/3710/22
Номер провадження 1-кп/504/763/22
07.12.2022 року смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області:
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ;
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурорі Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_3 , ОСОБА_4 обвинуваченого ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Доброслав обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №42019161010000386 від 27.12.2019 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця ст. Медведівська Тимашевського району Краснодарського краю російської федерації, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , проходив військову службу за контрактом на посаді майстра відділення технічного обслуговування 2 зенітно ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,-
ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді майстра відділення технічного обслуговування 2 зенітно ракетної батареї 1 зенітно ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_2 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 ), в порушення вимог ст. ст. 2, 9, 11, 16, 127, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, 25.10.2019 о 08 год. 00 хв., без поважних причин, не з'явився вчасно до розташування військової частини НОМЕР_2 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , та ухилявся від проходження військової служби до 09 год. 00 хв. 17.11.2022.
В судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у скоєнні вказаного злочину, передбаченого ч. 4 ст.407 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, повідомив, що дійсно він проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 та покинув її розташування у жовтні 2019 року, а у листопаді 2022 року він з'явився до слідчих ДБР.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_6 визнав свою винуватість у скоєнні злочину, підтвердивши викладене в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд, з'ясувавши думку учасників судового засідання, роз'яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, за згодою учасників судового засідання, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім письмових доказів по справі. Обвинуваченому було роз'яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи, встановлені доказами, які судом не були досліджені.
На підставі вищезазначеного, оцінюючи отримані в суді докази, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України, тобто нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби) є доведена у повному обсязі.
При призначені покарання обвинуваченому суд керується положеннями ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
Так, відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.4 ст.407 КК України є тяжким злочином.
ОСОБА_6 є громадянином України, неодруженим, не працює, має вищу освіту, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому злочині. Відомостей щодо перебування обвинуваченого на обліках у лікарів психіатра та на нарколога, зловживання ним алкогольними напоями чи наркотичними засобами - немає. Суд враховує негативну характеристику обвинуваченого з місця служби.
Обставинами, які пом'якшують покарання, ОСОБА_6 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. З'явлення із зізнанням, не є обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, оскільки така не підтверджена жодним доказом у справі. Обставини , які обтяжують покарання ОСОБА_6 не встановлені.
З огляду на викладене, враховуючи особу обвинуваченого, зазначені пом'якшуючі обставини, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 за вчинений ним злочин покарання у вигляді позбавлення волі у мінімальних межах передбачених ч. 4 ст. 407 КК України.
Суд приходить до переконання про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням у відповідності до ст.75 КК України строком на 1 рік, з покладенням на останнього обов'язків, що передбачені ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, оскільки на думку суду його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
Процесуальні витрати відсутні, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.Речові докази до кримінального провадження не долучались.
Враховуючи наведене, на підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 373-374, 376, 392- 395, КПК України, суд, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати виннуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки та 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції через Комінтернівський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з урахуванням особливостей ст. 349 КПК України.Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1